Через три місяці
Президент подписал Антиколлекторский закон 4241
- Автор теми krasty
- Дата початку
- Відповіді 568
- Перегляди 34K
-
- Теґи
- закон о коллекторах
Ниче) ща я их нужно пристыдить новым законом)У меня не одного звонка и смс
Пин забыла от старой симки ?
Оффтоп
Абыдно одно, вчера утром помнила, сегодня не верный пин ?
Отакои)
Оффтоп
Чё пили ? 
ОффтопЧё пили ?
Оффтоп
Абыдно еще раз не пью я?День дурной, ручка в офисе дверная осталась у меня в руках, вилка от обогреватель стрельнула в розетке, решила попить чайку и разбила чашку?В офисе старались со мной не пересекаться
Оффтоп
Прям ходячий человек-катастрофа 
ОффтопПрям ходячий человек-катастрофа
Оффтоп
Собственной персоной
Я, прям на себе, прям сегодня прочувствовала принятие этого закона! В антиспаме 23 звонка от неизвестного номера, 4 - от скрытого. Ура, заработало!!!)
Это не они
Так и я о чем! Аллилуйя и аминь, дождались.Это не они
Ще повинно пройти 3 місяці після підписання закону Президентом. Так що за ці три місяці можуть трусити всіх, як грушу.
Так через 3 мес с момента публикации закон вступит с силу ( люди тут подсказали). Наверно ближайшие 3 мес они вообще озвереют
Три месяца??? У меня уже матерный запас заканчивается а ещё три месяца надо строить этих из еапб и пристава. Так я на них отрываюсь- настроение на целый день
Почнуть боятися закону тоді, коли люди почнуть жалітися на них і будуть перші штрафи на їхні шараги - тоді будуть боятися, а так, не знаю, поживемо, побачимо.
А сейчас они мягкие и пушистые прям)) Да в рот им ноги, наsрать им в глотки с ихними хотелками
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні
простроченої заборгованості»
Законопроект, як зазначається у п. 3 пояснювальної записки до нього, розроблений з метою «врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів». Для цього у проекті пропонується внести зміни до законів України «Про споживче кредитування» (далі – Закон), «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність». У вказаних змінах, зокрема: визначається термінологія, яка використовується при врегулюванні вказаних питань; встановлюються вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості, яких мають дотримуватися кредитодавці, в тому числі колекторські компанії (вимоги етичної поведінки); Національний банк України (далі – НБУ) наділяється повноваженнями щодо здійснення нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг тощо. На думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, прийняття проекту «дозволить вдосконалити чинне законодавство щодо врегулювання простроченої заборгованості, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечити захист прав споживачів-боржників під час врегулювання простроченої заборгованості» (п. 6 пояснювальної записки до проекту).
Головне управління, розглянувши законопроект у стислий термін, вважає за доцільне висловити щодо нього наступні зауваження та пропозиції.
1. Насамперед, варто звернути увагу на те, що 12.12.2019 Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект Закону України
«Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), сферою дії якого згідно з його ст. 1 визнаються відносини, «що виникають в процесі організації та здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, та регулюють відносини у сфері захисту прав та законних інтересів боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності». При цьому, на нашу думку, врегулювання колекторської діяльності у межах Закону, як це пропонується у проекті, не враховує того, що учасником споживчого кредитування є фізична особа, яка уклала договір споживчого кредиту, яким визнаються «грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника» (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону). Звертаємо увагу на те, що при такому підході без правового захисту залишаються інші категорії осіб, які уклали кредитні або інші договори, за якими виникла грошова заборгованість, зокрема, фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти малого бізнесу. Саме тому, на нашу думку, більш доцільним виглядає прийняття спеціального закону про колекторську діяльність як діяльність щодо врегулювання простроченої заборгованості, в якому мають бути визначені загальні правила щодо стягнення простроченої заборгованості з усіх боржників за всіма відповідними договорами (а не лише за договорами споживчого кредитування) та статус колекторських компаній з внесенням відповідних змін до Закону, в тому числі, щодо особливостей відповідної діяльності у сфері споживчого кредитування.
2. Деякі положення проекту виглядають недостатньо чітко сформульованими, що не відповідає конституційному принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України), складовим елементом якого є принцип юридичної визначеності, яку слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020). Зокрема, йдеться про таке:
2.1. У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону у редакції проекту під «врегулюванням простроченої заборгованості» розуміються «заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача…». Разом з тим, що це за заходи та в чому вони полягають у проекті не розкрито;
2.2. У проекті (зміни до ст. ст. 1, 5, 10, 12, 18 Закону тощо) використовується термін «новий кредитор». Проте, звертаємо увагу на те, що, при цьому, в проекті однозначно не визначено, який кредитор і за яких умов вважається «новим»;
2.3. У п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону у редакції проекту визначено, що НБУ «встановлює вимоги до кредиторів, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості» без визначення характеру вказаних вимог;
2.4. Згідно з ч. 5 нової ст. 24 Закону кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія може на договірних засадах залучати для безпосередньої взаємодії із споживачами інших фізичних та юридичних осіб. Однак у чому саме полягають функції таких юридичних та фізичних осіб при взаємодії зі споживачами у проекті не зазначено.
Це зауваження стосується і відповідних положень ст. 22 проекту.
2.5. Вважаємо, що за межі принципу юридичної визначеності виходить і використання у проекті (ч. 3 нової ст. 26, ч. 1 нової ст. 27 тощо) таких термінів як «невідкладно» та «адекватно».
3. Відповідно до оновленої ст. 5 Закону пропонується віднести до повноважень НБУ функції із державного регулювання та нагляду у сфері споживчого кредитування, у тому числі, нагляд за «додержанням кредитодавцями, новими кредиторами, колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг». Аналогічні зміни у частині визначення функцій НБУ вносяться й до Закону України
«Про Національний банк України» (зокрема, оновлені п.п. 91, 341 ст. 7).
У цілому, не виключаючи можливості наділення НБУ деякими додатковими контрольно-наглядовими повноваженнями у сфері споживчого кредитування, зазначимо, що, на наш погляд, віднесення здійснення контролю та нагляду у цій сфері, фактично, до виключних функцій НБУ виглядає дискусійним у концептуальному відношенні, виходячи, зокрема, із конституційного правового статусу НБУ як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99 Конституції України). У цьому аспекті звертаємо увагу на те, що, зокрема: встановлення вимог до кредитодавців, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості; нагляд за додержанням кредитодавцями, новими кредиторами, колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі, вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки); контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері споживчого кредитування; прийняття рішення про належність виду діяльності за її суттю до здійснення врегулювання простроченої заборгованості (колекторської діяльності) (п. п. 3-6 оновленої ч. 2 ст. 5 Закону), на наш погляд, є непритаманними НБУ, оскільки лише опосередковано стосуються виконання його основних функцій.
Принагідно також відзначимо, що у супровідних до проекту документах відсутнє належне обґрунтування пропозицій щодо покладення зазначених повноважень саме на НБУ, у тому числі, й в аспекті їх впливу на забезпечення ним стабільності грошової одиниці як його основної функції. Внесена пропозиція, на наш погляд, потребує також належного обґрунтування у контексті організаційної спроможності НБУ щодо належного виконання вказаних функцій, яка, вочевидь, вимагатиме суттєвого збільшення матеріальних та трудових ресурсів.
4. В абз. 2 ч. 1 нової редакції ст. 18 Закону, пропонуємо уточнити, що кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язаний повідомити споживача не лише про такий факт та передачу його персональних даних (як це передбачено у проекті), а й про умови такої передачі, а також встановити, що такі правила діють й у подальших випадках відступлення права вимоги за відповідним договором.
Керівник Головного управління С. Тихонюк
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні
простроченої заборгованості»
Законопроект, як зазначається у п. 3 пояснювальної записки до нього, розроблений з метою «врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів». Для цього у проекті пропонується внести зміни до законів України «Про споживче кредитування» (далі – Закон), «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність». У вказаних змінах, зокрема: визначається термінологія, яка використовується при врегулюванні вказаних питань; встановлюються вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості, яких мають дотримуватися кредитодавці, в тому числі колекторські компанії (вимоги етичної поведінки); Національний банк України (далі – НБУ) наділяється повноваженнями щодо здійснення нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг тощо. На думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, прийняття проекту «дозволить вдосконалити чинне законодавство щодо врегулювання простроченої заборгованості, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, а також забезпечити захист прав споживачів-боржників під час врегулювання простроченої заборгованості» (п. 6 пояснювальної записки до проекту).
Головне управління, розглянувши законопроект у стислий термін, вважає за доцільне висловити щодо нього наступні зауваження та пропозиції.
1. Насамперед, варто звернути увагу на те, що 12.12.2019 Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект Закону України
«Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» (реєстр. № 2133 від 12.09.2019), сферою дії якого згідно з його ст. 1 визнаються відносини, «що виникають в процесі організації та здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, та регулюють відносини у сфері захисту прав та законних інтересів боржників від недобросовісних дій суб’єктів колекторської діяльності». При цьому, на нашу думку, врегулювання колекторської діяльності у межах Закону, як це пропонується у проекті, не враховує того, що учасником споживчого кредитування є фізична особа, яка уклала договір споживчого кредиту, яким визнаються «грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника» (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону). Звертаємо увагу на те, що при такому підході без правового захисту залишаються інші категорії осіб, які уклали кредитні або інші договори, за якими виникла грошова заборгованість, зокрема, фізичні особи-підприємці та інші суб’єкти малого бізнесу. Саме тому, на нашу думку, більш доцільним виглядає прийняття спеціального закону про колекторську діяльність як діяльність щодо врегулювання простроченої заборгованості, в якому мають бути визначені загальні правила щодо стягнення простроченої заборгованості з усіх боржників за всіма відповідними договорами (а не лише за договорами споживчого кредитування) та статус колекторських компаній з внесенням відповідних змін до Закону, в тому числі, щодо особливостей відповідної діяльності у сфері споживчого кредитування.
2. Деякі положення проекту виглядають недостатньо чітко сформульованими, що не відповідає конституційному принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України), складовим елементом якого є принцип юридичної визначеності, яку слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020). Зокрема, йдеться про таке:
2.1. У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону у редакції проекту під «врегулюванням простроченої заборгованості» розуміються «заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача…». Разом з тим, що це за заходи та в чому вони полягають у проекті не розкрито;
2.2. У проекті (зміни до ст. ст. 1, 5, 10, 12, 18 Закону тощо) використовується термін «новий кредитор». Проте, звертаємо увагу на те, що, при цьому, в проекті однозначно не визначено, який кредитор і за яких умов вважається «новим»;
2.3. У п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону у редакції проекту визначено, що НБУ «встановлює вимоги до кредиторів, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості» без визначення характеру вказаних вимог;
2.4. Згідно з ч. 5 нової ст. 24 Закону кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія може на договірних засадах залучати для безпосередньої взаємодії із споживачами інших фізичних та юридичних осіб. Однак у чому саме полягають функції таких юридичних та фізичних осіб при взаємодії зі споживачами у проекті не зазначено.
Це зауваження стосується і відповідних положень ст. 22 проекту.
2.5. Вважаємо, що за межі принципу юридичної визначеності виходить і використання у проекті (ч. 3 нової ст. 26, ч. 1 нової ст. 27 тощо) таких термінів як «невідкладно» та «адекватно».
3. Відповідно до оновленої ст. 5 Закону пропонується віднести до повноважень НБУ функції із державного регулювання та нагляду у сфері споживчого кредитування, у тому числі, нагляд за «додержанням кредитодавцями, новими кредиторами, колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг». Аналогічні зміни у частині визначення функцій НБУ вносяться й до Закону України
«Про Національний банк України» (зокрема, оновлені п.п. 91, 341 ст. 7).
У цілому, не виключаючи можливості наділення НБУ деякими додатковими контрольно-наглядовими повноваженнями у сфері споживчого кредитування, зазначимо, що, на наш погляд, віднесення здійснення контролю та нагляду у цій сфері, фактично, до виключних функцій НБУ виглядає дискусійним у концептуальному відношенні, виходячи, зокрема, із конституційного правового статусу НБУ як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст. 99 Конституції України). У цьому аспекті звертаємо увагу на те, що, зокрема: встановлення вимог до кредитодавців, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості; нагляд за додержанням кредитодавцями, новими кредиторами, колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі, вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки); контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері споживчого кредитування; прийняття рішення про належність виду діяльності за її суттю до здійснення врегулювання простроченої заборгованості (колекторської діяльності) (п. п. 3-6 оновленої ч. 2 ст. 5 Закону), на наш погляд, є непритаманними НБУ, оскільки лише опосередковано стосуються виконання його основних функцій.
Принагідно також відзначимо, що у супровідних до проекту документах відсутнє належне обґрунтування пропозицій щодо покладення зазначених повноважень саме на НБУ, у тому числі, й в аспекті їх впливу на забезпечення ним стабільності грошової одиниці як його основної функції. Внесена пропозиція, на наш погляд, потребує також належного обґрунтування у контексті організаційної спроможності НБУ щодо належного виконання вказаних функцій, яка, вочевидь, вимагатиме суттєвого збільшення матеріальних та трудових ресурсів.
4. В абз. 2 ч. 1 нової редакції ст. 18 Закону, пропонуємо уточнити, що кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язаний повідомити споживача не лише про такий факт та передачу його персональних даних (як це передбачено у проекті), а й про умови такої передачі, а також встановити, що такі правила діють й у подальших випадках відступлення права вимоги за відповідним договором.
Керівник Головного управління С. Тихонюк
Якби всі в один момент перестали з ними спілкуватися і почали ігнорити їхні погрози - вони б самі позакривалися.
