Я ее не пройду. Не прочная. Развод. Долги. Родители которое с ума сойдут. Дети которих поднять сама не смогу.
Пройдете). Я у 2014 році родила хвору доньку, пів року по реанімаціях,нажаль.... Депресія, борги.... Так,як на лікування йшли великі суми і щодня((( потім депресія, пізніше, як наркоман за дозою день бігає,шукає де то взять, так і я бігала, маталася, на кредити збирала. 2016 у мами- рак(((( ще як по голові хтось добавив. Боюся ще більше, щоб тільки не зачепили її((( б'юся,як риба об льод. 2017-чоловік втратив роботу, грошей нема(( ще якось я протягла. Початок 2020- у мами виявили знову пухлину, операція. Грошей нема взагалі, люди святкують коляди, а я чутками не сплю, пішла перша прострочка, дзвінки , я в паніці так,як нема вже що й в ломбард нести. Через пару днів по іншим прострочка і пішло,поїхало... Маму діставали після тяжкої операції в лікарні так, що лікарі телефон забирали, вона бідна, всі сльози виплакала( її і бітами ******* мали їхать і дітей інвалідами поробить і т.д.) Вітчим матами на мене,яка ж я нікчема ще мамі життя підсолила, в гроб зажену і т.д. Я думала, життя для мене скінчиться, дитина 1500 грн. назбирала собі на щось, я і ті видурила, бо вже не було абсолютно нічого( зараз про це найбільше жалію). Пройшов місяць... Мама їх зараз сміливо посилає нхй, відчима вже і готовий зараз хоч трішки дати суми,але я уже пішла на принцип...так маму діставали- нелюди, хр*н вам, обдумавши їхні вчинки і скільки я пахала на них- не пробачу. Зараз,як ніколи треба бути сильною!!! Треба їх, наказувати!!! Бо інакше, не одне життя згублять, а воно у нас і так, занадто коротке. Тримайтеся!!! Все у вас чудове по переду)