Темный уголок беседки или обсуждение и днем и ночью.

Найкращий варіант ти знаєш. Звалити звідти і не мішати нашим накидати тим тваринам. Але не всі мають змогу. Та й як вийдуть всі, то буде як і всюди... Маріуполь, Бахмут.... витруть з карти. Це війна. Йо6ана жорстока і знищуюча.
Ти знаєш, Таня не поїде.
 
Це не вона? Підійде для кабачків?
1692950256541.png
Ні, не така.
 
Ніколи не проси. Самі запропонують і самі все дадуть
В мене рідний дядько там же... те саме. Грьобані пенсіонери млять.
Валити треба було ще півтора року тому, коли до нас можна було дістатись. Зараз хіба через рашку
 
Валити треба було ще півтора року тому, коли до нас можна було дістатись. Зараз хіба через рашку
Того літа, його син ( мій двоюрідний брат ) з сім'єю якось виїхав звідти своїм ходом на машині. Тепер живуть і працює в Києві.
 
Того літа, його син ( мій двоюрідний брат ) з сім'єю якось виїхав звідти своїм ходом на машині. Тепер живуть і працює в Києві.
Таня в лотерею грає. Прилетить, не прилетить.
 
Того літа, його син ( мій двоюрідний брат ) з сім'єю якось виїхав звідти своїм ходом на машині. Тепер живуть і працює в Києві.
Крим-рашка-Польща, а там як вийде. Шефова мати з донькою так їхали
Таня в лотерею грає. Прилетить, не прилетить.
Думаєш лудоманію підхватила?
 
Крим-рашка-Польща, а там як вийде. Шефова мати з донькою так їхали

Думаєш лудоманію підхватила?
Як би вона сама була, то її вибір, вона людина доросла, але з нею дочка живе, дитина сама не поїде.
 
Крим-рашка-Польща, а там як вийде. Шефова мати з донькою так їхали

Думаєш лудоманію підхватила?
В нас на роботі чоловік 15 з Херсонщини були,і з окупованих територій так і виїхали.
 
Як би вона сама була, то її вибір, вона людина доросла, але з нею дочка живе, дитина сама не поїде.
Страх втратити житло робить лихо... але я і розумію трохи. Ніде ми нікому не потрібні.
Своя оселя - то є фортеця.
Але звісно коли таке твориться, доводиться обирати невідоме майбутнє, чи цілком ймовірне закінчення.
 
Страх втратити житло робить лихо... але я і розумію трохи. Ніде ми нікому не потрібні.
Своя оселя - то є фортеця.
Але звісно коли таке твориться, доводиться обирати невідоме майбутнє, чи цілком ймовірне закінчення.
Їхати куди легше виїхати, про дитину потрібно думати. А там уже на місці буде думати, що робити дальше.
 
В мене рідний дядько там же... те саме. Грьобані пенсіонери млять.
Ти колись писав, що дядько десь у сусідніх будинках. Можеш у приватні написати хто то, впевнена, що знаю його.
І цей.. зараз скло не ставлять у нас.. зашивають осб плитами.
 
Назад
Угорі