Сповідь мошенниці

  • Автор теми Автор теми Руде Дівча;)
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 133
  • Перегляди Перегляди 7K
Ця історія не для жалості, а для того, аби попередити. Попередити тих людей, які вперше потрапили на форум у пошуках відповідей.
Все почалось роки 3 назад. Мінімальна зарплата, чоловік без роботи терміново потрібні кошти, а родичі як на зло позичити не можуть. І тут, диво! Кошти під 0% на карту-треба брати!. І понеслось. Брала один, перекривала інший, суми і відсотки росли як снігова куля і здавалось кінця краю немає тому. Так тривало майже 2 роки, а потім настав хорор! День і ніч перетворилися на квест з пошуку коштів. Кредити в банку, позички серед знайомих продаж речей. Я розуміла, що треба знайти вихід, він має десь бути, і тут добрий Гугл видав мені цей форум.... Я почитала, зареєструвалася і.....мабуть зараз всі подумають що перестала платити цим тв*рюкам, але ні! Я продовжила платити їм далі.. Чому? Я навіть зараз не можу відповісти на це питання. Мною керував якийсь тваринний жах. Я як і всі боялася що дізнаються рідні, що їх тероризуватимуть колектори, а цим лише заганяла себе у ще більшу яму..... Переламний момент настав 4місяці тому- я дивом вижила після пожежі. Вдома проводку замкнуло, а я спала після нічної зміни... Згоріло все, і майно, і кошти які я планувала знову ж таки віддати на пролонгації, але не дивлячись на це я ще деякий час змогла протягнути... А тут карантин! В мене як і у більшості постало питання чим платити. І знову майже через рік я повернулася на форум. Але цього разу мені вистачило розуму написати свою історію. І мене почули! Мене зрозуміли і не осудили! Це був як ковток свіжого повітря, і мотивація не боятися, а головне- припинити платити! Чи страшно мені? Так! Чи знаю я що робити далі? Поки не дуже, але чітко визначила що зараз головне.
Навіщо я це написала? Можливо саме зараз у цю хвилину на форумі шукає відповідей злякана невідомістю(як колись я) людина. Мені би хотілось, аби прочитавши цей пост вона не повторила моїх помилок і не продовжила кормити попрошайок.... Аби зрозуміла, що не зважаючи на те, що ми всі різні за віком і зростом, характером і статусом у суспільстві-ми схожі своїми історіями, ми єдині у своєму прагненні і завжди готові прийти на допомогу. Вибачте за сумбурність думок, але в мене це ніби крик душі! Дякую, що прочитали
Все в нас буде чудово!!! :give_heart:
 
Привіт усім мої хороші.... Ось і закінчилась ця весна.... А ще, сьогодні 50 днів із моменту написання цього посту......
Що змінилося за цей час? Та багато чого. Перше, і чи не найголовніше я знайшла нових друзів! Дякую.
Щодо МФО, то тут коротенько.... Дзвінками задовбали всіх кого знайшли, шльопнули коллаж і грозяться ІН. Що робитиму з ними- поки нічого. Не маю ані змоги, ані бажання.
Відбулися зміни в особистому житті, як воно завжди буває після дощу з'явилась райдуга....
Хто думає що пережила все легко, той дуже помиляється.. Істерики, сльози клич допомоги все це було і завжди на допомогу приходила моя маленька родина ... Не буду перечислять всіх по нікам, але кожен з них вніс маленьку часточку душі в нову мене (Вулик, ви моя любов). В останній день весни я хочу побажати вам вірити! У власні сили, в Господа Бога і ніколи не опускати руки.... Все обов'язково буде добре. Бережіть себе!
IMG_20200531_062133_019.webp

Все в нас буде чудово!!! :give_heart:
А по іншому не може бути
 
Привіт усім мої хороші.... Ось і закінчилась ця весна.... А ще, сьогодні 50 днів із моменту написання цього посту......
Що змінилося за цей час? Та багато чого. Перше, і чи не найголовніше я знайшла нових друзів! Дякую.
Щодо МФО, то тут коротенько.... Дзвінками задовбали всіх кого знайшли, шльопнули коллаж і грозяться ІН. Що робитиму з ними- поки нічого. Не маю ані змоги, ані бажання.
Відбулися зміни в особистому житті, як воно завжди буває після дощу з'явилась райдуга....
Хто думає що пережила все легко, той дуже помиляється.. Істерики, сльози клич допомоги все це було і завжди на допомогу приходила моя маленька родина ... Не буду перечислять всіх по нікам, але кожен з них вніс маленьку часточку душі в нову мене (Вулик, ви моя любов). В останній день весни я хочу побажати вам вірити! У власні сили, в Господа Бога і ніколи не опускати руки.... Все обов'язково буде добре. Бережіть себе!
IMG_20200531_062133_019.jpg


А по іншому не може бути
По іншому вже ми пройшли.Тепер,тільки саме так!!!Життя чудове!!!
 
Ця історія не для жалості, а для того, аби попередити. Попередити тих людей, які вперше потрапили на форум у пошуках відповідей.
Все почалось роки 3 назад. Мінімальна зарплата, чоловік без роботи терміново потрібні кошти, а родичі як на зло позичити не можуть. І тут, диво! Кошти під 0% на карту-треба брати!. І понеслось. Брала один, перекривала інший, суми і відсотки росли як снігова куля і здавалось кінця краю немає тому. Так тривало майже 2 роки, а потім настав хорор! День і ніч перетворилися на квест з пошуку коштів. Кредити в банку, позички серед знайомих продаж речей. Я розуміла, що треба знайти вихід, він має десь бути, і тут добрий Гугл видав мені цей форум.... Я почитала, зареєструвалася і.....мабуть зараз всі подумають що перестала платити цим тв*рюкам, але ні! Я продовжила платити їм далі.. Чому? Я навіть зараз не можу відповісти на це питання. Мною керував якийсь тваринний жах. Я як і всі боялася що дізнаються рідні, що їх тероризуватимуть колектори, а цим лише заганяла себе у ще більшу яму..... Переламний момент настав 4місяці тому- я дивом вижила після пожежі. Вдома проводку замкнуло, а я спала після нічної зміни... Згоріло все, і майно, і кошти які я планувала знову ж таки віддати на пролонгації, але не дивлячись на це я ще деякий час змогла протягнути... А тут карантин! В мене як і у більшості постало питання чим платити. І знову майже через рік я повернулася на форум. Але цього разу мені вистачило розуму написати свою історію. І мене почули! Мене зрозуміли і не осудили! Це був як ковток свіжого повітря, і мотивація не боятися, а головне- припинити платити! Чи страшно мені? Так! Чи знаю я що робити далі? Поки не дуже, але чітко визначила що зараз головне.
Навіщо я це написала? Можливо саме зараз у цю хвилину на форумі шукає відповідей злякана невідомістю(як колись я) людина. Мені би хотілось, аби прочитавши цей пост вона не повторила моїх помилок і не продовжила кормити попрошайок.... Аби зрозуміла, що не зважаючи на те, що ми всі різні за віком і зростом, характером і статусом у суспільстві-ми схожі своїми історіями, ми єдині у своєму прагненні і завжди готові прийти на допомогу. Вибачте за сумбурність думок, але в мене це ніби крик душі! Дякую, що прочитали
Я тоже, даже когда нашла форум, всё равно продолжала брать новые займы и платить, платить, платить..... Очень сильно боялась, что все узнают, что будут звонить им за меня.
И что сейчас???
Куча МФО и долгов. Да это уже и не важно для меня.
Обидно только одно, что я далеко от своих детей. Не вижу их уже 4 ий месяц.
А всё почему???? Потому что д*pa!!!!
Уже отдала деньги всем знакомым и родным , у кого брала в долг для пролонгаций. А это почти 50000 грн.
С 28 МФО на сегодня осталось 14. Ещё двоих закрою в июне - согласны на тело( еврогрощи- и кешберри)
А на душе не легче. Плачу за детьми очень. Так скучаю, что не могу передать. Даже сейчас пишу , а слезы мешают и не вижу толком что пишу.
Иногда хочется просто вернуть всё назад. Хотя бы год. Но это не возможно.
Последнее время, я вообще перестала реагировать на слова детей. Вообще, жила как зомби. В голове только одни мысли про МФО.
Боже, какая я д*pa.....
Почему так? За что всё это?
Столько всего сейчас переосмыслила.
А уже поздно. Слишком поздно...
 
Я тоже, даже когда нашла форум, всё равно продолжала брать новые займы и платить, платить, платить..... Очень сильно боялась, что все узнают, что будут звонить им за меня.
И что сейчас???
Куча МФО и долгов. Да это уже и не важно для меня.
Обидно только одно, что я далеко от своих детей. Не вижу их уже 4 ий месяц.
А всё почему???? Потому что д*ра!!!!
Уже отдала деньги всем знакомым и родным , у кого брала в долг для пролонгаций. А это почти 50000 грн.
С 28 МФО на сегодня осталось 14. Ещё двоих закрою в июне - согласны на тело( еврогрощи- и кешберри)
А на душе не легче. Плачу за детьми очень. Так скучаю, что не могу передать. Даже сейчас пишу , а слезы мешают и не вижу толком что пишу.
Иногда хочется просто вернуть всё назад. Хотя бы год. Но это не возможно.
Последнее время, я вообще перестала реагировать на слова детей. Вообще, жила как зомби. В голове только одни мысли про МФО.
Боже, какая я д*ра.....
Почему так? За что всё это?
Столько всего сейчас переосмыслила.
А уже поздно. Слишком поздно...
Прошлое изменить нельзя, но у него многому можно научится!Всё наладится!
 
Я тоже, даже когда нашла форум, всё равно продолжала брать новые займы и платить, платить, платить..... Очень сильно боялась, что все узнают, что будут звонить им за меня.
И что сейчас???
Куча МФО и долгов. Да это уже и не важно для меня.
Обидно только одно, что я далеко от своих детей. Не вижу их уже 4 ий месяц.
А всё почему???? Потому что д*ра!!!!
Уже отдала деньги всем знакомым и родным , у кого брала в долг для пролонгаций. А это почти 50000 грн.
С 28 МФО на сегодня осталось 14. Ещё двоих закрою в июне - согласны на тело( еврогрощи- и кешберри)
А на душе не легче. Плачу за детьми очень. Так скучаю, что не могу передать. Даже сейчас пишу , а слезы мешают и не вижу толком что пишу.
Иногда хочется просто вернуть всё назад. Хотя бы год. Но это не возможно.
Последнее время, я вообще перестала реагировать на слова детей. Вообще, жила как зомби. В голове только одни мысли про МФО.
Боже, какая я д*ра.....
Почему так? За что всё это?
Столько всего сейчас переосмыслила.
А уже поздно. Слишком поздно...
Никогда не поздно... Никогда не опускайте руки. Каждый из нас совершает ошибки, но не каждый может их принять. Все будет хорошо... Главное верить. У меня тоже много долгов... Я даю себе отчёт что возможно некоторые я не смогу отдать никогда, но это не означает что я не могу жить счастливо. Это не означает что мой ребенок должен видеть маму вечно заплаканной. ДЕРЖИТЕСЬ! Наша большая семья форумчан с Вами
 
Прошлое изменить нельзя, но у него многому можно научится!Всё наладится!
Спасибо большое.
Никогда не поздно... Никогда не опускайте руки. Каждый из нас совершает ошибки, но не каждый может их принять. Все будет хорошо... Главное верить. У меня тоже много долгов... Я даю себе отчёт что возможно некоторые я не смогу отдать никогда, но это не означает что я не могу жить счастливо. Это не означает что мой ребенок должен видеть маму вечно заплаканной. ДЕРЖИТЕСЬ! Наша большая семья форумчан с Вами
Если бы не этот форум, я не знаю , что было б сомной сейчас. Здесь я нашла друзей и огромную поддержку. Спасибо большое всем!!!
 
ЕЙ Светик пересветик ТЫ это как нибудь держись Я уже прожил 60 лет и тоже вляпался в это д*рьмо И сразу спал плохо шарахался от соседей бо все узнали Но уже на 70 процентов успокоился игнор и все Нечем платить и не собираюсь Ни тело ни душу им не отдам Пусть что будет Пенсию на них тратить не буду Но может когда то и влепять ИПн
 
ЕЙ Светик пересветик ТЫ это как нибудь держись Я уже прожил 60 лет и тоже вляпался в это д*рьмо И сразу спал плохо шарахался от соседей бо все узнали Но уже на 70 процентов успокоился игнор и все Нечем платить и не собираюсь Ни тело ни душу им не отдам Пусть что будет Пенсию на них тратить не буду Но может когда то и влепять ИПн
Спасибо. Я вообще то сильный человечек. Но иногда такая грусть накатывает. Вот как сегодня.
Только здесь, на форуме, я могу показать свою слабинку. А по жизни - нет. Я сильная для всех.
Надеюсь только на одно , что побыстрее сделают мне эту карту побуту. И я смогу поехать к детям. Говорят ,что некоторые получили её в течение полугода. Если считать , что месяц уже прошел, то ещё 5 месяцев осталось.
Это для меня очень долго.....???
 
Dusha, я точно так же говорю, хоть по началу просто с ума сходила. А потом, когда узнала, что знакомая болеет, у неё рак и на лечение нужно почти 300 тыс грн, при том, что уже много ушло, я сразу себе сказала "Хорошо, что у меня просто деньги ушли". Для меня это своеобразный урок, здесь на форуме многому научилась. И снова говорю Богу спасибо, что попала на этот форум - это как знак мне был, знак остановиться платить этим компаниям и жить своей жизнью, радоваться тому, что все мои родные здоровы.
Svetik33, держитесь. У меня маме эту карту уже 7 месяцев делают и ещё не известно, когда будет готова. Мы тоже все в ожидании. Терпения Вам!
 
Назад
Угорі