Следующий вопрос.
Мне кажется самый острый. Почему? Потому, что это и есть , как это не странно, основной страх! который загоняет все глубже в болото. Это защита персональных данных.
Должник может отозвать свою згоду, но необходимо учитывать, что пока имеется кредитная задолженность на определенную обработку ПД кредитор имеет право. Отзыв згоды вступает в силу с момента совершения отзыва(?да?нет?).
Более того некоторые хитровсделанные дважды подписывают с нами згоду. При
первом заполнении заявки, где собирают перечень данных и
второй раз в составе договора. Суд четко отмахнулся от должника тем, что отзыв он хоть подал, но только на 1 согласие.
В основном все, не побоюсь обобщения, суды разносят в пух обращения о защите ПД. А почему? Потому что люди не столько свои ПД защищают, сколько с этим ЗУ о защите пытаются доказать недействительность договора или сделки. Короче капец.
Вопрос:
Обращался кто нибудь с жалобой (аналогично как пишем в нацком) к Уповноваженому ВУ по правам людини, который прямо занимается этим питанням, а там интересно.
Например указывается в порушеннях при проверке следующие:
- відсутність повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних та про створення (визначення) відповідального структурного підрозділу або відповідальної особи, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, у випадку коли таке повідомлення вимагається відповідно до закону (статті 9 та 24 ЗУ «Про захист персональних даних» (далі – Закон);
Если внимательно вникнуть, то на сайтах повинно було бути ось це повидомлення. А так же надана
обязательная заява уповноваженному теми, кто собирает наши данные в части особливого ризику для прав и свобод СПД.
Перечень:
1.2. Для цілей цього Порядку обробка персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів - це будь-яка дія або сукупність дій, а саме збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем, яка здійснюється відносно персональних даних про:
- расове, етнічне та національне походження;
- політичні, релігійні або світоглядні переконання;
- членство в політичних партіях та/або організаціях, професійних спілках, релігійних організаціях чи в громадських організаціях світоглядної спрямованості;
- стан здоров’я;
- статеве життя;
- біометричні дані;
- генетичні дані;
- притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
- застосування щодо особи заходів в рамках досудового розслідування;
- вжиття щодо особи заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
- вчинення щодо особи тих чи інших видів насильства;
- місцеперебування та/або шляхи пересування особи.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про захист персональних даних» (далі - Закон).
И в этом перечне, для большинства есть 2 пункта:
это
биометричные данные(
Біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук)
Наши фото с паспортами!, только если они не были в свободном доступе.
и
місцеперебування та/або шляхи пересування особи, наши адреса!
Эти данные запрещены к поширенню!!! Подсудное дело.
Я считаю, что это реальные нарушения, к которым можно приплюсовать отсутствие перечня сотрудников которые работают с нашими данными, надмерность сбора информации( о родственниках, детях ит.Д.), т.к. для осуществления той "мети" которую указывают достаточно и тех данных что заполненны при регистрации. Кстати должен быть на сайте перечень данных которые для осуществления цели договора они собирают. Можно даже усмотреть злой умысел в не подаче заяв про данные особливого риску. С этим пустить в проверку МФО или пойти в суд. Думаю специалисту есть где разгуляться. АУ фахівці.
А есть ссылка на распаряжение? А то мне пока нацком ничего не ответил а звонири не угомонятся никак. Будет хоть что им сказать ибо тоже пролонгации вносила.
Інформаційне повідомлення
26 Лютого 2019, 15:15
З метою однакового застосування учасниками ринків фінансових послуг положень чинного законодавства у сфері кредитних правовідносин Нацкомфінпослуг інформує:
Щодо застосування статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»
Під час укладання договорів про надання позики на умовах фінансового кредиту фінансові установи визначають термін їх дії, а не строк, що призводить до порушення прав позичальників (споживачів).
Відповідно до абзацу другого статті 6
Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг повинен містити
строк дії договору, що є його обов’язковою умовою.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631
ЦКУ).
Відповідно до статей 251 – 252
ЦКУ
- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, та визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;
- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, та визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З огляду на зазначене, вказівка в договорі на те, що «договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором» свідчить про відсутність визначення в договорі строку його дії, оскільки вказівка на подію, яка має неминуче настати, а саме виконання зобов’язання, є терміном дії договору, що не відповідає вимогам статті 6 Закону.
Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу погодженого сторонами строку виконання зобов’язання (кредитування).
Проценти (плата за користування кредитом) можуть нараховуватися виключно в межах визначеного договором строку кредитування. Після спливу вказаного строку нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів статей 1048, 1054 ЦКУ (що підтверджується висновками Великої палати Верховного Суду п. 48-55 постанови від 28.03.2018 № 444/9519/12).
У разі невиконання позичальником свого обов’язку щодо повернення суми кредиту та процентів за його користування у строк кредитування, кредитодавець має право на нарахування неустойки
(ст. 549 ЦКУ) та індексу інфляції за весь час прострочення, а також трох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ)
Щодо можливості поширення сфери дії Закону України «Про споживче кредитування» на кредитні договори, укладені відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Дія
Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на кредитні договори, які мають одну з ознак, визначених частиною другою статті 3 зазначеного Закону.
Так, фінансові установи, керуючись зазначеною вище нормою Закону зазвичай укладають кредитні договори строком дії до одного місяця, загальний розмір кредиту за яким перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день укладення кредитного договору.
Однак, зміна умов зазначеного кредитного договору, зокрема, щодо збільшення строку його дії, призведе до поширення на нього положень
Закону України «Про споживче кредитування», у зв’язку із чим кредитодавець буде зобов’язаний керуватися вимогами зазначеного Закону під час подальшого виконання та у разі припинення такого договору.
Враховуючи зазначене, кредитодавцям, кредитні договори яких визначають можливість пролонгації строку дії договору, доцільно на момент укладання таких договорів дотримуватися положень
Закону України «Про споживче кредитування».
Приклад:
кредитний договір укладено
на таких умовах:
строк договору з 01.01.2019 по 20.01.2019
сума кредиту 5000
% - 1,5 % в день
Підчас укладання зазначеного договору дія Закону України «Про споживче кредитування» на нього не поширювалася, враховуючи, що строк дії договору становить 20 днів.
Однак, сторони договору 20.01.2019 укладають додаткову угоду про зміну строку договору з 01.01.2019 по 10.02.2019, у зв’язку із чим строк дії договору з 20 днів збільшився до 41 дня.
У такому випадку з 20.01.2019 на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за відповідним договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», у зв’язку із чим кредитодавець повинен дотримуватися вимог зазначеного Закону під час подальшого виконання та у разі припиненя споживчого договору. |
Еще большой вопрос к спецалистам:
Пожалуйста, ответьте, если в договоре в разделе права та обовьязки указано, что мфо имеет право видступити право вимоги , а в разделе виришення спорив указаны сначала переговоры, потом претензии на почтовый адрес а потом в судвом порядке.
В какой момент они имеют право пидступити право вимоги?
