Уже полночь, взрослое время, хде ТС, хде описание нефритового стержня? Или малахитовой пещеры?
Появился парень из прошлого
- Автор теми Drakula56
- Дата початку
- Відповіді 221
- Перегляди 8K
- Стан
Цитую надпис на картинці
таки да...жаждем подробностей)
бдсмщики вышли на охоту)Второй вариант
То хто такі?
ТС 500 гривен нашла?
Уснуть не могу, переживаю.
Уснуть не могу, переживаю.
ну любители бмв)
Все знают,а ты нет?)
Кружок логопеда, не все буквы выговаривают.
Мерседес краще
Ночь это лучшее время для обсуждения машин..)))
Их украл парень, потому шесть лет и скрывался. А теперь вернулся: деньги не вечны, знаете ли..
Лёвушка слать мне)))
дык а дэ адреса . мист экспресс бесплатный пока. надо приложение установить. пиши в лс)
Вы сама милота?
Єх, пізно я прийшов, походу))) Привіт моїм улюбленим флудоманам))) Мені ця історія нагадало одну оповідку, яку мені бабуня розказувала, коли ше шпендиком був. Розкажу вам наніч, якщо ше не спите.
Була одна дівчинка. Жила собі, як всі нормальні дівчатка. Бавилась ляльками, скакала на скакалці, серіали зі своєю бабусею дивилась, всякі, різні. Типу Санта Барбара, кармеліта, дикий ангел, просто Марія, ну ви поняли які. І в тому самому місті, жила одна жіночка, яка пошила була дуже гарне пальтечко, але не знала що з ним робити. Тому вирішила його випрати і повісити сушити. Але поки воно сохло, налетів сильний вітер і кудись його здув. А знайшла його та дівчинка і підібрала собі, бо дуже їй воно сподобалось. Любила його сильно. Весь час в ньому ходила, навіть іноді спала. І потім їй до нього ше хотіли купити гарний шалик, але не встигли. Бо пішла собі дівчинка якось гуляти лісом в тому пальтечку, але надійшла до неї жіночка (та шо його пошила) впізнала шо то її пальто і забрала його в дівчинки. Прямо витрусила дівчинку з нього, взяла під паху своє пальто, і пішла собі з ним дорогою в глибину лісу. І якби те пальтечко могло хоть щось зробити, то воно би може вирвалось від тої жіночки, і вернулось до дівчинки. Тим більше що і шалик до нього в комплект от от мали купити, але шо взяти з кавалка шмати, як воно не живе і волі власної немає.
Дівчинка побідкалась, поплакала, але з часом купили їй балонову куртку. На секондхенді здається, але то не точно. Не те шоб дуже гарну, але з нею в комплекті був гарний шарф. Як виявилось сім'я дівчинки була чи то не дуже багата, чи то скупа, але прийшлось дівчинці ходити в тій кутрці десь шість років. Надоїла їй та кутрка страшно. Вже вся в дірах, і гризти почала, бо дівчинка з неї виросла. Але своїх грошей в дівчинки не було, щоб не паритись за куртки і пальта, то сусіда ходити в тім шо є. Та й шарф від неї дівчинка носила з собою весь час. І от якось вона прогулювалась лісом в тій кутці, аж раптом дуже сильно похолодало. Сніг почав падати і вітер дуже сильний здійнявся і дуже холодний. А дівчинка була без шапки, бо не любила вона шапки носити, та й не мала їх ніколи. І без рукавиць. Змерзла вона дуже. Вітер продував її через дірки в куртці, морозив голову, аж вона збилась з дороги і остаточно заблукала. Аж раптом , бачить пальтечко її висить на кущі, вітром його туди сюди шарпає. Згадала дівчинка, шо любила вона колись те пальто, і вже було хотіла вдіяти його замість тої своєї куртки, але завагалась. Переживала, щоби знову його хтось не забрав. І так і стояла вона перед кущем і не знала, шо зробити, чи вдіти то старе пальто чи бути далі в балоновій обридлій курточці.
Протім виявилось, шо в тої дівчинки мозок трохи простужений був, бо шапки ніколи не носила, і вона ту всю історію вигадала, поки лежала в менінгітовій комі.
Мораль, бережіть голову, бо будуть потім всякі бздури в неї лізти.
Була одна дівчинка. Жила собі, як всі нормальні дівчатка. Бавилась ляльками, скакала на скакалці, серіали зі своєю бабусею дивилась, всякі, різні. Типу Санта Барбара, кармеліта, дикий ангел, просто Марія, ну ви поняли які. І в тому самому місті, жила одна жіночка, яка пошила була дуже гарне пальтечко, але не знала що з ним робити. Тому вирішила його випрати і повісити сушити. Але поки воно сохло, налетів сильний вітер і кудись його здув. А знайшла його та дівчинка і підібрала собі, бо дуже їй воно сподобалось. Любила його сильно. Весь час в ньому ходила, навіть іноді спала. І потім їй до нього ше хотіли купити гарний шалик, але не встигли. Бо пішла собі дівчинка якось гуляти лісом в тому пальтечку, але надійшла до неї жіночка (та шо його пошила) впізнала шо то її пальто і забрала його в дівчинки. Прямо витрусила дівчинку з нього, взяла під паху своє пальто, і пішла собі з ним дорогою в глибину лісу. І якби те пальтечко могло хоть щось зробити, то воно би може вирвалось від тої жіночки, і вернулось до дівчинки. Тим більше що і шалик до нього в комплект от от мали купити, але шо взяти з кавалка шмати, як воно не живе і волі власної немає.
Дівчинка побідкалась, поплакала, але з часом купили їй балонову куртку. На секондхенді здається, але то не точно. Не те шоб дуже гарну, але з нею в комплекті був гарний шарф. Як виявилось сім'я дівчинки була чи то не дуже багата, чи то скупа, але прийшлось дівчинці ходити в тій кутрці десь шість років. Надоїла їй та кутрка страшно. Вже вся в дірах, і гризти почала, бо дівчинка з неї виросла. Але своїх грошей в дівчинки не було, щоб не паритись за куртки і пальта, то сусіда ходити в тім шо є. Та й шарф від неї дівчинка носила з собою весь час. І от якось вона прогулювалась лісом в тій кутці, аж раптом дуже сильно похолодало. Сніг почав падати і вітер дуже сильний здійнявся і дуже холодний. А дівчинка була без шапки, бо не любила вона шапки носити, та й не мала їх ніколи. І без рукавиць. Змерзла вона дуже. Вітер продував її через дірки в куртці, морозив голову, аж вона збилась з дороги і остаточно заблукала. Аж раптом , бачить пальтечко її висить на кущі, вітром його туди сюди шарпає. Згадала дівчинка, шо любила вона колись те пальто, і вже було хотіла вдіяти його замість тої своєї куртки, але завагалась. Переживала, щоби знову його хтось не забрав. І так і стояла вона перед кущем і не знала, шо зробити, чи вдіти то старе пальто чи бути далі в балоновій обридлій курточці.
Протім виявилось, шо в тої дівчинки мозок трохи простужений був, бо шапки ніколи не носила, і вона ту всю історію вигадала, поки лежала в менінгітовій комі.
Мораль, бережіть голову, бо будуть потім всякі бздури в неї лізти.
Попробуйте свои таланты на литературном поприще.
Дякую за пораду. Думаю збірку казок написати, бо матеріалу і ідей вже трохи є)))
Дерзайте. Жизнь - одна.
Глубоко.
- Стан
