Знаєте, я коли форум знайшла, спочатку думаю "та ну нє" не може бути. Загрузла до синців під очі, чесно, вихід був- виходу немає. Читала. Розвиднілось. Зараз??? Зараз щоб той розум!!! Я дякую. Чесно. Я просто зрозуміла, що то не кінець, і не варто себе гнати в ту яму "як я могла", кожен міг і в кожного свої обставини в ту хвилину, кожен думав, що робить вірно.
В мене 75% оптимізму сьогодні і 25% жаху- мед і не вимозі оплатити. Я обираю перше. Бо хочу закрити, але не скоро))) тому, форумчани, вибачайте, любіть мене надовго)))))) я ще не раз посмикаю за порадою))