Я і досі собі теж ставлю питання іноді- як так багато МФО стало в мене? Брала,закривала. Користувалася, знову закривала. А потім не помітила як залізла в перекредитування. Одне закривала, друге брала, сума на 1000 збільшувалася і навіть більше з кожним перекредитуванням. Але ж десь в цих мізках рахувала, вираховувала як маю закрити далі. І все....сіла, називається приїхала. Пам'ятаю той шалений страх за 5 днів до прострочки. Сталася вона. І що? Жива, здорова. Да, дійсно іноді "підгрібає" як я маю закрити питання, коли життєві потреби необхідності як житло, комуналка не відміняють, ну і питання власних потреб, які далеко не дорогі і коштовні. Але то явно придумано саму систему мфо з урахуванням психології людини, неграмотності в грошах....і яма. Мдаааа....пріорети помінялися- це не саме страшне, що може бути в житті людини. Головне не хворіти, не вмерти раніше строку


а це можна з часом вирішити. Завдячую форуму за мою таку позицію, після пережитого стресу прострочки.
Коли читаєш нові щоденники людей, розумієш їх стан на початку цієї історії кожного. Себе згадаєш. Та все однаково, хто потрапляє в боргову яму(не подобається мені цей вислів). Краще казати-тимчасові питання)))) Порада одна, яку собі вже зараз(!!!) кажу- холодний розум, спокій, і час. Все точно стає на місця і бачиш далі як рухатися. Все буде добре. Вірте в свої сили авторе щоденника, Ви справитеся. Дайте час собі, не спілкуйтеся. А рідним маєте сказати...бо то треба. Це саме важче, але треба. Тоді коли самі скажете, ще більше сили і впевненості відчуєте в собі.