Життя без болю

  • Автор теми Автор теми Tusi4ka
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 25
  • Перегляди Перегляди 2K
Розкажу усім про своє життя. Можливо хтось посміхнеться, можливо махне рукою, можливо ....а просто багато можливо.
Тільки правда і коментуйте, кому цікаво, лише правда!!!
Я ніколи не була бажаною в сім'ї. Так. Це я взнала вже будучи у такому віці типу доросла, а типу ще ні, але уже працювала. В мене мої братики були в пріоритеті. Ніколи заздрість в мене не була, бо ж хлопці гордість. Все їм. А я так, тінь. І зараз лишилася нею. Завжди сама собі заробляла. Хоча коли вчилася в коледжі мені заборонили працювати ( типу напрацюєшся). А після....Мої брати мною гордилися адже я сама заробляла, жила як хотіла і першого сина( від чоловіка я втекла, сильніший виявився фізично) я забезпечувала, все було у синульки. Далі моя помилка як мами...я в гонитвою за грошима, за його безбідним життям, забезпеченням я кинулася за грошима, не кредити, ні. Я пахала як віл. Переклади, курсові, начальник маслоцеха....часу на сина не було. Я не спала практично. З сином не спілкувалася фактично. Зате був як ця. Далі звільнилася, пішла продавцем, думала більше часу буде. Еге. .. Ще більше витрат на ?. Бо ж треба жити?. Судом познайомилася з колишнім. Поїхала в Київ, бо не сила була мені тут . Приїхала, поїхала. Хех. Кіндер. І далі на трьох . Все сама. Любила, страдала. Влазила в кредити, вилазила. Грош ціна 500 грн і пляшка пива його любов. Розвелася. Двоє дітей. Вліпалася в кредити, бо треба годувать, одягати, платить за все. Ось так я влізла в кредити і тепер по трохи витягуюся. З успішної молодої жінки я стала тупо тупою куркою в кредитах, бо повірила, що хтось мене любить. А насправді було зі мною зручно, то пиво, то титанові диски куплю, і холодильник забитий. І дітки ситі і доглянуті.
Вибачте. А у вас які історії? Не думайте, що я така ідеальна. Я вже в 0
Додам іще. Це ж життя. Всі ми помиляємося. От радує що мої рідні, які от стали рідними не так давно, з кредитами одностайні. Шахраї ))).Мого молодшого сина мама 3 роки не приймала. Так. Та й досі вона до нього як не як але ставиться не так. Прийняла сина після мого розлучення.
А і я живу з мамою, яка мене не любить. І прямо це заявила. Вона не хотіла, щоб я з'явилася. Але з кредитами підтримала. Сказала так їм і треба
Це коротко про себе, невдаху,?. Розкажіть щось про себе, якщо є що)))
Теж є,що розказати про себе,невдаху,але мабудь треба окрему історію створювати?
Але,як сильно на наше життя впливає підтримка рідних!
В мене теж ніколи її не було,хоч я була бажаною дитиною,але потім щось пішло не так і за дитину вже забули і пустили її на "самотік".
І коли немає в кого спитати поради, робиш багато дурниць,а потім робиш висновок і йдеш далі...
 
Теж є,що розказати про себе,невдаху,але мабудь треба окрему історію створювати?
Але,як сильно на наше життя впливає підтримка рідних!
В мене теж ніколи її не було,хоч я була бажаною дитиною,але потім щось пішло не так і за дитину вже забули і пустили її на "самотік".
І коли немає в кого спитати поради, робиш багато дурниць,а потім робиш висновок і йдеш далі...
Ех...я інколи навіть думала, що краще було б щоб мене не було. Як поїхала вчитися, то старалася рідко приїжджати. Мало спілкувалася. Думала, що не повернуся сюди, але життя непередбачуване...
 
Та не гони… просто не нашла еще работу, где реально нужен специалист. Потому что 20летняя фея с 35летнем стажем, сама понимаешь из мира фантастики) а люди с думающими мозгами нужны всегда)
Хах, я працювала. Знаю виробництво. До того ж не дарма є диплом інженера))). Але ....
 
Хах, я працювала. Знаю виробництво. До того ж не дарма є диплом інженера))). Але ....
Колего, а ну оцього отако відставити депресняк! А у першу чергу ці distant memories про небажану та нелюбиму. Розумію, навіть сильна жінка, як Ви, має ліміт міцності. Але такі роздуми іноді нас "відкочують до заводських налаштувань")

P. S. Блін, це ж розділ "Жіночий куточок". Вибачте, тоді можна)))
 
Колего, а ну оцього отако відставити депресняк! А у першу чергу ці distant memories про небажану та нелюбиму. Розумію, навіть сильна жінка, як Ви, має ліміт міцності. Але такі роздуми іноді нас "відкочують до заводських налаштувань")

P. S. Блін, це ж розділ "Жіночий куточок". Вибачте, тоді можна)))
Та який вже тут депресняк?! Двоє діток, потрібно жити і, враховуючи ситуацію в Україні, ще й намагатися насолоджуватися життям. Спочатку було важко. А зараз махнула на все рукою і намагаюся викрутитися.
 
Та який вже тут депресняк?! Двоє діток, потрібно жити і, враховуючи ситуацію в Україні, ще й намагатися насолоджуватися життям. Спочатку було важко. А зараз махнула на все рукою і намагаюся викрутитися.
А як Ви зараз? Все добре? Вже не жалієте себе? Почитав вашу історію. Багато зустрічав жінок які хочуть щоб в дитини було все окрім матері. Дитині краще щоб були батьки і злагода в сімї. От Вам батьки ж все давали в дитинстві? Напевно так, окрім любові, уваги і турботи. От Ви напевно і повторюєте ті самі помилки... Невже Ви думаєте що дітям приємно дивитися на Вас безпорадну, втомлену і виснажену? Думаю ні.
 
Назад
Угорі