Отже, ТОВ “ФК “ЕЙС” вимагав 35 649 грн заборгованості за кредитом 22 000 грн, виданим у листопаді 2021 року строком на 7 днів.
Суд дослідив розрахунки і встановив: з урахуванням внесених клієнтом платежів на загальну суму 26 988 грн — заборгованість погашена повністю. У задоволенні позову відмовлено.
Клієнт вніс три платежі: 6 листопада 2021 року — 1 430 грн, 5 грудня 2021 року — 19 076 грн і 3 січня 2022 року — 6 482 грн. Разом — 26 988 грн.
У відзиві я звернув увагу суду на ключове: кредитний договір передбачав 7-денний строк кредитування. Відсотки могли нараховуватись лише в межах цього строку. Позивач же нараховував відсотки далеко поза його межами — фактично з листопада 2021 по травень 2022 року.
Суд встановив: станом на 8 листопада 2021 року заборгованість клієнта становила 22 087,85 грн. Клієнт після цієї дати сплатив 25 558 грн. Навіть якщо врахувати перший платіж — 26 988 грн. Жодних підстав вважати, що борг залишився.
Щодо пункту договору, за яким відсотки після закінчення строку кредитування є відсотками за ст. 625 ЦК України, суд також висловився чітко: ст. 625 ЦК дозволяє встановити лише інший розмір відсотків річних, але не інший спосіб їх обчислення — наприклад, у відсотках за кожний день. Відповідно, нарахування за денною ставкою після закінчення строку договору — незаконне. А вимог у порядку ст. 625 ЦК позивач взагалі не заявляв.
Ця справа відрізняється від інших кейсів проти ТОВ “ФК “ЕЙС”. Тут перемога не в дефектах ланцюжка передачі боргу, а в тому, що детальний аналіз розрахунків показав: клієнт давно розрахувався. Позивач про це або не знав, або розраховував, що ніхто не перевірить.
Перевірили. Суд відмовив у позові повністю.
Мої вітання із перемогою))))
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось з вашою ситуацією.
Суд дослідив розрахунки і встановив: з урахуванням внесених клієнтом платежів на загальну суму 26 988 грн — заборгованість погашена повністю. У задоволенні позову відмовлено.
Клієнт вніс три платежі: 6 листопада 2021 року — 1 430 грн, 5 грудня 2021 року — 19 076 грн і 3 січня 2022 року — 6 482 грн. Разом — 26 988 грн.
У відзиві я звернув увагу суду на ключове: кредитний договір передбачав 7-денний строк кредитування. Відсотки могли нараховуватись лише в межах цього строку. Позивач же нараховував відсотки далеко поза його межами — фактично з листопада 2021 по травень 2022 року.
Суд встановив: станом на 8 листопада 2021 року заборгованість клієнта становила 22 087,85 грн. Клієнт після цієї дати сплатив 25 558 грн. Навіть якщо врахувати перший платіж — 26 988 грн. Жодних підстав вважати, що борг залишився.
Щодо пункту договору, за яким відсотки після закінчення строку кредитування є відсотками за ст. 625 ЦК України, суд також висловився чітко: ст. 625 ЦК дозволяє встановити лише інший розмір відсотків річних, але не інший спосіб їх обчислення — наприклад, у відсотках за кожний день. Відповідно, нарахування за денною ставкою після закінчення строку договору — незаконне. А вимог у порядку ст. 625 ЦК позивач взагалі не заявляв.
Ця справа відрізняється від інших кейсів проти ТОВ “ФК “ЕЙС”. Тут перемога не в дефектах ланцюжка передачі боргу, а в тому, що детальний аналіз розрахунків показав: клієнт давно розрахувався. Позивач про це або не знав, або розраховував, що ніхто не перевірить.
Перевірили. Суд відмовив у позові повністю.
Мої вітання із перемогою))))
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось з вашою ситуацією.
