Вагітна в 38

  • Автор теми Автор теми Райдуга
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 68
  • Перегляди Перегляди 5K
Я не знаю за что вам должно быть неудобно в этой ситуации )
Рожаете от мужа своего ,возможно не лучшие времена по деньгам ,но то такое дело...
щас и с деньгами сложно вырастить детей ,денег не хватает сколько б из небыло

так что если вообще здоровье позволяет то и радуйтесь и наслаждайтесь )))
Не зручно, тому що уже 38. Але я наче ще нічого.
 
Я аж заплакала. Щаслива історія у Вашому житті. Аборт я вже робити не буду однозначно. Я три місяці була в роздумах, уже пізно. Може й тягнула, бо Бог відводив від поганого вчинку. Термін чималий, пізнувато буду йти до лікаря, але нічого.. Мені часто сняться діти, бо про це постійно думала. А ще коли була вагітна сином, то трощила закриті огірки і токсикоз був страшний. а тут постійно солодкого,бананів хочеться, а токсикоз був місяць не сильний. Так цікаво порівнювати.
рожайте без сомнений!ребенок это счастье!просто не буду вам приводить примеры.......
 
Добрий вечір, дорогі форумчанки! Хочеться поради та підтримки. Можливо, тут є жінки, які пізно народили? Маю таку життєву історію: моєму сину майже 17 років. У мене є хороший коханий чоловік, разом майже 18 років. Обоє працюємо. Звичайно, ми в боргах, але ці проблеми вирішаться поступово. Можу сказати, що я щаслива. Довгий час Бог не давав нам більше дітей, ми вже й не думали про це. А тут несподіванка : я вагітна. Хоча в планах було заробляти, бо треба вилізти з боргів, дати сину освіту... Чоловік має інвалідність, ще років 9 назад у нього несподівано піднявся очний тиск, переніс три операції, але дива не сталося, він втратив зір на одне око. Дякую йому, що він не зламався, заробляє як може, не п'є, мене ніколи й пальцем не тронув, словом не образив. Хотіла зробити аборт, але після перегляду фото та відео в інтернеті, не наважилася. Ще й подумала : можливо у мене буде доця. Правду кажуть, що 40 років - цікавий вік : хтось стає бабусями, а хтось мамами. Можливо, ви мене осудите, а , може, й підтримає.
Я от всей души вас поздравляю!Рождение ребенка это всегда большое чудо!Вы одна из самых счастливых женщин!?
Добрий вечір, дорогі форумчанки! Хочеться поради та підтримки. Можливо, тут є жінки, які пізно народили? Маю таку життєву історію: моєму сину майже 17 років. У мене є хороший коханий чоловік, разом майже 18 років. Обоє працюємо. Звичайно, ми в боргах, але ці проблеми вирішаться поступово. Можу сказати, що я щаслива. Довгий час Бог не давав нам більше дітей, ми вже й не думали про це. А тут несподіванка : я вагітна. Хоча в планах було заробляти, бо треба вилізти з боргів, дати сину освіту... Чоловік має інвалідність, ще років 9 назад у нього несподівано піднявся очний тиск, переніс три операції, але дива не сталося, він втратив зір на одне око. Дякую йому, що він не зламався, заробляє як може, не п'є, мене ніколи й пальцем не тронув, словом не образив. Хотіла зробити аборт, але після перегляду фото та відео в інтернеті, не наважилася. Ще й подумала : можливо у мене буде доця. Правду кажуть, що 40 років - цікавий вік : хтось стає бабусями, а хтось мамами. Можливо, ви мене осудите, а , може, й підтримає.
Я от всей души вас поздравляю!Рождение ребенка это всегда большое чудо!Вы одна из самых счастливых женщин!?
 
Я тоже сейчас в положении,и мне уже 39....трое деток уже есть,а тут такая радость.тоже поначалу было страшно,но теперь я радуюсь и наслаждаюсь,муж поддерживает,а если кому то что то не нравится-это его проблема.и у меня кстати будет доченька.
 
Я от всей души вас поздравляю!Рождение ребенка это всегда большое чудо!Вы одна из самых счастливых женщин!?

Я от всей души вас поздравляю!Рождение ребенка это всегда большое чудо!Вы одна из самых счастливых женщин!?
Дякую
 
Не зручно, тому що уже 38. Але я наче ще нічого.
Облиште ви ці дурні совдеповські стереотипи!
В розвинутих країнах це є фактично середнім віком для народження.
Якщо ви цього хочете з чоловіком і ваше жіноче здоров'я дозволяє - робіть як підказує серце і ваш розум і тільки ваш.
Бажаю вам прийняти правильне рішення і будьте здорові ;)
( В мене теж "пізня" дитина ... :sarcastic:... так спробувала в роддомі одна медсестра не подумавши сказати дружині ... довго пташки на роддом не сідали ?)))
 
Добрий вечір, дорогі форумчанки! Хочеться поради та підтримки. Можливо, тут є жінки, які пізно народили? Маю таку життєву історію: моєму сину майже 17 років. У мене є хороший коханий чоловік, разом майже 18 років. Обоє працюємо. Звичайно, ми в боргах, але ці проблеми вирішаться поступово. Можу сказати, що я щаслива. Довгий час Бог не давав нам більше дітей, ми вже й не думали про це. А тут несподіванка : я вагітна. Хоча в планах було заробляти, бо треба вилізти з боргів, дати сину освіту... Чоловік має інвалідність, ще років 9 назад у нього несподівано піднявся очний тиск, переніс три операції, але дива не сталося, він втратив зір на одне око. Дякую йому, що він не зламався, заробляє як може, не п'є, мене ніколи й пальцем не тронув, словом не образив. Хотіла зробити аборт, але після перегляду фото та відео в інтернеті, не наважилася. Ще й подумала : можливо у мене буде доця. Правду кажуть, що 40 років - цікавий вік : хтось стає бабусями, а хтось мамами. Можливо, ви мене осудите, а , може, й підтримає.
Конечно рожать! Однозначно!Это такое счастье... Быть мамой,и не важно в каком возрасте.
У меня подруга в 36 первым беременна.. Долгожданный ребенок...
 
Не зручно, тому що уже 38. Але я наче ще нічого.
Кицюня, мені майже 52 роки і вважаю місьцями себе ще нічого?.
Ну а якщо без смайліків.. маю доньку (30 років). Два роки назад поставили діагноз - онкологія. Я не буду говорити про курси хіміотерапії до операції і після, про опромінення і т.д. Зараз їй на 5 років призначена гормональна терапія.. і вона розрахувала, що після закінчення вона народить дитинку, але підписуючі протокол лікування їй не пояснили, що ця терапія напрямлена на пригнічення детонаруджувальних можливостей ( як в сльозах доня сказала ..мені роблять штучну кастрацію). Тому! Не якіх сумлінь, народжуйте! Щастя вашій родині!
 
Оффтоп

Кицюня, мені майже 52 роки і вважаю місьцями себе ще нічого?.
Ну а якщо без смайліків.. маю доньку (30 років). Два роки назад поставили діагноз - онкологія. Я не буду говорити про курси хіміотерапії до операції і після, про опромінення і т.д. Зараз їй на 5 років призначена гормональна терапія.. і вона розрахувала, що після закінчення вона народить дитинку, але підписуючі протокол лікування їй не пояснили, що ця терапія напрямлена на пригнічення детонаруджувальних можливостей ( як в сльозах доня сказала ..мені роблять штучну кастрацію). Тому! Не якіх сумлінь, народжуйте! Щастя вашій родині!
У мене просто немає слів. Терпіння Вам і сил. Що таке рак, знаю. Моя сестра та свекруха хворіли( вічна пам'ять). А колега, слава Богу, після лікування вже шість років живе. Усе буде добре, вірте в це. Ваша доня буде здоровою. І Вашій родині щастя!

Я тоже сейчас в положении,и мне уже 39....трое деток уже есть,а тут такая радость.тоже поначалу было страшно,но теперь я радуюсь и наслаждаюсь,муж поддерживает,а если кому то что то не нравится-это его проблема.и у меня кстати будет доченька.
Вітаю Вас! Я теж хотіла б доцю. Коли була вагітною вперше, то не знала, що буде син. Сказали, що не видно. А чоловік впевнений був, що син народиться. Він дуже хотів його.
 
Останнє редагування:
А чоловік впевнений був, що син народиться. Він дуже хотів його.
Кожен чоловік хоче сина ... хоча для кожного чоловіка-тата головне щоб дитина була здорова, це в пріоритеті, не залежно від статі.
 
Я мамашка троих, пришла поддержать) мне сейчас 39, младшей 3 года. Так я вам скажу, месяц назад думала, что беременна четвёртым, так обрадовалась, блин) оно конечно ошибочка вышла, но если че, то буду рожать. Они такие классные, хоть и вредные иногда)
 
Кожен чоловік хоче сина ... хоча для кожного чоловіка-тата головне щоб дитина була здорова, це в пріоритеті, не залежно від статі.
Ага... Тільки життя показує, якщо народиться дочка, слина тече як у породистого бульдога?
 
Добрий вечір, дорогі форумчанки! Хочеться поради та підтримки. Можливо, тут є жінки, які пізно народили? Маю таку життєву історію: моєму сину майже 17 років. У мене є хороший коханий чоловік, разом майже 18 років. Обоє працюємо. Звичайно, ми в боргах, але ці проблеми вирішаться поступово. Можу сказати, що я щаслива. Довгий час Бог не давав нам більше дітей, ми вже й не думали про це. А тут несподіванка : я вагітна. Хоча в планах було заробляти, бо треба вилізти з боргів, дати сину освіту... Чоловік має інвалідність, ще років 9 назад у нього несподівано піднявся очний тиск, переніс три операції, але дива не сталося, він втратив зір на одне око. Дякую йому, що він не зламався, заробляє як може, не п'є, мене ніколи й пальцем не тронув, словом не образив. Хотіла зробити аборт, але після перегляду фото та відео в інтернеті, не наважилася. Ще й подумала : можливо у мене буде доця. Правду кажуть, що 40 років - цікавий вік : хтось стає бабусями, а хтось мамами. Можливо, ви мене осудите, а , може, й підтримає.
У меня сыну тоже через два месяца17 , есть две дочки 9 и 5 лет, год назад через мфо ,куча нервов, долгов, была на грани нервного срыва, забеременела, и сделала аборт но не потому что не хотела рожать а боялась"что скажут люди" ...очень сильно переживала этот период, после того как нашла форум, успокоилась из за кредитов стала смотреть на жизнь другими глазами, в семье появились деньги, и Бог послал мне еще одного ребенка... Совершенно не планировала рожать четвертого, но когда узнала что беременна, про еще один аборт и речи идти не могло, честно скажу не все нас поддержали, многие осуждают за глаза мол куда.....Но нам с мужем плевать, с радостью ждем еще одну дочь, и в свои 36 совершенно не жалею и не боюсь, раз тянем троих и четвертого выростим, чего и вам желаю... Пусть родится здоровый на радость маме и папе.
 
Ага... Тільки життя показує, якщо народиться дочка, слина тече як у породистого бульдога?
Не зовсім розумію про що ви... в мене первінець - донька ... "ювелірна робота" ... потім ще два сина ... щось не зовсім доречні ваші порівняння з бульдогом і слиною. В чоловіка або є бажання і мотивація бути татом або буде як ви висловились "слина".
При чім, як зазвичай, ця "слина" не тільки по відношенню до сім'ї.
 
Прийміть мої найщиріші вітання! У Вашому віці народила донечку і кожного дня дякую Богу за неї. Вона моє сонечко, мій самий найдорожчий скарб. Ніколи не забуду як на УЗД вона махала мені ручкою. Повірте це велике щастя і неважливо у якому віці.
 
Добрий вечір, дорогі форумчанки! Хочеться поради та підтримки. Можливо, тут є жінки, які пізно народили? Маю таку життєву історію: моєму сину майже 17 років. У мене є хороший коханий чоловік, разом майже 18 років. Обоє працюємо. Звичайно, ми в боргах, але ці проблеми вирішаться поступово. Можу сказати, що я щаслива. Довгий час Бог не давав нам більше дітей, ми вже й не думали про це. А тут несподіванка : я вагітна. Хоча в планах було заробляти, бо треба вилізти з боргів, дати сину освіту... Чоловік має інвалідність, ще років 9 назад у нього несподівано піднявся очний тиск, переніс три операції, але дива не сталося, він втратив зір на одне око. Дякую йому, що він не зламався, заробляє як може, не п'є, мене ніколи й пальцем не тронув, словом не образив. Хотіла зробити аборт, але після перегляду фото та відео в інтернеті, не наважилася. Ще й подумала : можливо у мене буде доця. Правду кажуть, що 40 років - цікавий вік : хтось стає бабусями, а хтось мамами. Можливо, ви мене осудите, а , може, й підтримає.
деньги вы еще заработаете, а выносить и родить времени мало... у женщин. сын сам себе образование получит. вы за него в институт ходить не будете . может наоборот , он вам скоро помогать будет... станет старшим братиком малыша...
 
Не зовсім розумію про що ви... в мене первінець - донька ... "ювелірна робота" ... потім ще два сина ... щось не зовсім доречні ваші порівняння з бульдогом і слиною. В чоловіка або є бажання і мотивація бути татом або буде як ви висловились "слина".
При чім, як зазвичай, ця "слина" не тільки по відношенню до сім'ї.
Вибачте, що образила Вас, але не мала нічого поганого , навпаки. Можливо і обрала недоречне порівняння, хотіла лише сказати, що татусі, які дуже хочут сина, потім просто тануть від щастя над своїми маленькими принцесами. Ще раз прошу вибачення.
Кицюня, мені майже 52 роки і вважаю місьцями себе ще нічого?.
Ну а якщо без смайліків.. маю доньку (32 років). Два роки назад поставили діагноз - онкологія. Я не буду говорити про курси хіміотерапії до операції і після, про опромінення і т.д. Зараз їй на 5 років призначена гормональна терапія.. і вона розрахувала, що після закінчення вона народить дитинку, але підписуючі протокол лікування їй не пояснили, що ця терапія напрямлена на пригнічення детонаруджувальних можливостей ( як в сльозах доня сказала ..мені роблять штучну кастрацію). Тому! Не якіх сумлінь, народжуйте! Щастя вашій родині!
Ой, щось пішло не так... Не зрозуміла, як "причипилося" інше повідомлення..
 
Останнє редагування:
Назад
Угорі