Ошибки должников в судах

  • Автор теми Автор теми Milena
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 12
  • Перегляди Перегляди 3K
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.

Milena

Форумчанин
Реєстрація
30 Тра 2019
Дописи
1139
Реакції
1096
Бали
2980
Milena не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
Уважаемые коллеги форумчане, предлагаю тему: наши ошибки в судах , неважно хоть истец, хоть ответчик.
Почему назрело? Начитавшись решений на суд.владе пришла к выводу что проигрывает народ потому, что все ходят по одним и тем же граблям, с небольшими нюансами. При этом у меня появляются вопросы, что если немного изменить или дополнить формулировки претензий должника(вот тут нужно дискутировать), то человек мог бы выиграть.
Например:
Часто встречается попытка доказать недействительность договора, а законом предусмотрены довольно жесткие условия и даже признание никчемними некоторых пунктов не помогает. Но народ засовывает под это дело все что можно и нельзя. И проигрывает.
Одна из мотиваций суда: скорость получения или невозможность быстро ознакомиться с договором судом не учитывается, т.к. человек перед подписанием, птички(пока не об этом) договора может ознакомится с Правилами размещенными на сайте, о чем также указывается при добровольном подписании.
Вопрос:
мы часто сталкиваемся что мфо не высылают договорА, а так невозможно их увидеть на сайте. Подопытный-Быстрозайм.
При этом при этом в кабинете также нет доступа. После моей просьбы выслать, мне ответили что только через 7 днейo_O
Меня мучает питання а могут ли они изменить что либо в договоре, а то и составить заново, тем более для должника.
Человек не может запомнить наизусть договор, да и не нужно. Кстати у БЗ на сайте эти правила я не нашла, может кто подскажет где они их прячут, а если еще доказать , даже не факт, а хотя бы возможность манипуляции, то думаю есть шансы побороться

Ч. 1 ст. 230 Договір укладено під впливом обману
  1. Недотримання вимог щодо переддоговірної роботи з позичальником.
Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про захист прав сподивачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Досить часто банки ігнорують зазначену вимогу, не повідомляють письмово споживачеві всю необхідну інформацію щодо умов договору. Це призводить до того, що споживач може бути введеним в оману. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. При цьому кредитний договір може бути визнаний недійсним на підставі ст. 230 ЦКУ, якщо банк ввів споживача в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
 
Отличная словесная конструкция у Вас, конечно, но вот:
"Цей Закон не поширюється на:
1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;"
Следовательно займы у МФО сроком до месяца (почти все) - не потребительский кредит, и на них не распространяется данный пункт.
 
Отличная словесная конструкция у Вас, конечно, но вот:
"Цей Закон не поширюється на:
1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
Следовательно займы у МФО сроком до месяца (почти все) - не потребительский кредит, и на них не распространяется данный пункт.
Если были пролонгации и подписаны дополнительные договора - то распространяется на МФО. Расспоряжение Нацкома по этому поводу было недавно
 
Отличная словесная конструкция у Вас, конечно, но вот:
"Цей Закон не поширюється на:
1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;"
Следовательно займы у МФО сроком до месяца (почти все) - не потребительский кредит, и на них не распространяется данный пункт.
если есть пролонгация или тело больше 1 мин зп, то попадает под закон о кредитовании.
 
Почитала Вашу тему,і погоджуюся.Я теж перешерстила масу судових рішень і прийшла до висновку,що люди роблять одні й ті самі помилки.Між іншим,не бачила,щоб люди посилалися на відповіді з Комісії(чому ж тоді масово туди звертаємося),масово пишемо запити до чмошників,і ніяк це не використовуємо.Можливо,як варіант,розірвання договору,анулювання штрафів та неустойки.Спиратися на ЗУ «Про права споживачів»,на рішення Конституційного суду, на ст.Господарського та Цивільного Кодексів.Знаю напевне потрібно діяти не по шаблону,і не сидіти на ...опі рівно,тоді буде результат.Бажаю всім перемог,у нашій не легкій справі!
 
если есть пролонгация или тело больше 1 мин зп, то попадает под закон о кредитовании.
Только если пролонгация или прописана в начальном договоре, или Вы заключили доп. соглашение. Я таких мфо не встречал.
 
Між іншим,підписалася на юр ресурс «Протокол»,є багато чого цікавого для саморозвитку почитати.Зокрема про судові рішення.
 
Если были пролонгации и подписаны дополнительные договора - то распространяется на МФО. Расспоряжение Нацкома по этому поводу было недавно

А есть ссылка на распаряжение? А то мне пока нацком ничего не ответил а звонири не угомонятся никак. Будет хоть что им сказать ибо тоже пролонгации вносила.
 
Спасибо. В части написанного українською мовою, это не мое.
Не согласна с (почти все), как раз заметила что народ, в основном, встрял после сотен пролонгаций, а следовательно, исходя из трактовки понятия "строк договору" то таки споживчий.
 
Должники под давлением признают договор.
Вот и все.
 
Цей Закон не поширюється на:
1) договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;"
Следовательно займы у МФО сроком до месяца (почти все) - не потребительский кредит, и на них не распространяется данный пункт.

Я так понимаю они сами себя своими процентами и штрафами загоняют в рамки этого закона....и пролонгациями....
 
Следующий вопрос.
Мне кажется самый острый. Почему? Потому, что это и есть , как это не странно, основной страх! который загоняет все глубже в болото. Это защита персональных данных.

Должник может отозвать свою згоду, но необходимо учитывать, что пока имеется кредитная задолженность на определенную обработку ПД кредитор имеет право. Отзыв згоды вступает в силу с момента совершения отзыва(?да?нет?).
Более того некоторые хитровсделанные дважды подписывают с нами згоду. При первом заполнении заявки, где собирают перечень данных и второй раз в составе договора. Суд четко отмахнулся от должника тем, что отзыв он хоть подал, но только на 1 согласие.

В основном все, не побоюсь обобщения, суды разносят в пух обращения о защите ПД. А почему? Потому что люди не столько свои ПД защищают, сколько с этим ЗУ о защите пытаются доказать недействительность договора или сделки. Короче капец.
Вопрос:
Обращался кто нибудь с жалобой (аналогично как пишем в нацком) к Уповноваженому ВУ по правам людини, который прямо занимается этим питанням, а там интересно.
Например указывается в порушеннях при проверке следующие:
  • відсутність повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних та про створення (визначення) відповідального структурного підрозділу або відповідальної особи, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, у випадку коли таке повідомлення вимагається відповідно до закону (статті 9 та 24 ЗУ «Про захист персональних даних» (далі – Закон);
Если внимательно вникнуть, то на сайтах повинно було бути ось це повидомлення. А так же надана обязательная заява уповноваженному теми, кто собирает наши данные в части особливого ризику для прав и свобод СПД.
Перечень:
1.2. Для цілей цього Порядку обробка персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів - це будь-яка дія або сукупність дій, а саме збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем, яка здійснюється відносно персональних даних про:

- расове, етнічне та національне походження;

- політичні, релігійні або світоглядні переконання;

- членство в політичних партіях та/або організаціях, професійних спілках, релігійних організаціях чи в громадських організаціях світоглядної спрямованості;

- стан здоров’я;

- статеве життя;

- біометричні дані;

- генетичні дані;

- притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності;

- застосування щодо особи заходів в рамках досудового розслідування;

- вжиття щодо особи заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»;

- вчинення щодо особи тих чи інших видів насильства;

- місцеперебування та/або шляхи пересування особи.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про захист персональних даних» (далі - Закон).


И в этом перечне, для большинства есть 2 пункта:
это биометричные данные(Біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук) Наши фото с паспортами!, только если они не были в свободном доступе.
и
місцеперебування та/або шляхи пересування особи, наши адреса!
Эти данные запрещены к поширенню!!! Подсудное дело.


Я считаю, что это реальные нарушения, к которым можно приплюсовать отсутствие перечня сотрудников которые работают с нашими данными, надмерность сбора информации( о родственниках, детях ит.Д.), т.к. для осуществления той "мети" которую указывают достаточно и тех данных что заполненны при регистрации. Кстати должен быть на сайте перечень данных которые для осуществления цели договора они собирают. Можно даже усмотреть злой умысел в не подаче заяв про данные особливого риску. С этим пустить в проверку МФО или пойти в суд. Думаю специалисту есть где разгуляться. АУ фахівці.
А есть ссылка на распаряжение? А то мне пока нацком ничего не ответил а звонири не угомонятся никак. Будет хоть что им сказать ибо тоже пролонгации вносила.
Інформаційне повідомлення
26 Лютого 2019, 15:15
З метою однакового застосування учасниками ринків фінансових послуг положень чинного законодавства у сфері кредитних правовідносин Нацкомфінпослуг інформує:
Щодо застосування статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»
Під час укладання договорів про надання позики на умовах фінансового кредиту фінансові установи визначають термін їх дії, а не строк, що призводить до порушення прав позичальників (споживачів).
Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг повинен містити строк дії договору, що є його обов’язковою умовою.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦКУ).
Відповідно до статей 251 – 252 ЦКУ


  • строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, та визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;
  • терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, та визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З огляду на зазначене, вказівка в договорі на те, що «договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором» свідчить про відсутність визначення в договорі строку його дії, оскільки вказівка на подію, яка має неминуче настати, а саме виконання зобов’язання, є терміном дії договору, що не відповідає вимогам статті 6 Закону.
Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу погодженого сторонами строку виконання зобов’язання (кредитування).
Проценти (плата за користування кредитом) можуть нараховуватися виключно в межах визначеного договором строку кредитування. Після спливу вказаного строку нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів статей 1048, 1054 ЦКУ (що підтверджується висновками Великої палати Верховного Суду п. 48-55 постанови від 28.03.2018 № 444/9519/12).
У разі невиконання позичальником свого обов’язку щодо повернення суми кредиту та процентів за його користування у строк кредитування, кредитодавець має право на нарахування неустойки (ст. 549 ЦКУ) та індексу інфляції за весь час прострочення, а також трох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ)
Щодо можливості поширення сфери дії Закону України «Про споживче кредитування» на кредитні договори, укладені відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Дія Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на кредитні договори, які мають одну з ознак, визначених частиною другою статті 3 зазначеного Закону.
Так, фінансові установи, керуючись зазначеною вище нормою Закону зазвичай укладають кредитні договори строком дії до одного місяця, загальний розмір кредиту за яким перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день укладення кредитного договору.
Однак, зміна умов зазначеного кредитного договору, зокрема, щодо збільшення строку його дії, призведе до поширення на нього положень Закону України «Про споживче кредитування», у зв’язку із чим кредитодавець буде зобов’язаний керуватися вимогами зазначеного Закону під час подальшого виконання та у разі припинення такого договору.
Враховуючи зазначене, кредитодавцям, кредитні договори яких визначають можливість пролонгації строку дії договору, доцільно на момент укладання таких договорів дотримуватися положень Закону України «Про споживче кредитування».

Приклад:
кредитний договір укладено
на таких умовах:
строк договору з 01.01.2019 по 20.01.2019
сума кредиту 5000
% - 1,5 % в день

Підчас укладання зазначеного договору дія Закону України «Про споживче кредитування» на нього не поширювалася, враховуючи, що строк дії договору становить 20 днів.
Однак, сторони договору 20.01.2019 укладають додаткову угоду про зміну строку договору
з 01.01.2019 по 10.02.2019, у зв’язку із чим строк дії договору з 20 днів збільшився до 41 дня.

У такому випадку з 20.01.2019 на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за відповідним договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», у зв’язку із чим кредитодавець повинен дотримуватися вимог зазначеного Закону під час подальшого виконання та у разі припиненя споживчого договору.
Еще большой вопрос к спецалистам:
Пожалуйста, ответьте, если в договоре в разделе права та обовьязки указано, что мфо имеет право видступити право вимоги , а в разделе виришення спорив указаны сначала переговоры, потом претензии на почтовый адрес а потом в судвом порядке.
В какой момент они имеют право пидступити право вимоги?
 
Останнє редагування:
Стан
В цій темі не можна розміщувати нові відповіді.
Назад
Угорі