Народ, скажите, эти все мфо это же юр. лица?Верно?
Перекличка. Максимальный срок долга
- Автор теми i_hate_mfo
- Дата початку
- Відповіді 484
- Перегляди 28K
- Стан
коллега. у меня тоже 40
А мне май кредит написал что через 2 дня коллекторам продадут
Не полінувалася, прочитала з десяток рішень. Та ж думка, яку викладала раніше. Не лізь поперед батька в пекло - раз. Моя хата скраю , нічого не знаю - два.
А третє, навіть якщо і суд виграло МФО то є теж свої лазєйки. Можна стати бомжем без майна, роботи і доходів. Або домовитися із виконавчою службою за лояльну ціну про те, що ти - безробіний бомж.
ви, здається лідируєте в рейтингу))
Почитал почитал, все это фuгня, все равно ничего не докажут!)))Продолжаем жить и радоваться жизни!)))
так отож.
Я вже готова до будь-чого,всеодно платити нічим.
Та да))
Ой божечки, так якби на цих двоюрідних тітках світ клином зійшовся*
* - крім випадків, якщо ви живете у цієї тітки вдома і регулярно ревізуєте вміст її холодильника
* - крім випадків, якщо ви живете у цієї тітки вдома і регулярно ревізуєте вміст її холодильника
анекдот. встречаются два интеллигента. один чихнул. второй-будьте здоровы. спасибо. пожалуйста. незачто. не умничай. пошел нхй
ахахахах))без позитива никак))))
В мене було 30)
Залишилось 4 мфо)
Прострочка більше ніж пів року.
Залишилось 4 мфо)
Прострочка більше ніж пів року.
Я знайшла те, що шукала. Рішення апеляційного суду - м"якотка
В ході розгляду справи суд першої інстанції вважав доведеними посилання позивача на те, що між ним та відповідачем 29.11.2015 року між сторонами був укладений договір позики №904771591 через мережу Інтернет шляхом акцептування оферти, заповнення заявки на сайті та зазначення інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої відповідач бажав отримати позику. Позивач свої обов'язки за договором виконав в повному обсязі, факт надання грошових коштів в розмірі 3 300, грн. на рахунок позичальника - банківську карту №149497846832212 підтверджено копією платіжного доручення від 29 листопада 2015 року № 880. На час звернення до суду відповідач, маючи заборгованість за договором, свої зобов'язання не виконує, тому доведена до стягнення сума підлягає стягненню з відповідача в розмірі 14 126,60 грн.
В той же час з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
Ст. 10 ЦПК Українив редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваного рішення,встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування судом самостійно таких доказів було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Аналогічні за своїм змістом процесуальні норми діють й на даний час (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
Свою позицію позивач ґрунтував насамперед на двох посиланнях:
1. між сторонами було укладено договір позики у вигляді електронного документу;
2. позивачем було фактично виконані умови договору та перераховані на адресу відповідача (її рахунок) грошові кошти.
Зважаючи на вищевказані норми процесуального закону, позивачем мали б бути надані до суду належні та допустимі докази, які б доводили два вищевказаних його посилання. В той же час наведений обов'язок позивачем належним чином виконано не було.
Щодо факту підписання сторонами договору:
Приписами ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми позики укладається у письмовій формі.
Дійсно, положеннями п. 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
В той же час ч. 2 та ч. 3 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ є завершений у випадку накладення електронного підпису сторони. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України „Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
З урахуванням наведених норм позивачем для доведення факту укладення сторонами договору в електронній формі мали б бути надані докази підписання такого документу сторонами за допомогою електронного підпису, який має відповідати або вимогам Закону України „Про електронні довірчі послуги", або ж договірним умовам за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. В той же час жодного доказу з цього приводу представлень до суду не було, відтак дана обставина залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом.
Щодо фактичного надання позивачем коштів відповідачу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зважаючи на наведену норму матеріального права, з урахуванням положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України в редакції, що діяла на час подання позову та вирішення справи судом, позивачем мали б бути представлені до суду належні докази на підтвердження свого посилання на безготівкове перерахування грошових коштів на банківський рахунок (карту) відповідача. В той же час таких належних та допустимих доказів до суду також представлено не було.
На підтвердження таких своїх посилань позивач надав до суду копію платіжного доручення № 880 від 29.11.2015 р. на здійснення банківського переказу 3300,00 грн. на ім'я відповідача на рахунок НОМЕР_1 (а.с. 9). В той же час вказаний документ може засвідчити лише доручення банківській установі здійснити такий платіж. Ні в ньому, ні в іншому представленому до суду доказі не міститься жодних належно підтверджених (зокрема банківською установою) даних щодо того, що таке платіжне було подане до банку, який в свою чергу його виконав та фактично перерахував грошові кошти на вказаний рахунок (карту). За таких умов факт надання (банківського перерахування) коштів позивачем відповідачу також не здобув свого підтвердження в ході розгляду справи.
З урахуванням того, що позивачем не було належним чином доведено достовірності та обґрунтованості обох вищевказаних постулатів, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, його позиція залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позову.
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
В той же час з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
Ст. 10 ЦПК Українив редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваного рішення,встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування судом самостійно таких доказів було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Аналогічні за своїм змістом процесуальні норми діють й на даний час (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
Свою позицію позивач ґрунтував насамперед на двох посиланнях:
1. між сторонами було укладено договір позики у вигляді електронного документу;
2. позивачем було фактично виконані умови договору та перераховані на адресу відповідача (її рахунок) грошові кошти.
Зважаючи на вищевказані норми процесуального закону, позивачем мали б бути надані до суду належні та допустимі докази, які б доводили два вищевказаних його посилання. В той же час наведений обов'язок позивачем належним чином виконано не було.
Щодо факту підписання сторонами договору:
Приписами ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми позики укладається у письмовій формі.
Дійсно, положеннями п. 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
В той же час ч. 2 та ч. 3 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ є завершений у випадку накладення електронного підпису сторони. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України „Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
З урахуванням наведених норм позивачем для доведення факту укладення сторонами договору в електронній формі мали б бути надані докази підписання такого документу сторонами за допомогою електронного підпису, який має відповідати або вимогам Закону України „Про електронні довірчі послуги", або ж договірним умовам за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. В той же час жодного доказу з цього приводу представлень до суду не було, відтак дана обставина залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом.
Щодо фактичного надання позивачем коштів відповідачу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зважаючи на наведену норму матеріального права, з урахуванням положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України в редакції, що діяла на час подання позову та вирішення справи судом, позивачем мали б бути представлені до суду належні докази на підтвердження свого посилання на безготівкове перерахування грошових коштів на банківський рахунок (карту) відповідача. В той же час таких належних та допустимих доказів до суду також представлено не було.
На підтвердження таких своїх посилань позивач надав до суду копію платіжного доручення № 880 від 29.11.2015 р. на здійснення банківського переказу 3300,00 грн. на ім'я відповідача на рахунок НОМЕР_1 (а.с. 9). В той же час вказаний документ може засвідчити лише доручення банківській установі здійснити такий платіж. Ні в ньому, ні в іншому представленому до суду доказі не міститься жодних належно підтверджених (зокрема банківською установою) даних щодо того, що таке платіжне було подане до банку, який в свою чергу його виконав та фактично перерахував грошові кошти на вказаний рахунок (карту). За таких умов факт надання (банківського перерахування) коштів позивачем відповідачу також не здобув свого підтвердження в ході розгляду справи.
З урахуванням того, що позивачем не було належним чином доведено достовірності та обґрунтованості обох вищевказаних постулатів, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, його позиція залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позову.
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
ви виграли в лотерею?
Вот это решение и я понимаю. Да, круто все получилось. Разложено по полочкам и хрен что МФО доказало!Я знайшла те, що шукала. Рішення апеляційного суду - м"якотка
В ході розгляду справи суд першої інстанції вважав доведеними посилання позивача на те, що між ним та відповідачем 29.11.2015 року між сторонами був укладений договір позики №904771591 через мережу Інтернет шляхом акцептування оферти, заповнення заявки на сайті та зазначення інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої відповідач бажав отримати позику. Позивач свої обов'язки за договором виконав в повному обсязі, факт надання грошових коштів в розмірі 3 300, грн. на рахунок позичальника - банківську карту №149497846832212 підтверджено копією платіжного доручення від 29 листопада 2015 року № 880. На час звернення до суду відповідач, маючи заборгованість за договором, свої зобов'язання не виконує, тому доведена до стягнення сума підлягає стягненню з відповідача в розмірі 14 126,60 грн.
В той же час з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.
Ст. 10 ЦПК Українив редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваного рішення,встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування судом самостійно таких доказів було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Аналогічні за своїм змістом процесуальні норми діють й на даний час (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).
Свою позицію позивач ґрунтував насамперед на двох посиланнях:
1. між сторонами було укладено договір позики у вигляді електронного документу;
2. позивачем було фактично виконані умови договору та перераховані на адресу відповідача (її рахунок) грошові кошти.
Зважаючи на вищевказані норми процесуального закону, позивачем мали б бути надані до суду належні та допустимі докази, які б доводили два вищевказаних його посилання. В той же час наведений обов'язок позивачем належним чином виконано не було.
Щодо факту підписання сторонами договору:
Приписами ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми позики укладається у письмовій формі.
Дійсно, положеннями п. 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
В той же час ч. 2 та ч. 3 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ є завершений у випадку накладення електронного підпису сторони. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України „Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
З урахуванням наведених норм позивачем для доведення факту укладення сторонами договору в електронній формі мали б бути надані докази підписання такого документу сторонами за допомогою електронного підпису, який має відповідати або вимогам Закону України „Про електронні довірчі послуги", або ж договірним умовам за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. В той же час жодного доказу з цього приводу представлень до суду не було, відтак дана обставина залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом.
Щодо фактичного надання позивачем коштів відповідачу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зважаючи на наведену норму матеріального права, з урахуванням положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України в редакції, що діяла на час подання позову та вирішення справи судом, позивачем мали б бути представлені до суду належні докази на підтвердження свого посилання на безготівкове перерахування грошових коштів на банківський рахунок (карту) відповідача. В той же час таких належних та допустимих доказів до суду також представлено не було.
На підтвердження таких своїх посилань позивач надав до суду копію платіжного доручення № 880 від 29.11.2015 р. на здійснення банківського переказу 3300,00 грн. на ім'я відповідача на рахунок НОМЕР_1 (а.с. 9). В той же час вказаний документ може засвідчити лише доручення банківській установі здійснити такий платіж. Ні в ньому, ні в іншому представленому до суду доказі не міститься жодних належно підтверджених (зокрема банківською установою) даних щодо того, що таке платіжне було подане до банку, який в свою чергу його виконав та фактично перерахував грошові кошти на вказаний рахунок (карту). За таких умов факт надання (банківського перерахування) коштів позивачем відповідачу також не здобув свого підтвердження в ході розгляду справи.
З урахуванням того, що позивачем не було належним чином доведено достовірності та обґрунтованості обох вищевказаних постулатів, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, його позиція залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позову.
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
ви виграли в лотерею?
и как прошли эти 4 месяца??? Держитесь? Кто-то из них предлагал списание?
можна зекономити у випадку суду на адвокаті, просто скопіювати і вставити свої дані))
Ну да, можно использовать этот текст)но решение реально класс. Обули мфо по полной))
как вам удалось позакрывать???? Что-то списывали?
это вы по всем мфо так прошлись?
Мужа закрыли май кредит...и платим ещё его с1сЬки лоун и е cash...а как проходили как и у всех...опозорили как могли...маневео...милоан ...продали коллекторам
- Стан
