Здається немає кінця!

  • Автор теми Автор теми ПАННОЧКА
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 124
  • Перегляди Перегляди 6K
Радійте життю!!!
Ось стимул!!!
Так, я розумію в кожного індивідуально!!!
Але повірте, все життя триває!!І І Ви,ковалі!!!
Як важко, зробити перший крок,але від Вас він залежить!!!
Я так боялася напочатку свого шляху щось змінити в собі. .. але я ,,ріскнула'''....і я не жалію)))
 
Слова,думки...
Я не переживу,я боюся,що буде?????+ Ще багато подібних думок в нашій голові ,не дають спокою...
Ми починаємо їсти себе з середини.
Для кожного є щось завжди головне і на першому місці..
І це ,,Щось''---наша Ахілевова п'ята!.
Здається немає кінця дзвінкам,погрозам,сваркам. Хочеться крикнути ,,Хватить''!!!!!'..
Але ,,Є ''кінець!!
Це ,,Є'' --- початок нового..
Ви -----Перезапуск свого механізму...
Пройшовши довгий шлях,можу впевнено сказати....Багато форумчан це все пройшли .Немає нічого нового ,що проходите Ви...
І не такий страшний,,рогатий'',як його малюють...)))
ЧИТАЙТЕ форум,тут реальні поради,які форумчани пережили самі. Тут люди ,які готові підтримати та допомогти у будь який час.
Якщо Ви ,дійсно ,хоч малу долю прочитали форум,(розділ ,,Новачкам сюда''?)
То ,я Вас вітаю,з першими кроками до нового життя. Ви самі створите себе)))!!!
Всі страхи ,які Вас мучать викладайте тут,.. Ми разом спробуємо ,,чорне ''зробити різнобарвним,а потім,дай Боже, створимо веселку))))
:'( до самої душі вразили
 
Все мы намного сильнее чем кажется) когда вам не хватало денег, вам хватило духу взять кредит когда все кричали как плохо его брать и что может быть, мы пытались решить свои проблемы сами, не прося поддержки у других, да мы влезли в долги, но каждый брал деньги на то что ему нужно, кому то на детское питание, кто то брал на еду, другие взяли на дорогую выпивку. но мы справимся,все мы оказались на одной линии проблем, это нас и обьеденяет, общие проблемы, так что нас много и мы сильны, попробуй возьми)
 
Слова,думки...
Я не переживу,я боюся,що буде?????+ Ще багато подібних думок в нашій голові ,не дають спокою...
Ми починаємо їсти себе з середини.
Для кожного є щось завжди головне і на першому місці..
І це ,,Щось''---наша Ахілевова п'ята!.
Здається немає кінця дзвінкам,погрозам,сваркам. Хочеться крикнути ,,Хватить''!!!!!'..
Але ,,Є ''кінець!!
Це ,,Є'' --- початок нового..
Ви -----Перезапуск свого механізму...
Пройшовши довгий шлях,можу впевнено сказати....Багато форумчан це все пройшли .Немає нічого нового ,що проходите Ви...
І не такий страшний,,рогатий'',як його малюють...)))
ЧИТАЙТЕ форум,тут реальні поради,які форумчани пережили самі. Тут люди ,які готові підтримати та допомогти у будь який час.
Якщо Ви ,дійсно ,хоч малу долю прочитали форум,(розділ ,,Новачкам сюда''?)
То ,я Вас вітаю,з першими кроками до нового життя. Ви самі створите себе)))!!!
Всі страхи ,які Вас мучать викладайте тут,.. Ми разом спробуємо ,,чорне ''зробити різнобарвним,а потім,дай Боже, створимо веселку))))
Страх и мучение это то что нужно гнать от себя...но нет же какой-то новый удар от чмошников и эти чувства тут как тут...даже спустя год на форуме...но заходишь на сайт где твоя семья форумная и сразу легче
...потом смотрю на деток и понимаю вот оно самое дорогое...всему всегда есть конец-надеюсь и этим мфо, нотариусам и тд. скоро будет...зло не будет безнаказанно!!!!
Р
Ну страхи так швидко ніде не подінуться, особливо в такого панікера , як я. Але за місяць потихеньку думки приводжу в порядок. Ще ні до кого не дзвонили, і я все чекаю ось цього вибуху. Саме це очікування з'їдає зсередини. Боюсь, коли дзвонить хтось знайомий. А може йому подзвонили? А може щось наговорили? І з дому виходжу з острахом, зараз будуть притензії...Контактних повідомила, на роботі сказала, що влізла. Не розказувала всіх подробиць. Сестру і племінниць попередила, що можуть дзвонити. Особливо не розповідала, ми мало спілкуємося.. Але ось це очікування вибуху....Вбиває...На форумі заспокоююсь..Сижу тут пів дня, як залежна від нього вже. Ніяк не наважусь поговорити з чоловіком...
Ожиданием только травим себя....лучше старатся отвлечь на что нибудь другое свои мысли...
 
Страх и мучение это то что нужно гнать от себя...но нет же какой-то новый удар от чмошников и эти чувства тут как тут...даже спустя год на форуме...но заходишь на сайт где твоя семья форумная и сразу легче
...потом смотрю на деток и понимаю вот оно самое дорогое...всему всегда есть конец-надеюсь и этим мфо, нотариусам и тд. скоро будет...зло не будет безнаказанно!!!!
Р

Ожиданием только травим себя....лучше старатся отвлечь на что нибудь другое свои мысли...
Ну, вже минуло пів року. І я навчилася про них не думати. Тепер тільки через суд все будемо вирішувати. Буде напис- буду зносити. Життя триває і воно не таке вже й погане. І зрозуміла я це завдяки форуму. Дякую, що я з вами
 
Назад
Угорі