я дзвоню, ноль, так і не ходе, живе в своє задоволення, і попрекає що мало даєм на тиждень на прожиття, не хватає
вашому хлопцеві скільки років?
зависимость от долгов, как побороть эту напасть?
- Автор теми Димч
- Дата початку
- Відповіді 88
- Перегляди 3K
Вы его до его пенсии няньчить планируете? Он не ценит то, что дают. Так может не давать?
не ценит, я можна сказать щас его контролирую, он требует паспорт устроиться на роботу, я боюсь ему отдать, чтоб вы понимали мы оплатили ему 200т всяких долгов, он лишил нас мечты, планов на будущее, так как сбережения пошли в прах
Все логічно, ви закриваєте його кредити, його кредитна історія ідеальна, кредитори таких люблять.
Як тільки з'являться 2-3 прострочки, він не зможе оформляти нові (так, це трохи лячно, але іншого способі немає)
І його позичання у друзів знайомих теж вас не має стосуватися, просто запитуйте його, чи він віддав те, що зичив. Це буде його стимулювати, щоб його не задовбували такими питаннями, добре було б щоб і сусідка та що гірше кала, безпосередньо до нього зверталась, це його трошки присоромить.
...не знаю, звичайно, то ваша дитина, але 20 років то вже ніякий не запізнілий перехідний вік, це вже у нього така звичка) звичка - не відповідати за свої вчинки, а батьки "розрулять", він в цьому впевнений!
Як тільки з'являться 2-3 прострочки, він не зможе оформляти нові (так, це трохи лячно, але іншого способі немає)
І його позичання у друзів знайомих теж вас не має стосуватися, просто запитуйте його, чи він віддав те, що зичив. Це буде його стимулювати, щоб його не задовбували такими питаннями, добре було б щоб і сусідка та що гірше кала, безпосередньо до нього зверталась, це його трошки присоромить.
...не знаю, звичайно, то ваша дитина, але 20 років то вже ніякий не запізнілий перехідний вік, це вже у нього така звичка) звичка - не відповідати за свої вчинки, а батьки "розрулять", він в цьому впевнений!
не давать ему финансы, оставить самого с своими проблемами. он должен понять как заработать на себя и как это не легко, только тогда поймет. не закрывайте за него долги!
Це дійсно дуже важко ,така от батьківська любов ,ми самі не помічаєм ,як своєю любов'ю шкодим .Ви все жтаки пробуйте якось з ним говорити ,може хоч щось вдасться донести .І мабуть перестаньте платити за нього всім .
ну я попробую так, может рискнуть отдать доки и сказать дальше сам?
рік це продовжується, я навіть на коліна стала, не допомогло
Он знает, что снова долги раздадите. Сейчас есть долги на нем? Если да, то предоставьте ему возможность разбираться с ними самостоятельно. Для начала пусть сам отвечает тем, кому должен по поводу возврата долгов
есть 7000
полностью предоставьте самому разбираться с ситуацией.
в Армію! Тіки не на контракт а на срочьку на срочькі там і перевоспітают і сам начне мозги включати! і До псіхолога.
я ніколи в житті не думала що він так опуститья, він всегда чемний, чужим бабулькам все время допомагав
треба ще знайти норм психолога
за армію теж думаєм,
Вперед раскладчиком товара в магазин по вечерам, копирайтером... еще кем. Через месяц долг вернет. А дальше сам пусть учится зарабатывать себе на жизнь
окружение тоже играет очень большую роль!!! к сожалению возможна наркомания или игромания
его друзья работают, не пьющие, нормальніе,окружение тоже играет очень большую роль!!! к сожалению возможна наркомания или игромания
я с ними общаюсь,сами себя обеспечивают, контракт платят, мой сын только слюни роспускает, о, они столько зарабатывают
Ви мужня жінка ,і з усього видно ,що дуже його любите ,а він безсовісний (вибачте що так )не цінує цього ,тоді мабуть дійсно якісь жорсткіші методи використати ,Важко ,але Вам треба спробувати .
Очень часто такая ситуация происходит,когда родители чувствуют вину перед сыном, за то что когда то не делали, были сильно заняты, а он... Еще очень влияет постоянное сравнение себя с другими, своего ребенка с другим. Нет идеальных людей, ситуаций и условий. У каждого свой уникальный путь. Как бы там не было, Вам нужно взглянуть на это с другой стороны. Посмотреть на него взглядом "чужого, постороннего" человека. И тогда картинка будет очень четкой и понятной. Появится возможность решить по какому пути двигаться. Если есть чувство вины, то стоит один раз поговорив с сыном признать, что - "Да не идеальны, простили и выкладывали как могли".Но больше нести груз его и своих обвинений не намерены. Если хочет, то Вы готовы его поддержать в выходе из данной ситуации, если нет, то это уже его ответственность, как решать ситуацию. При этом подчеркнуть, что делаете это исключительно из любви к нему и любить будете всегда, не смотря ни на что. Просто теперь любовь будет на другом уровне, не через деньги. И еще, таким образом Вы закроете дверь в необходимость оправдания перед маленьким мальчиком, которым скорее всего Вы и воспринимаете сына. А он, оправдываю Ваши взгляды шалит "не по детски". А ведь по факту, уже,есть 2 взрослых человека Вы и сын. И осознав это, сможете решать существующие проблемы на Взрослом уровне. Если рискнуть пойти таким путем, быть максимально искренним и с сыном и с самим собой, то ситуация, может не сразу, но начнет улучшаться.
Останнє редагування:
Хорошее окружение это плюс
ви попали в точку, так і є, я виросла в інтернаті з малих років вже була самостійна,нікого не волнувало що в тебе і як, так я сина жаліла, видно компенсіровала те що сама не мала і видно переборщила
Як на мене ви багато з ним панькаєтесь. В мене донька старша майже того віку (21). В кінці другого курсу університета ( вчилась на педагога ) сказала, що хоче перевестись на заочне. Я відповів, що це її рішення, проте дома сидіти і байдикувати, а тим більше спонсорувати гульдибани я категорично не дозволю.
Результат - вища освіта і на даний момент ( в 21 рік ) - директор регіональної мережі магазинів роздрібної торгівлі ( а коли ще вчилась в універі - починала простою касиркою, за три роки добилась досить непоганої посади ).На даний момент живе окремо з нареченим і заробляє не менше ніж я.
Середній син ( зараз 16 років виповнилось ) після 9 класів поступив в коледж. Літом на його "мені мало грошей " відповів - не сиди за комп'ютером - а йди і спробуй заробити. Він погодився. Через знайомого пристроїв його в салон автотюнинга - дитина в тиждень приносила додому по 1200-1500грн. Почав купувати продукти додому і собі речі ( і це в 15 років на той момент + ми не така вже й бідна сім'я )... Зараз закінчує 1 курс і потрібна практика ( вчиться на автослюсаря )... Домовився з бувшими колегами на сто про проходження практики, ще й копійку буде свою заробляти...
До чого я це написав - ми, батьки, самі винні в тому, як діти себе поводять - деколи треба направляти і досить жорстко, якщо вони самі не хотять - навіть заставляти. А є претензії необгрунтовані - в такому віці ( маю на увазі 20+ років ) - "вот Бог, а вот порог" ... Інакше це триватиме дуже довго.
