Галицький районний суд м. Львова змешив суму боргу більше ніж в два разиЦіна позову – 47,4 тис. грн
Первісні кредитори - ТОВ «Незалежні фінанси», ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (разом 2 кредитні правочини)
09 липня 2026 року Галицький районний суд міста Львова розглянув справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позичальниці про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами.
У справі сторона відповідача заперечувала проти позову та звертала увагу суду на низку обставин, зокрема на відсутність належних доказів надання кредитних коштів, недоведеність належного укладення електронних договорів, незаконність стягнення комісій за обслуговування кредиту та неможливість стягнення неустойки під час дії воєнного стану.
Суд погодився з позивачем щодо наявності права вимоги за кредитними договорами та наявності основної заборгованості. Водночас суд критично оцінив окремі складові заявлених вимог та дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення значної частини заборгованості.
Загальний розмір позовних вимог становив 47 368 грн. За результатами розгляду справи суд стягнув лише 21 688 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума була зменшена більш ніж у два рази.
Першою підставою для зменшення суми боргу стала відмова у стягненні комісії за обслуговування кредиту за договором № 2050165 у розмірі 5 880 грн. Суд зазначив, що кредитор не довів фактичного надання будь-яких додаткових послуг, за які могла б справлятися така плата. Крім того, умови договору не містили чіткого переліку платних послуг та фактично передбачали оплату інформації щодо стану кредиту, яка відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» має надаватися споживачу безоплатно. У зв'язку з цим суд визнав відповідні положення договору нікчемними.
Суд також звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої плата може стягуватися лише за фактично надані послуги. Саме по собі включення до договору положень про оплату гіпотетичних або невизначених послуг не створює для споживача обов'язку їх оплачувати.
Другою підставою для зменшення суми боргу стала відмова у стягненні неустойки за кредитним договором № 8815466 у розмірі 14 800 грн. Суд застосував пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого під час дії воєнного стану позичальники звільняються від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші санкції за прострочення виконання кредитних зобов'язань. Оскільки неустойка була нарахована саме в цей період, у її стягненні було відмовлено повністю.
У результаті суд залишив до стягнення лише суму основної заборгованості за двома кредитними договорами та проценти за одним із них, відмовивши у стягненні комісії та неустойки.
На даний час також триває розгляд питання щодо розподілу судових витрат. Мною подано заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, і відповідне питання ще перебуває на розгляді суду.
У справі сторона відповідача заперечувала проти позову та звертала увагу суду на низку обставин, зокрема на відсутність належних доказів надання кредитних коштів, недоведеність належного укладення електронних договорів, незаконність стягнення комісій за обслуговування кредиту та неможливість стягнення неустойки під час дії воєнного стану.
Суд погодився з позивачем щодо наявності права вимоги за кредитними договорами та наявності основної заборгованості. Водночас суд критично оцінив окремі складові заявлених вимог та дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення значної частини заборгованості.
Загальний розмір позовних вимог становив 47 368 грн. За результатами розгляду справи суд стягнув лише 21 688 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума була зменшена більш ніж у два рази.
Першою підставою для зменшення суми боргу стала відмова у стягненні комісії за обслуговування кредиту за договором № 2050165 у розмірі 5 880 грн. Суд зазначив, що кредитор не довів фактичного надання будь-яких додаткових послуг, за які могла б справлятися така плата. Крім того, умови договору не містили чіткого переліку платних послуг та фактично передбачали оплату інформації щодо стану кредиту, яка відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» має надаватися споживачу безоплатно. У зв'язку з цим суд визнав відповідні положення договору нікчемними.
Суд також звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої плата може стягуватися лише за фактично надані послуги. Саме по собі включення до договору положень про оплату гіпотетичних або невизначених послуг не створює для споживача обов'язку їх оплачувати.
Другою підставою для зменшення суми боргу стала відмова у стягненні неустойки за кредитним договором № 8815466 у розмірі 14 800 грн. Суд застосував пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого під час дії воєнного стану позичальники звільняються від обов'язку сплачувати штрафи, пеню та інші санкції за прострочення виконання кредитних зобов'язань. Оскільки неустойка була нарахована саме в цей період, у її стягненні було відмовлено повністю.
У результаті суд залишив до стягнення лише суму основної заборгованості за двома кредитними договорами та проценти за одним із них, відмовивши у стягненні комісії та неустойки.
На даний час також триває розгляд питання щодо розподілу судових витрат. Мною подано заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, і відповідне питання ще перебуває на розгляді суду.
Висновок
Це рішення вкотре підтверджує, що навіть у випадках, коли суд визнає наявність основного боргу, вимоги фінансових компаній щодо комісій, штрафів, пені та інших додаткових платежів підлягають окремій і ретельній перевірці. Практика свідчить, що значна частина заявленої заборгованості може бути виключена зі стягнення, якщо кредитор не доведе законність та обґрунтованість кожної її складової.
Якщо ви отримали позов від МФО, банку, факторингової чи колекторської компанії, не варто автоматично погоджуватися із заявленим розрахунком боргу. Аналіз кредитної документації, судової практики та доказів, наданих кредитором, нерідко дозволяє суттєво зменшити суму вимог або повністю спростувати окремі складові заборгованості.
Звертайтеся до проєкту «Антиколектор онлайн» для аналізу вашої ситуації, оцінки перспектив судового спору та отримання професійної правничої допомоги у спорах з МФО, банками та колекторськими компаніями.
Справа №461/1495/26. Рішення від 09.07.2026.Якщо ви отримали позов від МФО, банку, факторингової чи колекторської компанії, не варто автоматично погоджуватися із заявленим розрахунком боргу. Аналіз кредитної документації, судової практики та доказів, наданих кредитором, нерідко дозволяє суттєво зменшити суму вимог або повністю спростувати окремі складові заборгованості.
Звертайтеся до проєкту «Антиколектор онлайн» для аналізу вашої ситуації, оцінки перспектив судового спору та отримання професійної правничої допомоги у спорах з МФО, банками та колекторськими компаніями.
Вітаємо нашу клієнтку
