Ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство відтепер матимуть право не тільки кредитори, а й самі боржники (ч. 2 ст. 8 Кодексу). Боржник повинен додати до заяви опис майна, що належить йому на праві власності із зазначенням місця знаходження або зберігання майна; перелік майна, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженим іншим способом; відомості про всі наявні рахунки; декларацію про своє майнове становище, тощо. В інтересах заявника надавати суду повну і достовірну інформацію, в іншому випадку суд закриватиме провадження по справі, внаслідок чого боржник позбудеться тих «можливостей», якими його наділяє процесуальний статус, наприклад, призупинення стягнення за виконавчими документами, зупинки нарахування фінансових санкцій, списання податкового боргу, або звільнення боржника від боргів.
У випадку відкриття судом провадження у справі про банкрутство, погашення заборгованості боржника перед кредиторами відбувається не в рамках виконавчого провадження, а справи про банкрутство (ст. 7 Кодексу). Після відкриття провадження у справі відбувається затвердження та виконання плану реструктуризації боргів або визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів. З’являється план реструктуризації – дій, спрямованих на вирішення проблем заборгованості боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань засобами, передбаченими законодавством (ст. 124 Кодексу).
У разі виконання боржником плану реструктуризації боргів суд припиняє провадження у справі, а з моменту визнання боржника банкрутом вживаються заходи щодо реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси. Вимоги, які не задоволені за рахунок майна боржника, вважаються погашеними за винятком боргів зі сплати аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, тощо (ст. 125 Кодексу). При винесенні судом ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника і припинення провадження у справі суд приймає рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.