Щоденник Лудоман в пошуку сенсу життя

[random_nickname]

Відмазки на всі випадки життя припасли?

Скоріше проаналізував багато варіантів,часу було достатньо для цього.

Звичайно. Я і не сумнівався в приблизно такій відповіді.
Як Гато написав - там яйця треба мати. Не зір.

Дивно задавати питання і чекати якусь не типову відповідь.

Це як з порушниками закону - "давайтє на ноль всєх, пусть ваюют".
Да не вперлись вони там нікому, як і наркомани, лудомани та алкаши.
Якщо це досі не є зрозумілим - діалог не має сенсу.

 

[Adios]

,часу було достатньо для цього.

а буде ще більше

 

[random_nickname]

а буде ще більше

Ніхто не скасовує факт примусового призову також.

 

[Adios]

Ніхто не скасовує факт примусового призову також.

примусового призову нема
не хочеш - не підписуй - отримуй 336

 

[Дід]

Якщо це досі не є зрозумілим - діалог не має сенсу.

Діалогу нема від слова зовсім. Ви з жиру біситесь як на мене.
Це моя суб'єктивна думка.
Ваше життя і вам обирати.
Мабуть ви просто боягуз.

 

[random_nickname]

примусового призову нема
не хочеш - не підписуй - отримуй 336

Та ні, цей варіант не є актуальним.
Призвуть - піду.
Не призвуть - не піду.

Та й таке

 

[Adios]

Та ні, цей варіант не є актуальним.
Призвуть - піду.
Не призвуть - не піду.

Та й таке

ну, то ж добре, в цьому є сенс.

 

[random_nickname]

Діалогу нема від слова зовсім. Ви з жиру біситесь як на мене.
Це моя суб'єктивна думка.
Ваше життя і вам обирати.
Мабуть ви просто боягуз.

Бісився б з жиру - не страждав би через фін. проблеми.
А називати боягузом людину - це досить низько.

 

[Гато]

Бісився б з жиру - не страждав би через фін. проблеми.
А називати боягузом людину - це досить низько.

А як назвати того,хто пасує перед проблемою?

 

[Дід]

Бісився б з жиру - не страждав би через фін. проблеми.
А називати боягузом людину - це досить низько.

Я завжди називаю речі своїми іменами.
Це форум і це ваша тема.
Зараз я пишу не як модератор команди форуму, а як простий форумчанин.
І висловлюю думку багатьох, хто це читає... якщо не всіх.
І можете ображатись скільки завгодно, вам це не допоможе.
Перестаньте себе жаліти просто.

 

[random_nickname]

Я завжди називаю речі своїми іменами.
Це форум і це ваша тема.
Зараз я пишу не як модератор команди форуму, а як простий форумчанин.
І висловлюю думку багатьох, хто це читає... якщо не всіх.
І можете ображатись скільки завгодно, вам це не допоможе.
Перестаньте себе жаліти просто.

ця тема не для того, щоб обирати влучні коментарі
Щодо жалю - згоден, інколи немає бажання переступити чернз самого себе

 

[DIVULYA]

Все по ділу. Служба теж була одним із варіантів. Проблема лиш в тому, що зі своїм зором з мене буде мало толку. Прямо дуже мало толку.

Щоб подавати патрони зір не потрібен.
Жалійте себе далі.
Чоловіки саме так повинні себе вести.

 

[Mercato®]

Як раніше поступала людина, яка усвідомлювали проблеми та хотіла змінити життя, розуміючи, що треба починати з нуля:
фронтір-піонер, флот, релігійна комуна, армія.

 

[random_nickname]

Щоб подавати патрони зір не потрібен.
Жалійте себе далі.
Чоловіки саме так повинні себе вести.

О, ще один експертний коментар.
Щось не вдається в житті - час воювати, не інакше.
Якраз і надам таку пораду з домашнього диванчика, ага.

Як раніше поступала людина, яка усвідомлювали проблеми та хотіла змінити життя, розуміючи, що треба починати з нуля:
фронтір-піонер, флот, релігійна комуна, армія.

Армія була раніше,життя це не змінило аж ніяк.

 

[DIVULYA]

О, ще один експертний коментар.
Щось не вдається в житті - час воювати, не інакше.

Там почнете цінити все,що маєте.
І радіти життю.

Якраз і надам таку пораду з домашнього диванчика, ага.

Нити саме те!

 

[Mercato®]

Армія була раніше,життя це не змінило аж ніяк.

Доходиш дна, стукаєшся головою.
Якщо жити хочеш, вспливаєш. Щось робиш.

 

[random_nickname]

Там почнете цінити все,що маєте.
І радіти життю.

Нити саме те!

Так я про ваш диванчик маю на увазі.
Армія не змінює погляди на життя, лиш більше розбиває нервову систему.
Щодо цінування життя в поточних реаліях - можливо. Але не більше того.

Доходиш дна, стукаєшся головою.
Якщо жити хочеш, вспливаєш. Щось робиш.

Цей досвід вже був. Є сенс пробувати ще раз? Не думаю.

 

[Mercato®]

Так я про ваш диванчик маю на увазі.
Армія не змінює погляди на життя, лиш більше розбиває нервову систему.
Щодо цінування життя в поточних реаліях - можливо. Але не більше того.

Цей досвід вже був. Є сенс пробувати ще раз? Не думаю.

Я тут не психолог або рятівник. Діло приватне.
Робиш так. Три тижні живеш із бомжами. Вкушаєш усі "прєлєсті" принципу - "і так нормально". Робиш висновки.
Не зробив? Ну нічо. Зато побачив перспективу. Досвід буде.
А загалом - хто хоче, той щось робить. Інший шукає причину та оправдання.

 

[ПЕПА 🇺🇦]

Так я про ваш диванчик маю на увазі.
Армія не змінює погляди на життя, лиш більше розбиває нервову систему.
Щодо цінування життя в поточних реаліях - можливо. Але не більше того.

Цей досвід вже був. Є сенс пробувати ще раз? Не думаю.

Ну тоді і пояснювати вам щось...нема користі.Робіть як знаєте.Це ваше життя.
Тепер жінки з більшими яйцями,чим чоловіки....
Дивна поведінка для чоловіка.Опустити руки завжди можна,а от змінити щось,можна не встигнути.

 

[random_nickname]

Ну тоді і пояснювати вам щось...нема користі.Робіть як знаєте.Це ваше життя.
Тепер жінки з більшими яйцями,чим чоловіки....
Дивна поведінка для чоловіка.Опустити руки завжди можна,а от змінити щось,можна не встигнути.

Тоді всі йдемо воювати, правильно?
Досить отожнювати армію чи службу з пунктом перевиховання.