Я просто живу в маленькому містечку де всі один одного знають. Такий сором що то взагалі. Мамі не можу сказати бо шкода її. А вони вже телефонували на роботу. Навіть не уявляю що буде завтра.
Так, спокойствие!! Главное - спокойствие!!! Пам"ятаєте чиї це слова?
У всьому цьому ланцюжку, як на мене, то насьогодні найслабша ланка - мама. Але їй обов"язково варто сказати, і можливо вона стане найсильнішою ланкою. Мами вони такі, коли потрібно своє дитя захистити, скільки б йому не було років.
Про сором - забудьте!!! Чого соромитися?? Вкрали в когось? НІ! Себе лише обікрали, Вам з цієї ситуації і виходити, кому яке діло до неї? Та і в кредитах різної величини зараз переважна більшість, а зашморг можще затягнутись у будь-яку мить на кожному.
На роботі поговорять і забудуть. На це, як на мене, не варто і увагу звертати. Завжди про когось щось говорять. От цього разу на кілька днів Ви станете героїнею новин, потім Вас витіснять свіжіші новини.
З роботи вигнати не мають права, а все інше спокійно можна і варто пережити.
P.S. До речі, теж живу в маленькому містечку, на роботу телефонують вже з 4 вересня, за день жахлива кількість дзвінків. Якщо Вас це трішщки заспокоїть, хоча не зовсім впевнена, то і на стовбах по містечку фото розклеювали і в соцмережах друзям/знайомим розсилку робили. І я так розумію, що далі ще буде, але... і все на світі треба пережити...
Я просто живу в маленькому містечку де всі один одного знають. Такий сором що то взагалі. Мамі не можу сказати бо шкода її. А вони вже телефонували на роботу. Навіть не уявляю що буде завтра.
Подивіться мультик, раджу:
Я просто живу в маленькому містечку де всі один одного знають. Такий сором що то взагалі. Мамі не можу сказати бо шкода її. А вони вже телефонували на роботу. Навіть не уявляю що буде завтра.
Пошукайте його на ЮТ, там повна версія. Приємного перегляду, мудрості, сили та віри в кращі часи: