8 місяців просрочки! Дзвінки трезвонять всім і всюди, добралися до сільської ради ! Ночами сняться кошмари! З форуму не вилажу днями, начебто розумію, але в середені все перевертається! Це все можна пережити! Але тяжка хвороба доці - не дає мені спокою! Лікуємось, лікуємось , а кінця краю не видно. Я давно живу з відчуттям поганої мами. В нашій країні люди повинні брати кредити, красти, аби лікувати свою кровинку! Я не ідеальна мама. Мені потрібна допомога, в першу чергу психологічна. Я наче стиснута пружина. Можу триматися-триматися, а потім зірватсь, інколи ридаю від думок. Гіркота, біль, страх за дитину, підсвідома образа на долю ... Скільки ми оббили порогів, щоб зібрати кошти на лікування, до скількох звертались.. І ось знову порібні гроші на лікування, яких не має де взять! Біль, безвихідь, не можу вже!
