Вітаю всіх. Потребую екстреної допомоги. Трохи розповім про свій досвід падіння в цю яму і про свій величезний борг. Прошу небайдужих і з досвідом проконсультувати що мені очікувати, чого не варто робити і що варто.
Отже, історія така, що в певний момент життя після початку повномасштабного я втратив можливість стабільно заробляти. І як літнє ранкове сонечко зʼявляється на горизонті, в той же момент в моє життя прийшов кредитний ліміт в Монобанку. Нормальний ліміт, допоміг, все було доволі класно і зручно. Я ще тоді цілком мав можливість виплачувати щомісячний платіж і навіть розстрочки, які пізніше взяв. Але, як і завжди це буває, доля повернулася сракою і в певний момент у мене взагалі не стало грошей і можливості взагалі хоча б якось заробляти. Платити монобанку було нічим.
Але в дуже вдалий момент, таким же теплим сонечком зʼявився ПУМБ з його промінчиком у вигляді непоганого кредитного ліміту. Ще й з можливістю брати окремо певні суми в розстрочку. Дуже зручно, дуже допомогло.
А потім потрібні були терміново ще гроші, бо вже не вистачало навіть просто на базові речі, і при цьому ще й треба було кожного місяця все більше платити за кредити. Зʼявився ще один банк з невеличким лімітом — БВР. Ну, хоч шось. А потім Ізібанк. А потім ще й FreeBank з хорошим лімітом. Все надіявся, що от-от і справи підуть краще, все налагодиться і якось вирішиться.
Не вирішилось (очевидно). Так страх і скерував мною, бо не хотілося влізти в прострочки і блокування рахунків, не хотілося псувати кредитну історію. І я вліз в МФО. Типова історія для таких, як я. Влізти в МФО, щоб заплатити за кредити банкам, а потім влізти в друге МФО, третє, четверте, пʼяте, шосте, сьоме, щоб платити вже не тільки банкам, а ще й МФО щомісяця.
Найбільш ідіотське в цьому те, що я навіть не лудоман. Так можна було б хоча б залежністю виправдати це все. А мною просто керував страх перед незворотним падінням в яму до колекторів і всього цього жаху, який вони створюють у житті.
І тепер я в цій точці, де я або сьогодні все ж беру мікрозайм ще у двох МФО, щоб хоча б майже місяць більш-менш спокійно дихати, або від завтра в моєму житті почнеться жах. Я вже не сплю нормально третю добу. По 3-4 години. Мозок не дає, бо прокручує думки від найгірших сценаріїв колекторських знущань до суїцидальних думок. Але я поки ще тримаюсь.
Борг банкам — 80.000 грн. Борг по всім МФО ~ 150 тис. гривень. Ну, з банками ще не настільки страшно, бо там щомісячний платіж, ну і розстрочки в Моно і ПУМБ. А от з МФО жесть.
Перші прострочки почнуться вже завтра. Ще й повістку отримав нещодавно, і досі не знаю що з цим всим робити. Ніхто з рідних не знає, та й ніхто з них нічим не допоможе, бо ми не з заможних сімей, очевидно.
Друзів не маю. Хочу померти, але насправді не хочу, бо тільки-но почав відчувати любов і жагу до життя. І кредити брав, бо хотів жити.
Slon — 23.000
CreditPlus — 19.000
Selfie Credit — 30.000
Credit7 — 29.000
ClickCredit — 15.000
CreditKasa — 13.000
Suncredit — 16.500 (завтра платіж)
Отака картина. Платити нічим. Абсолютно. Маю 500 грн.
Скажіть будь ласка:
Що варто зараз робити?
До чого готуватись?
Чи є сенс просити в когось (або у всіх) реструктуризацію? Чи варто це того взагалі? Що робити, якщо все ж цілеспрямовано йти в прострочки?
Чи є сенс змінити номер? Читав десь колись, що якщо їх ігнорувати, то це навіть гірше, бо візьмуться ще сильніше. Живу в Харківській області. Дякую.
Отже, історія така, що в певний момент життя після початку повномасштабного я втратив можливість стабільно заробляти. І як літнє ранкове сонечко зʼявляється на горизонті, в той же момент в моє життя прийшов кредитний ліміт в Монобанку. Нормальний ліміт, допоміг, все було доволі класно і зручно. Я ще тоді цілком мав можливість виплачувати щомісячний платіж і навіть розстрочки, які пізніше взяв. Але, як і завжди це буває, доля повернулася сракою і в певний момент у мене взагалі не стало грошей і можливості взагалі хоча б якось заробляти. Платити монобанку було нічим.
Але в дуже вдалий момент, таким же теплим сонечком зʼявився ПУМБ з його промінчиком у вигляді непоганого кредитного ліміту. Ще й з можливістю брати окремо певні суми в розстрочку. Дуже зручно, дуже допомогло.
А потім потрібні були терміново ще гроші, бо вже не вистачало навіть просто на базові речі, і при цьому ще й треба було кожного місяця все більше платити за кредити. Зʼявився ще один банк з невеличким лімітом — БВР. Ну, хоч шось. А потім Ізібанк. А потім ще й FreeBank з хорошим лімітом. Все надіявся, що от-от і справи підуть краще, все налагодиться і якось вирішиться.
Не вирішилось (очевидно). Так страх і скерував мною, бо не хотілося влізти в прострочки і блокування рахунків, не хотілося псувати кредитну історію. І я вліз в МФО. Типова історія для таких, як я. Влізти в МФО, щоб заплатити за кредити банкам, а потім влізти в друге МФО, третє, четверте, пʼяте, шосте, сьоме, щоб платити вже не тільки банкам, а ще й МФО щомісяця.
Найбільш ідіотське в цьому те, що я навіть не лудоман. Так можна було б хоча б залежністю виправдати це все. А мною просто керував страх перед незворотним падінням в яму до колекторів і всього цього жаху, який вони створюють у житті.
І тепер я в цій точці, де я або сьогодні все ж беру мікрозайм ще у двох МФО, щоб хоча б майже місяць більш-менш спокійно дихати, або від завтра в моєму житті почнеться жах. Я вже не сплю нормально третю добу. По 3-4 години. Мозок не дає, бо прокручує думки від найгірших сценаріїв колекторських знущань до суїцидальних думок. Але я поки ще тримаюсь.
Борг банкам — 80.000 грн. Борг по всім МФО ~ 150 тис. гривень. Ну, з банками ще не настільки страшно, бо там щомісячний платіж, ну і розстрочки в Моно і ПУМБ. А от з МФО жесть.
Перші прострочки почнуться вже завтра. Ще й повістку отримав нещодавно, і досі не знаю що з цим всим робити. Ніхто з рідних не знає, та й ніхто з них нічим не допоможе, бо ми не з заможних сімей, очевидно.
Друзів не маю. Хочу померти, але насправді не хочу, бо тільки-но почав відчувати любов і жагу до життя. І кредити брав, бо хотів жити.
Slon — 23.000
CreditPlus — 19.000
Selfie Credit — 30.000
Credit7 — 29.000
ClickCredit — 15.000
CreditKasa — 13.000
Suncredit — 16.500 (завтра платіж)
Отака картина. Платити нічим. Абсолютно. Маю 500 грн.
Скажіть будь ласка:
Що варто зараз робити?
До чого готуватись?
Чи є сенс просити в когось (або у всіх) реструктуризацію? Чи варто це того взагалі? Що робити, якщо все ж цілеспрямовано йти в прострочки?
Чи є сенс змінити номер? Читав десь колись, що якщо їх ігнорувати, то це навіть гірше, бо візьмуться ще сильніше. Живу в Харківській області. Дякую.
