Всім привіт, після прочитаного на цьому сайті, вирішила пустити вихід на просрочки, не брати кредитів, а більше і не дадуть іх у мене 23, компанії всім відомі нічого нового. По мірі закриття буду відписуватися. Для початку, розповіла все чоловіку, не злився, сказав розгребемося, для мене це було саме страшніше, потім попередила маму, що мій ак взломали і дзвонять всім родичам просять грошей типу я щось комусь повинна, сказала що скаже що вона такої не знає і пошле їх далеко, потім вже перевипустила картки, закрила скрізь профілі в соцмережах, поставила гетконтакт, планую закривати все звісно, але за тіло і поступово, без там взяв, там поклав, а там вже через неділю треба десь шукати. Офіційно працюю, зможемо вибратися, але страх що хтось про борги взнає довів мене майже до анорексії, відсутності бажання бачити близьких і спілкуватися з іншими людьми. Тепер після розуміння що я не сама, беру себе в руки і починаю вичікувати, що буде далі. Дуже переживаю звісно, за все життя не мала жодного просроченого дня по кредитах. Дякую що ви всі тут є, ви даєте надію, що з цієї ями можна вибратися ???
