- Дорогий щоденник. Було багато справ. Головне - доходи впали. Грошей менше. А мені ж треба вирівнювати рівень життя.
- Доходи не пішли вгору. Але я в себе вірю.
- Знову зіро. Навіть ще менше.
- Мені почала більше надходити реклама про кредити... Швидкі кредити. Але то все муть.
- Муть не муть, але щось думати треба. Тому думаю.
- Може взяти?
- Зайшов на сайт МФО. Руки тряслись. Відмовився.
- Знову зайшов... Прочитав. Нічо не зрозумів. Читати все - лінь.
- Брати... чи не брати? ОСЬ У ЧОМУ ПИТАННЯ! Гамлєт я грьобаний.
- Та харе мучатись. Мені ж треба? Треба... А там якось потім. КЛАЦ!
- Потім настало. Грошей нема. Думаю.
- День Х. Тобто "хе". Не те б, що не хочу, просто не можу.
- День Х+5. Дзвонять гади. 10 СМС. Тримаюсь. Ще можу.
- Може від мами з'їхати? Бо їй вже дзвонять. Краще б не знала, що ще сусідам дзвонити можуть.
- Подзвонили сусідам і куму. Той під вікнами з вилами. Кричить, що я його поручителем зробив, і в нього заберуть запорожець 1976 року випуску. А кум його любить більше жінки. Порве мене просто.
- З кумом домовився. Пляшка самогонки завжди із ним все вирішує.
- На сусідів самогонки нема. Тримаю оборону.
- Знайшов форум читаю. Не все розумію, але читаю.
- Виявилось, у кума теж 10 кредитів в МФО. Вивчаємо форум разом.
- Так. Та пішли ті всі МеФєО! Я так не здамся! Хєр їм!
- Треба донати на форум кинути. Але ж гарно тут!
Останнє редагування:
