Таможня
Читач
- Реєстрація
- 17 Січ 2019
- Дописи
- 1
- Реакції
- 4
- Бали
- 3
Таможня не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Здравствуйте. Хочу рассказать Вам, друзья, об очень неприятной ситуации, которая сложилась последнее время в моей жизни. Если кто сталкивался с чем-то подобным и имеет опыт решения, прошу Вашей помощи.
Спочатку, мабуть, трохи розповім про себе. Мені 25 років. Маю вищу військову освіту та офіцерське звання.
Неодружений. Майже п'ять років назад в мене сталася дуже не приємна річ у житті - одним разом я втратив всіх близьких. Пять років для мене найближчі люди були друзі. Один з моїх найкращих друзів віддав мені в користування свій старий автомобіль. Подарив, можна сказати.
Перший час моїй радісті не було меж, навіть життя якимось здавалося вдалим. Але, як дуже часто буває, після білої полоси йде чорна. Я не впорався з керуванням на трасі та вдарив дорогий дорогий кросовер своєю 2199. Взагалом, попав на великі гроші. Продав машину, ноутбука, мотоцикла, в друзів скільки міг позичив, віддав все, на що заробляв два роки, але це навіть половину збитку не покрило... І тоді я вирішив взяти кредит. Думав взяти тисяч сто, і щоб на декілька років. Але через особливий стан у державі військовим кредити банки не дають. А мікрозайми будь ласка. Я розумів в яке лайно лізу, розумів що можливо будуть проблеми. Це просто був відчай і безвихідна, як тоді здавалося, ситуація. Реально, я взяв у п'яти конторах грошей в сумі 15 тис. Це зараз моя місячна зарплата. Але борги зросли вже майже до 70000. Це якась маячня, тому що є Закон України "про соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей", який на період особливого стану у Державі звільняє від сплати процентів, пені, комісії штрафів і всіх інших стягнень з військових починаючи з 03.2014р і до закінчення особливого періоду в усіх банках і фінансових установах. І також надаються кредитні канікули.
Як вийти з цієї ситуації? Якщо вирахувати незаконно начислені суми і поділити загальну суму на пів року, я би закрив всі долги і забув як страшний сон. Але назустріч мені не пішли, а продали борг колекторам. Я їх зовсім не боюсь, але все ж таки хочеться жити без їх дзвінків й пустих погроз.
Ось, як то кажуть, і все. Можливо хтось допоможе мені порадою, можливо якось по іншому. Людей різних багато і у всіх різні можливості.
Спочатку, мабуть, трохи розповім про себе. Мені 25 років. Маю вищу військову освіту та офіцерське звання.
Неодружений. Майже п'ять років назад в мене сталася дуже не приємна річ у житті - одним разом я втратив всіх близьких. Пять років для мене найближчі люди були друзі. Один з моїх найкращих друзів віддав мені в користування свій старий автомобіль. Подарив, можна сказати.
Перший час моїй радісті не було меж, навіть життя якимось здавалося вдалим. Але, як дуже часто буває, після білої полоси йде чорна. Я не впорався з керуванням на трасі та вдарив дорогий дорогий кросовер своєю 2199. Взагалом, попав на великі гроші. Продав машину, ноутбука, мотоцикла, в друзів скільки міг позичив, віддав все, на що заробляв два роки, але це навіть половину збитку не покрило... І тоді я вирішив взяти кредит. Думав взяти тисяч сто, і щоб на декілька років. Але через особливий стан у державі військовим кредити банки не дають. А мікрозайми будь ласка. Я розумів в яке лайно лізу, розумів що можливо будуть проблеми. Це просто був відчай і безвихідна, як тоді здавалося, ситуація. Реально, я взяв у п'яти конторах грошей в сумі 15 тис. Це зараз моя місячна зарплата. Але борги зросли вже майже до 70000. Це якась маячня, тому що є Закон України "про соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей", який на період особливого стану у Державі звільняє від сплати процентів, пені, комісії штрафів і всіх інших стягнень з військових починаючи з 03.2014р і до закінчення особливого періоду в усіх банках і фінансових установах. І також надаються кредитні канікули.
Як вийти з цієї ситуації? Якщо вирахувати незаконно начислені суми і поділити загальну суму на пів року, я би закрив всі долги і забув як страшний сон. Але назустріч мені не пішли, а продали борг колекторам. Я їх зовсім не боюсь, але все ж таки хочеться жити без їх дзвінків й пустих погроз.
Ось, як то кажуть, і все. Можливо хтось допоможе мені порадою, можливо якось по іншому. Людей різних багато і у всіх різні можливості.