Mavka
Форумчанин
- Реєстрація
- 17 Чер 2019
- Дописи
- 280
- Реакції
- 165
- Бали
- 5125
Mavka не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
У зв'язку із численними зверненнями громадян Нацкомфінпослуг було направлено вимогу до ТОВ ―АІА ФІНАНС ГРУП‖ про надання фінансових послуг. За результатами аналізу документів та інформації, наданих ТОВ ―АІА ФІНАНС ГРУП‖ встановлено, що у період з 01.07.2018 по 28.02.2019 здійснювало надання фінансових послуг, а саме, надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом укладання електронних договорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ІТС) у порядку, що не відповідає статті 11 Закону України ―Про електронну комерцію‖ частині 2 статті 639 та статті 1055 Цивільного кодексу України. Враховуючи вищезазначене, ТОВ ―АІА ФІНАНС ГРУП‖ у період з 01.07.2018 по 28.02.2019 здійснювало надання фінансових послуг, а саме, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту з порушенням частини першої статті 6 Закону України ―Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг‖, відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. У зв’язку з вищезазначеним, Нацкомфінпослуг складено акт про правопорушення, вчинені ТОВ ―АІА ФІНАНС ГРУП‖ на ринку фінансових послуг від 02.05.2019 № 661/16-5/15 та застосовано захід впливу у вигляді розпорядження Нацкомфінпослуг від 28.05.2019 № 965, інформацію про яке розміщено на офіційному сайті Нацкомфінпослуг (www.nfp.gov.ua). Також інформуємо Вас, щодо правових наслідків порушення порядку укладання електронного договору, визначеного статтею 11 Закону, зокрема відсутності належної оферти або акцепту, то такий договір не може бути прирівняний до договору, укладеного в письмовій формі, у зв’язку з цим, не створюватиме юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Так, відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи зазначене, до таких договорів застосовується «двостороння реституція», яка передбачає повернення сторін у те матеріальне становище, в якому вони перебували до укладання правочину. Це означає, що споживач буде зобов’язаний повернути фінансовій установі грошові кошти у розмірі наданого кредиту, а фінансова установа буде зобов’язана повернути споживачу сплачені ним проценти та неустойку.
