Так, мене накриває так десь два рази на рік)) 4 роки пройшло а я досі боюсь, бо в перший рік просрочки так налякали що боялась кожного дзвінка чужим людям, бо думала що то за мене дзвонять. Вже не кажу про страх сусідів бо думала що ідуть за мене все говорити щось. Страху дзвінків вже немає, а от за дитину зʼявився,.., особливо як арештували рахунок, сума величезна, працюю від центру зайнятості зар плата 6 тис. Зараз добиваюсь щоб карту визнали видатковою бо вона в мене одна. Сил немає. Ці мфо і приват мене просто знищив за 4 роки. Це нерви і вже хронічні хвороби. Ясно що не брала б то не мала б проблем, але в виправдання я не брала на розваги, а попала в страшну ситуацію і мала віддати кошти.
Я ніколи нікому не бажаю такого шляху. Це все важко і боляче. Боляче як рідні відвертаються, бо ти для них тепер проблема а не дочка чи жінка, боляче як хочеш щось собі елементарне а не можеш то купити.
Так за 4 роки багато змінилось, те що було спочатку те вже минуло, але страх який породили на початку просрочок є, він десь глибоко, але є.
Дякую що мені відповіли. Цілий день не могла нормально жити.