Сохраняйте спокойствие.
1)Таких банків, як ТОВ «рога і копита" не існує. Це звичайні підприємства в кращому випадку. Ліцензії на здійснення фінансових операцій у них скоріше за все немає. Відповідно податки до бюджету не сплачують.
2)Досудова вимога? Лист прийшов без повідомлення? В листі є підписи і печатки підприємства, не з ксерокса, а мокрі? Якщо немає, то можна не реагувати на цей папер. Доказів його вручення немає. На принтері такі можна сотнями робити, де мокра печатка? Де підпис уповноваженої людини? Більше схоже на роботу шахраїв. З чого можна вірити цьому фантику? Поясню: від таких «листів щастя» ніхто не застрахований. 1000 листів прислали, 100 злякались, 10 заплатило, вони вже в плюсі. Розраховано на людей похилого віку, та людей, які не знаються в правовому полі. Шукають дурників. Друковані підписи та печатки розраховані на людей, які слабкі в правовому полі. Те саме стосується і дзвінків. Телефонна розмова нідочого не зобовязують і Ви не бачите з ким говорите.
3)До відповідності з ст. 1055 Цивільного Кодексу України:
1)Кредитний договір укладається в письмовій формі.
2)Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
4)Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Тобто банком у порушення вище зазначеної статті розголошується третій особі інформація, яка містить банківську таємницю.
5)Відповідно до частини 6 статі 23 Закону України «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом.
6)Відповідно до ст. 32 Конституції України визначено, що ні хто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства.
7)Відповідно до ст. 355 Кримінального кодексу України передбачається відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань. Тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна.
8)Відповідно до ст. 189 Кримінального кодексу України передбачається відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, тобто за вимагання, дії Банку можна кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК України «Вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб» та ст. 182 КК України «Порушення недоторканості приватного життя».
9)Кредит – це цивільно-правові відносини, які вирішуються тільки в суді. А подібні «фантики» і поведінка групи осіб – це пряма кримінальна відповідальність.
10)Громадянка ніколи не чула про цю заборгованість, та не отримувала документи, що підтверджують факт виникнення заборгованості, її відступлення новому кредитору та детальний розрахунок суми боргу. Все це означає, що хтось заволодів її персональною інформацією та шляхом шантажу, вимагання, приниження хоче собі заробити грошей. Боятись не треба, і не потрібно дзвонити за вказаними номерами в цих «фантиках», спілкуватись з ними(тому що будь-яка інформація може бути використана проти тебе, (ст. 63 Конституції України говорить наступне: «Особа не несе відповідальність за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сімї, чи близьких родичів, коли яких визначається законом.)), а тим паче платити. Потрібно викликати поліцію, збирати максимум доказів, по можливості знімаючи все на камеру. В кожного громадянина є право на захист себе та своїх прав.
11)Заява в поліцію про не виконання цивільно-правових відносин, а саме не повернення кредиту – це смішно. Тому що поліція не займається цивільно-правовими стосунками, для цього є суд. Такі погрози – це чистої води маніпуляція на страх і не грамотність людини. Поліція може бути задіяна тільки тоді, коли людина підробила документи, або взяла кредит і чистосердечно заявила, що взяла кредит з метою його неповернення. Поліція не має ніяких відносин до кредитів. Це те саме, що ми кожного дня купляємо в магазині хліб і між продавцем і покупцем виникає цивільно-правові відносини.
12)В суд подають по місці прописки відповідача. Ну ніяк не Київ, Миколаїв, чи Кіровоград , або інші міста, тільки по місці Вашої прописки. За так званим «боргом» в 500 грн подавати в суд, коли судовий збір 1800 грн і з чим вони туди підуть? Якби було з чим, вже давно мовчки подали. За ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови за договором є несправедливими, якщо розмір штрафу більше 50 % від суми кредиту. Тобто, якщо борг 500 грн, то проценти не можуть бути більшими, чим 250 грн. Якщо не йдуть до суду: значить або шахраї, або не вигідно, або нема з чим йти. Самі подумайте, чому вони тиснуть психологічно. Це так звана мафія йде з часом в ногу. Головне – це зберігати спокій, не йти з ними на контакт та не робити те, що вони просять. Будьте пильними.
13)За Законом України «Про захист прав споживачів» банкам не можна:
1)Ходити до неплатника додому, роботу чи до його оточення.
2)Надавати неправдиву інформацію про те що чекає неплатника якщо він не погасить кредит.
3)Проводити вилучення матеріальних цінностей у боржника не маючи на це його згоди або без дозволу суду.
4)Розміщувати на конверті з поштовими повідомленнями будь-яку інформацію, що стосується несплати по кредиту.
5)Примушувати до стягнення будь-якої суми, яка не вказана в договорі при оформленні позики.
6)Цікавитися без згоди боржника даними про його фінансовий стан у третіх осіб, які пов'язані з боржником особистими, сімейними, діловими та іншими відносинами.
7)Вимагати сплатити заборгованість, термін давності якої закінчився.
14)Якщо є обов’язки, то є і права.
15)Не треба панікувати, когось боятись, треба знати свої права, та їх відстоювати, тому що ніхто крім нас цього не зробить.
16)Не довіряйте голосам з телефону, смс-повідомленням, листам, які інкогніто вкинуті в почтовий ящик, чи під двері.
17)Боржником визнати людину може тільки суд, а поки вона просто громадянин чи клієнт.
