Відразу похвалюсь)я сутки дома з Польщі а вже в понеділок іду до роботи)Хоч щось приємне)Читаю так нище і розумію що я теж проходжу той період"тикалки"пальцем...А сам прикол в тому що я просила допомоги ,я всім казала в якій халепі і всі "ну поїдеш,заробиш,аіддасиш "а як тільки поїхала то і невістка паршива,і братиха тупа і жінка непутьова..ось так)Розлучення ще пережити а там далі помалу віддамо.Дуже важлива в такій ситуації підтримка ,тому що період "допомоги"закінчується на тому коли дізнаються за суму,і де взятий кредит а далі "чмир" ,ні підтримки ні уваги ,нічого! Сьогодні реально подзвонила сестра від якої я взагалі не очікувала ,я думала буде осуждати а оказується що вони знали як живеться мені ,для чого це все бралось і хто обіцяв допомогти.Реально стало лекше ,лекше від вашої підтримки,від підтримки тих людей від яких не очікувала...поки що того достатньо ,тримаюсь) Дякую вам?
Ну так))звучить як то так))ні я його не продавала)Він просто здриснув від проблем і все)і все через 3500 т доларів.Ось так