У мене 17 незакритими кредитів у Мфо від 1000 до 18000 грн. Зараз вже пішли прострочення.
Брала гроші на лікування дідуся, який під час блекауту захворів на пневмонію і я ледь його вислухала. Тоді в мене була нестабільна фінансова ситуація, зп близько 13000 грн та пенсія дідуся 3700…
Ще на моїй шиї брат молодший. Батьків немає. Дідуся вичухали, але наразі він потребує реабілітації (кожного місяця 18000 грн +ліки ~10000грн)
Спочатку я взяла 10 тисяч, потім ще 15, потім ще 10…. А зарплатня як була так і залишилися 13000….
Почалося пекло з перекриванням одного кредита іншим і на кінець червня у мене було 16 кредитів.
Весь червень я батрачила як проклята, щоб тільки пролохувати цю дрянь. Змінила сферу діяльності, зараз звичайно отримую більше, але щоб отримувати ще більше потрібна освіта, тому всі збережені кошти направила у розвиток - нова техніка і курси.
Липень і половину серпня мені здається я майже не їла з зп 50тис гривень. Бо 50-18-10= 23. З цих 23 близько 15 йшли на пролохаціі, а інше на їжу і одежу брату.
Я навчилася не користуватися гелем для душу і митися холодною водою.
В середині серпня я отримала чудову нагоду поїхати на стажування у Європу та знайшла цей форум.
Кілька днів роздумів, ще 3 пролонгації на 12 тис гривень і все. Терпець увірвався.
Я просто сиділа на лавочці у дворі пансіонату, де зараз знаходиться мій дідусь і ридала від безвиходдя.
Зараз вже йде тиждень прострочень. Я поки що у режимі «сніжинка». Труколлер, гетеонтакт, зміна номеру і картки рятують. Найстрашніше якщо достукаються до дідуся. Але у нього смартфон і така ж сама процедура зроблена і йому)
За своїми прорахунками я декотрим компаніям виплатила по 3 тіла за півроку. А сама не їла нормально і не купувала собі нічого.
Морально готова до переговорів з колекторами-компаніями-х*яніями і всією нечистю, з якою сама звʼязалася.
Готуюся до 3 тиждневої подорожі у Францію, з котрої привезу кругленьку суму в євро ?
Але не збираюся їх роздавати цим гадам, котрі назвонюють і пропонують на тіло 5 тисяч 12 тисяч відсотків. Закривати буду поступово від маленьких до великих і працювати-працювати-працювати.
Буде вся сума до закриття тіла без по-його голодування - буду закривати на лояльних умовах, не буде лояльних умов - пішли геть.
Зараз, коли пройшло півроку я прекрасно розумію що краще б на колінах стояла перед далекими родичами, чи клянчила у знайомих ті 5 тисяч на Симбікорт-320 (коштує 1800 грн в аптеці) для дідуся, аніж влізла у цю кабалу.
Мала консультацію з юристом, який заспокоів, що нічого мені не зроблять, окрім як будуть дзвонити і лякати. Але я не з лякливих вже. Боюся лише смерті найріднішого. Але я вже зробила все можливе і неможливе щоб дідусь жив, перевернула своє життя доверху дригом і розберуся і з всратими дзвонилками.
Зараз вже є такі ілюстраціі ? по 50 дзвінків на день, але я не спілкуюся. Купую гарні речі і збираю на перші тіла кредитів.
Хотілося вимовитися та застерегти тих, хто в скрутній ситуації. Буду дуже вдячна за підтримку і поради. Дякую форуму, що він є!
Брала гроші на лікування дідуся, який під час блекауту захворів на пневмонію і я ледь його вислухала. Тоді в мене була нестабільна фінансова ситуація, зп близько 13000 грн та пенсія дідуся 3700…
Ще на моїй шиї брат молодший. Батьків немає. Дідуся вичухали, але наразі він потребує реабілітації (кожного місяця 18000 грн +ліки ~10000грн)
Спочатку я взяла 10 тисяч, потім ще 15, потім ще 10…. А зарплатня як була так і залишилися 13000….
Почалося пекло з перекриванням одного кредита іншим і на кінець червня у мене було 16 кредитів.
Весь червень я батрачила як проклята, щоб тільки пролохувати цю дрянь. Змінила сферу діяльності, зараз звичайно отримую більше, але щоб отримувати ще більше потрібна освіта, тому всі збережені кошти направила у розвиток - нова техніка і курси.
Липень і половину серпня мені здається я майже не їла з зп 50тис гривень. Бо 50-18-10= 23. З цих 23 близько 15 йшли на пролохаціі, а інше на їжу і одежу брату.
Я навчилася не користуватися гелем для душу і митися холодною водою.
В середині серпня я отримала чудову нагоду поїхати на стажування у Європу та знайшла цей форум.
Кілька днів роздумів, ще 3 пролонгації на 12 тис гривень і все. Терпець увірвався.
Я просто сиділа на лавочці у дворі пансіонату, де зараз знаходиться мій дідусь і ридала від безвиходдя.
Зараз вже йде тиждень прострочень. Я поки що у режимі «сніжинка». Труколлер, гетеонтакт, зміна номеру і картки рятують. Найстрашніше якщо достукаються до дідуся. Але у нього смартфон і така ж сама процедура зроблена і йому)
За своїми прорахунками я декотрим компаніям виплатила по 3 тіла за півроку. А сама не їла нормально і не купувала собі нічого.
Морально готова до переговорів з колекторами-компаніями-х*яніями і всією нечистю, з якою сама звʼязалася.
Готуюся до 3 тиждневої подорожі у Францію, з котрої привезу кругленьку суму в євро ?
Але не збираюся їх роздавати цим гадам, котрі назвонюють і пропонують на тіло 5 тисяч 12 тисяч відсотків. Закривати буду поступово від маленьких до великих і працювати-працювати-працювати.
Буде вся сума до закриття тіла без по-його голодування - буду закривати на лояльних умовах, не буде лояльних умов - пішли геть.
Зараз, коли пройшло півроку я прекрасно розумію що краще б на колінах стояла перед далекими родичами, чи клянчила у знайомих ті 5 тисяч на Симбікорт-320 (коштує 1800 грн в аптеці) для дідуся, аніж влізла у цю кабалу.
Мала консультацію з юристом, який заспокоів, що нічого мені не зроблять, окрім як будуть дзвонити і лякати. Але я не з лякливих вже. Боюся лише смерті найріднішого. Але я вже зробила все можливе і неможливе щоб дідусь жив, перевернула своє життя доверху дригом і розберуся і з всратими дзвонилками.
Зараз вже є такі ілюстраціі ? по 50 дзвінків на день, але я не спілкуюся. Купую гарні речі і збираю на перші тіла кредитів.
Хотілося вимовитися та застерегти тих, хто в скрутній ситуації. Буду дуже вдячна за підтримку і поради. Дякую форуму, що він є!
Желаю удачи в решении проблем.
