Всім привіт 
Історія про те, як я виліз із боргу, який перевищував мою ЗП в ~35 разів та зберіг свою репутацію перед близькими.
Приблизно рік назад я натрапив на цей формум і тоді мої думки розійшлись. Наче в той момент відчував що в мене все не так погано, але могло б бути значно краще.
Єдина причина чому я пишу це тут — це крихта надії що комусь це допоможе. Хоч якось.
Отже, почну свою історію спочатку...
1. Це був приблизно 2015 рік. PariMatch стає популярним серед мого оточення. Дехто ставить по 5 грн на віртуальний футбол, дехто прогарє по 20 грн на слотах, які мама дала на обід. Нічого особливого. В той час я одного разу із ~50 грн "піднявся" до 2000 грн. Це для мене була значна сума, яку, звичайно ж, я програв в подальшому.
2. 2016. Тут зʼявляється дещо значно гірше за лудоманію. Люди з мого оточення називають це "фєн", але чим це було насправді залишається загадкою. Під впливом цієї речовини, а також часто в домішку з алкоголем, молодий та неосвідчений мозок починає шукати різні шляхи щоб прокрутити декілька спінів. Дзвінки о 3 ночі від "друзів" із проханням позичити декількасот гривень вже стали буденністю. В цей час мені це здавалось чимось жахливим, але я не знав, що мене чекає попереду...
3. 2017. Мої "друзі" просять в мене паспортні дані під приводом "вивести гроші з криптовалюти". Я розумію чим це було насправді, тож не ведусь на це. В результаті втрачаю дружні стосунки із деякими із них, але іноді і сам не проти закинути свої чесно зароблені декілька тисяч. Тоді я отримав першу роботу, але 1/3 від заробленої суми програвав в казино.
4. 2018. Памʼятаю це, мабуть, краще аніж перший сеkс. Це був перший мікрозайм. Основним тригером для мене був страх, що батьки дізнаються про мій кредит та казино. Але ж я не такий як інші, я відіграюсь та все віддам. І справді, тоді я зробив х2 чи х3 від суми кредиту. Все повернув, а на решту грошей провів одні з найкращих студентських днів. На цьому було б варто зупинитись, але ж... За першим мікрозаймом був другий, а там і третій, четвертий... І вже не зовсім так щастило як вперше.
5. 2019. Працючи звичайним клерком на немримнітній роботі за мізерну зарплатню (приблино 8000 грн) мені вдається відкладати деякі гроші. Тоді я купляю перше авто виробництва ВАЗ. Наче все добре для підлітка. Доки я не почав знову грати. Починаю придумувати різні історії серед колег та позичати в них гроші щоб перекрити мікрозайми. Протермінувань в мене не було, але шалені відсотки я їм переплачував. Зате був спокійний що ніхто не дізнається.
6. 2020. Сума мого боргу вже стає більшою, аніж я можу повернути з чергової ЗП. Всі "зайві" гроші які зʼявляються я спрямовую на те, щоб відігратись. Тоді я бачу тільки один вихід — заробляти більше. Змінюю роботу. Та ж сфера, тільки дещо інша спеціальність. Можливо, це б допомогло, але ж паріматч досі працює. Працюю і я. Всі мої гроші продовжують йти в чорну діру під назвою "лудоманія, борги, мфо"
7. 2021. За цей період я вже був по вуха в боргах та мікрозаймах. Яких тільки історій я не придумував, щоб дозичити чи навіть перезичити грошей. Відігратись, звичайно ж, не вдавалось. Чого б це?
Спробував для початку вести облік фінансів, із того що я пригадую, це борг біля 500 тис. грн. Це були як МФО, так і мої друзі і не зовсім, так і місцеві "рішали", які гірше всіх разом взятих. Моя ЗП тоді була біля 15 тис грн., а моє майно коштувало біля 50 тис грн.
8. 2022. Депресія, страх та ненависть до себе. Іноді хотілось стрибнути в зашморг, але ж я не заради цього народився. Вирішую знову змінити професію. Нова професія потребує значних навичок. Продаю своє майно та всі останні кошти витрачаю на навчання. Здобуваю потрібні навички та загалом готовий до нової роботи, яка прогнозує мені понад 70к грн місячного доходу. Це здається світлом в кінці тунелю, якби не одне АЛЕ. Це "але" стало кісткою в горлі для багатьох українців. А для мене воно перечекрунуло всі плани. І знову — депресія, страх та ненависть до себе. Взявши себе в руки я вирішую почати щось в Україні. Спробував одну роботу на декілька місяців — заробив тільки досвід, іншу — досвід та декілька тисяч гривень "на хід ноги". Єдине, що мене врятувало, це "кредитні канікули".
2023. Знаходжу роботу в новій компнії. Загалом все добре, ЗП наближена до європейської, повертаю левову частку мікрозаймів, практично більше не граю в онлайн казино. Але тоді зʼявилась якась необмежена самовпевненість, в добавок до цього, мій знайомий пропонує мені переїхати у велке місто та почати працювати з ним. Кидаючи все, що я здобув за ці роки, я погоджуюсь. Тоді всі зароблені кошти я вже спрямовую на повернення боргів. Заробляю я відносно добре, це від 50 тис. грн на місяць. І кожного місяця веду статистику – мої борги зменшуються, казино більше немає, "фєну" також, кохана людина поряд, близький друг (якому я тоді був винен значну суму) також завжди підтримує.
2024. Будую наполеонівські плани. Звичайно ж, я розмію що навряд чи мені вдасться цього здобути. Але, я прикладаю максимум зусиль розвивиаючись в своїй сфері. Навчаюсь новому та не забуваю через що я пройшов. Зараз мій дохід становить біля 10к$ на місяць. Як і раніше, мені не вистачає для комфортного життя, але я радий що ці гроші йдуть не в ту саму чорну діру, а забезпечують щасливе майбутнє для моєї сімʼї. Мої батьки так і не дізнаються про цю історію, поряд зі мною були тільки дві людини, які допомогли мені це пройти – моя дружина та мій друг. Це закінчилось для мене хеппі ендом, сподіваюсь, для кожного із вас, хто дочитав до цього моменту, це закінчиться так само.
Але ж який висновок? А він для мене дуже простий — серйозні проблеми вимагають серйозних рішень. Якщо ви не хочете втратити декілька років на пошук свого щастя, то просто припиніть це все лайно, яке вас затримує. Не грайте. Не вживайте. Не падайте духом. Просто робіть маленькі кроки, які в подальшому дадуть вам результат.
Всім дякую за увагу
Буду радий будь-якій відповіді)
Історія про те, як я виліз із боргу, який перевищував мою ЗП в ~35 разів та зберіг свою репутацію перед близькими.
Приблизно рік назад я натрапив на цей формум і тоді мої думки розійшлись. Наче в той момент відчував що в мене все не так погано, але могло б бути значно краще.
Єдина причина чому я пишу це тут — це крихта надії що комусь це допоможе. Хоч якось.
Отже, почну свою історію спочатку...
1. Це був приблизно 2015 рік. PariMatch стає популярним серед мого оточення. Дехто ставить по 5 грн на віртуальний футбол, дехто прогарє по 20 грн на слотах, які мама дала на обід. Нічого особливого. В той час я одного разу із ~50 грн "піднявся" до 2000 грн. Це для мене була значна сума, яку, звичайно ж, я програв в подальшому.
2. 2016. Тут зʼявляється дещо значно гірше за лудоманію. Люди з мого оточення називають це "фєн", але чим це було насправді залишається загадкою. Під впливом цієї речовини, а також часто в домішку з алкоголем, молодий та неосвідчений мозок починає шукати різні шляхи щоб прокрутити декілька спінів. Дзвінки о 3 ночі від "друзів" із проханням позичити декількасот гривень вже стали буденністю. В цей час мені це здавалось чимось жахливим, але я не знав, що мене чекає попереду...
3. 2017. Мої "друзі" просять в мене паспортні дані під приводом "вивести гроші з криптовалюти". Я розумію чим це було насправді, тож не ведусь на це. В результаті втрачаю дружні стосунки із деякими із них, але іноді і сам не проти закинути свої чесно зароблені декілька тисяч. Тоді я отримав першу роботу, але 1/3 від заробленої суми програвав в казино.
4. 2018. Памʼятаю це, мабуть, краще аніж перший сеkс. Це був перший мікрозайм. Основним тригером для мене був страх, що батьки дізнаються про мій кредит та казино. Але ж я не такий як інші, я відіграюсь та все віддам. І справді, тоді я зробив х2 чи х3 від суми кредиту. Все повернув, а на решту грошей провів одні з найкращих студентських днів. На цьому було б варто зупинитись, але ж... За першим мікрозаймом був другий, а там і третій, четвертий... І вже не зовсім так щастило як вперше.
5. 2019. Працючи звичайним клерком на немримнітній роботі за мізерну зарплатню (приблино 8000 грн) мені вдається відкладати деякі гроші. Тоді я купляю перше авто виробництва ВАЗ. Наче все добре для підлітка. Доки я не почав знову грати. Починаю придумувати різні історії серед колег та позичати в них гроші щоб перекрити мікрозайми. Протермінувань в мене не було, але шалені відсотки я їм переплачував. Зате був спокійний що ніхто не дізнається.
6. 2020. Сума мого боргу вже стає більшою, аніж я можу повернути з чергової ЗП. Всі "зайві" гроші які зʼявляються я спрямовую на те, щоб відігратись. Тоді я бачу тільки один вихід — заробляти більше. Змінюю роботу. Та ж сфера, тільки дещо інша спеціальність. Можливо, це б допомогло, але ж паріматч досі працює. Працюю і я. Всі мої гроші продовжують йти в чорну діру під назвою "лудоманія, борги, мфо"
7. 2021. За цей період я вже був по вуха в боргах та мікрозаймах. Яких тільки історій я не придумував, щоб дозичити чи навіть перезичити грошей. Відігратись, звичайно ж, не вдавалось. Чого б це?
Спробував для початку вести облік фінансів, із того що я пригадую, це борг біля 500 тис. грн. Це були як МФО, так і мої друзі і не зовсім, так і місцеві "рішали", які гірше всіх разом взятих. Моя ЗП тоді була біля 15 тис грн., а моє майно коштувало біля 50 тис грн. 8. 2022. Депресія, страх та ненависть до себе. Іноді хотілось стрибнути в зашморг, але ж я не заради цього народився. Вирішую знову змінити професію. Нова професія потребує значних навичок. Продаю своє майно та всі останні кошти витрачаю на навчання. Здобуваю потрібні навички та загалом готовий до нової роботи, яка прогнозує мені понад 70к грн місячного доходу. Це здається світлом в кінці тунелю, якби не одне АЛЕ. Це "але" стало кісткою в горлі для багатьох українців. А для мене воно перечекрунуло всі плани. І знову — депресія, страх та ненависть до себе. Взявши себе в руки я вирішую почати щось в Україні. Спробував одну роботу на декілька місяців — заробив тільки досвід, іншу — досвід та декілька тисяч гривень "на хід ноги". Єдине, що мене врятувало, це "кредитні канікули".
2023. Знаходжу роботу в новій компнії. Загалом все добре, ЗП наближена до європейської, повертаю левову частку мікрозаймів, практично більше не граю в онлайн казино. Але тоді зʼявилась якась необмежена самовпевненість, в добавок до цього, мій знайомий пропонує мені переїхати у велке місто та почати працювати з ним. Кидаючи все, що я здобув за ці роки, я погоджуюсь. Тоді всі зароблені кошти я вже спрямовую на повернення боргів. Заробляю я відносно добре, це від 50 тис. грн на місяць. І кожного місяця веду статистику – мої борги зменшуються, казино більше немає, "фєну" також, кохана людина поряд, близький друг (якому я тоді був винен значну суму) також завжди підтримує.
2024. Будую наполеонівські плани. Звичайно ж, я розмію що навряд чи мені вдасться цього здобути. Але, я прикладаю максимум зусиль розвивиаючись в своїй сфері. Навчаюсь новому та не забуваю через що я пройшов. Зараз мій дохід становить біля 10к$ на місяць. Як і раніше, мені не вистачає для комфортного життя, але я радий що ці гроші йдуть не в ту саму чорну діру, а забезпечують щасливе майбутнє для моєї сімʼї. Мої батьки так і не дізнаються про цю історію, поряд зі мною були тільки дві людини, які допомогли мені це пройти – моя дружина та мій друг. Це закінчилось для мене хеппі ендом, сподіваюсь, для кожного із вас, хто дочитав до цього моменту, це закінчиться так само.
Але ж який висновок? А він для мене дуже простий — серйозні проблеми вимагають серйозних рішень. Якщо ви не хочете втратити декілька років на пошук свого щастя, то просто припиніть це все лайно, яке вас затримує. Не грайте. Не вживайте. Не падайте духом. Просто робіть маленькі кроки, які в подальшому дадуть вам результат.
Всім дякую за увагу
Буду радий будь-якій відповіді)
