Хочу підтримати всіх,хто цього потребує (моя історія)

[irina07]

А в мене йде накатами, чоловік хоче всі іх закрити з отими бешеними відсотками, щоб більше не дзвонили. Живемо в невеликому містечку, боіться, що доберуться до всіх. Та ще й роботу цікаву для себе обрала. З одного боку піти, і не триматись за ті 6 тис грн, бо не зрозуміють там. Хоча дані нового місця не давала. І що робити не знаю. Теж схудла, очі закриваються від моральноі втоми. Цілими днями по 50 пропущених, які ж тільки су...просрочки невеликі, але вже встигли понараховувати по 2, 3 тис грн. На уступки не ідуть посписувати штрафи. Що робити, чи можна домовитись з Укпозика, Дінеро, кредиткаса, є-гроші, быстрозайм про закриття тіла?

Думаю покищо ні черз пару місяців, коли побачать що ні на що ви не видетесь, тоді запропонують.

 

[А-ля]

А в мене йде накатами, чоловік хоче всі іх закрити з отими бешеними відсотками, щоб більше не дзвонили. Живемо в невеликому містечку, боіться, що доберуться до всіх. Та ще й роботу цікаву для себе обрала. З одного боку піти, і не триматись за ті 6 тис грн, бо не зрозуміють там. Хоча дані нового місця не давала. І що робити не знаю. Теж схудла, очі закриваються від моральноі втоми. Цілими днями по 50 пропущених, які ж тільки су...просрочки невеликі, але вже встигли понараховувати по 2, 3 тис грн. На уступки не ідуть посписувати штрафи. Що робити, чи можна домовитись з Укпозика, Дінеро, кредиткаса, є-гроші, быстрозайм про закриття тіла?

З є-гроші домовитися можна, я їх так і закрила, зпочатку списувати не хотіли, навіть рідним дзвонили... Після тих дзвінків була роздратована, психанула і звернулась в кіберполіцію, толку звісно ноль но офіційний лист з відповіддю про відкриття справи направила на мило є гроші і з матюками сказала про то звонілкам,, повибачалися і домовилися що сплачу тіло з відсотками до просрочки. Дали тиждень шоб набрати сумму. Але кажуть шо у всіх по різному, та я думаю шо варто пробувати любі шляхи

Мой наговорил много плохого. Я недавно после операции. Я объяснила родителям, что деньги ушли на больницу. Мама все поняла. А папа все 24 года меня не понимал, и не поймет уже. Сегодня я услышала очень плохие слова от него...

Тримайтеся все буде добре, головне, що мама розуміє і підтримує

 

[Норм парень=)]

Anna85, Разумно, мне бы такого друга в твоём лице! Молодец

 

[Нюсик]

Anna85, правда ж стало легше? Добре, що тут всі один одного розуміють та підтримують. Скільки багато історій читаємо, разом співпереживаємо. Дякуємо, що довірились, розповіли. Ми тут, наче рідня!

Які у Вас були МФО?

 

[Irena]

Добре, коли тебе зрозуміли. У мене інакше. Коли тобі тошно, а тебе ще більше догризають. І це людина, з якою понад 15 років живеш... Лекції, моралі, психологічний тиск, укори, приниження... Ні, це не колектори. Це близька людина, якій ти народила кількох дітей. А ще:"Іди до мами живи, а діти зі мною лишаться. Ти знаєш, що можуть зробити? Приїхати з пістолетамм, підпалити будинок, викрасти дітей..." Не витримую більше. Важко, сил нема... Тільки одні борги. Дітей шкода до сліз, що мати така дурна...

 

[Тата2015]

З є-гроші домовитися можна, я їх так і закрила, зпочатку списувати не хотіли, навіть рідним дзвонили... Після тих дзвінків була роздратована, психанула і звернулась в кіберполіцію, толку звісно ноль но офіційний лист з відповіддю про відкриття справи направила на мило є гроші і з матюками сказала про то звонілкам,, повибачалися і домовилися що сплачу тіло з відсотками до просрочки. Дали тиждень шоб набрати сумму. Але кажуть шо у всіх по різному, та я думаю шо варто пробувати любі шляхи

Тримайтеся все буде добре, головне, що мама розуміє і підтримує

Спасибо большое. Это были одни из... А их много. Но просрочка самая большая это в "быстрозайм". Им оплатила пролонгациями все тело, и даже больше. Мне не звонят, сестре только.

Добре, коли тебе зрозуміли. У мене інакше. Коли тобі тошно, а тебе ще більше догризають. І це людина, з якою понад 15 років живеш... Лекції, моралі, психологічний тиск, укори, приниження... Ні, це не колектори. Це близька людина, якій ти народила кількох дітей. А ще:"Іди до мами живи, а діти зі мною лишаться. Ти знаєш, що можуть зробити? Приїхати з пістолетамм, підпалити будинок, викрасти дітей..." Не витримую більше. Важко, сил нема... Тільки одні борги. Дітей шкода до сліз, що мати така дурна...

Аналогично. Сначала вляпалась, потом думаю. Уже столько денег потрачено, что ужас. Могла бы год жить и не отказывать ни в чем.

 

[Anna85]

Anna85, Разумно, мне бы такого друга в твоём лице! Молодец

Вибач, тільки побачила повідомлення,давно сюди не заходила,уїхала у Польшу,все не має часу. Дуже рада буду підтримати, розрадити, звертайся))

Ви молодець!) Тут напевно у більшості такі ситуації. І ви праві життя завжди показує хто є хто... Мене підтримали чесно скажу ті родичі, хто роками паплюжив і засуджував, от то було неочікувано, навіть допомогли один з кредитів закрити. Думала що як розкажу коханому про мфо то він кине мене, бо останнім часом і так було багато сварок, але знаєте ні, не кинув, спочатку вислухав, запитав лиш чому раніше не розповіла, сказала шо стидно було, поржав каже ну вітаю манюня ти л0х року)) а потім стали вдвох по троху розбиратись. Ви абсолютно праві головне не мовчати, а переступити і розказати і чим раніше то зробити, тим легше буде справитись. Зараз життя трохи налагоджується, впевнена, що у всіх все буде добре. Неодмінно. Нехай усі будуть щасливими, а мфчмошники хай повсираються, шо у нас всіх все добре! ???????

Дякую Вам велике за ці слова)))))) вибачте,пізно побачила,зараз знаходжусь у Польші,все не маю часу сюди зайти!!))) так,життя налагодилось повністю,з тих пір як забила на цих чм0 )) так,бувають зараз поодинокі випадки,коли чую про них,і то від дочки,яку бивша свекруха і її батько задовбали вже цими наєздами на мене,бо із за мене їх тероризують))) але я кажу їй,що якби не хотіли,то не говорили з ними,а хотять це слухать ,то це не мої проблеми!!! Ну а я зараз і працюю, і одночасно планую наше із хлопцем весілля на червень місяць,ну а потім і медовий місяць,все обираєм країну,куди улетіти))))) так що,все у всіх буде добре обов'язково,головне в це вірити!!!!

 

[Milena]

Добре, коли тебе зрозуміли. У мене інакше. Коли тобі тошно, а тебе ще більше догризають. І це людина, з якою понад 15 років живеш... Лекції, моралі, психологічний тиск, укори, приниження... Ні, це не колектори. Це близька людина, якій ти народила кількох дітей. А ще:"Іди до мами живи, а діти зі мною лишаться. Ти знаєш, що можуть зробити? Приїхати з пістолетамм, підпалити будинок, викрасти дітей..." Не витримую більше. Важко, сил нема... Тільки одні борги. Дітей шкода до сліз, що мати така дурна...

скажите мужу, что вы ничего не боитесь, а почему боится он, мужчина?
да еще такую дурь.
и где он был, когда нужны были деньги?

 

[ksenia777]

Я не могу себя пересилить...отношения, как канаты натянуты...правда, у меня, каким-то чудом,получилось сделать, что ей не звонят, хотя поговорить, уже хочу давно с женой. Стыдно..

Мне мужу тоже было стыдно сказать, врала, придумывала, пока не накрыло, выхода не осталось, рассказала, злился, ругался, но теперь мы вместе с этой бедой, мне помогает на звонки отвечать, платить больше сказал ничего не будем, так что если она вас действительно любит то поймёт и поддержит, а если нет, держитесь и не падайте духом...

 

[Regina]

Ви молодець!
В мене схожа історія з одного кредиту короче там брала там віддавала нікому неговорила понапозичила у друзів.Грошей нема сама в боргах по самі вуха.Моя прятелька щось почала підозрювати пристала з питаннями змушена була признатися.Потім вона забила на сполох допомогла мерні в розмові з чоловіком було дуже соромно але стало легше ша душі.Потім сказала мамі.Допомагають як можуть але проблема залишається для мене головне віддати борги друзям(хто спокійно чекає декілька людей хто вимагає(до слова сам запропонував дати в борг на півроку як мінімум) а зараз вимагає повернути за півмісяця.Короче якось так

Люди есть люди. Разные они. и причины у всех разные. А истории одинаковые. И хорошо, что есть поддержка. И друзья верные и внимательные. И семьи, где не пинают, того, кто споткнулся, а помогают. Может, этот страшный период в жизни именно для проверки истинных людей на нашем пути. А случайные попутчики - они везде и всегда есть - пусть идут своей дорогой - надо отпустить и не жалеть. Больше будем ценить СВОИХ людей - родных, друзей. Все - равно, когда мы с вами выйдем из этой ситуации (А МЫ ОБЯЗАТЕЛЬНО ВЫЙДЕМ!!!!!), мы уже будем смотреть на многие вещи по- другому.

Дякую Вам велике!!!!! Вірші прям до дрожі!! Перший я давно вже знаю, колись навіть постила в себе у фб, а от другий взагалі, прямо нема слів!! От і в мене самий великий страх і стид був за маму. Я ще тут прочитала тоді багато історій, коли від форумчан батьки відвертались, в мене тоді в голові була одна мисль - мама відкажеться від мене,як взнає, вона кредити взагалі не сприймає((((( І коли вона мені сказала, що вони взагалі не будуть трубки брати, і як я могла подумать про неї таке,що вона відмовиться від мене, і чого ж так довго це носила все в собі і себе поїдом сжирала.....((( Мені здається,що в неї обіда на мене була не за те, що я влізла в це болото, а за те,що так про них з батьком думала, що вони від мене відкажуться. До сих пір іноді питає, чого ж я так довго мовчала і не сказала, а так про них думала(((((( Вона мене тоді , пам'ятаю,тільки спитала, чи я не боюсь нічого, кажу,вже після того,як ви узнали,мені не страшно ні смс,ні дзвінки,нічого,бо мені ніхто нічого не зробить. Тоді вона відповіла,що і вони з батьком тоді будуть спокійні. А дзвінки, ну що ж,прорвемся, я ж не одна, в мене є вони)) Зараз вони навіть і не кажуть мені,звонять їм чи ні,не хотять розстраювати. Тільки як нас на прозвон із мамою ставили одночасно, то ми з нею зрівнювали кількість дзвінків і прикалувались,в кого більше))

Я не могу сдержать слез. Родители - они и есть родители. В любом возрасте. А мы для них дети. У меня ситуация и ощущения такие же. Мама также отнеслась(папы уже нет). Здоровья Вам и Вашим родителям!

 

[ИльяPr1vat]

Добре, коли тебе зрозуміли. У мене інакше. Коли тобі тошно, а тебе ще більше догризають. І це людина, з якою понад 15 років живеш... Лекції, моралі, психологічний тиск, укори, приниження... Ні, це не колектори. Це близька людина, якій ти народила кількох дітей. А ще:"Іди до мами живи, а діти зі мною лишаться. Ти знаєш, що можуть зробити? Приїхати з пістолетамм, підпалити будинок, викрасти дітей..." Не витримую більше. Важко, сил нема... Тільки одні борги. Дітей шкода до сліз, що мати така дурна...

Извините конечно, но видимо ваш муж трус, если бы моей жене угрожал кто то, я бы зубами рвал, а это всего лишь жалкие звонилы, не хочу никого обидеть, но вывод делайте сами

 

[Иринка2019]

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Дуже добре написано! А як зараз ваші справи? Скільки не місяців не платите? В суд ніхто не подав?

 

[Anna85]

Дуже добре написано! А як зараз ваші справи? Скільки не місяців не платите? В суд ніхто не подав?

В мене все хорошо, тільки приїхала із Польщі,в мене змінені номера телефонів, до мене ніхто не телефонує. Із моїх близьких ніхто мені нічого про дзвінки і смс не каже, може комусь і дзвонять,не знаю. Весною буде вже рік ,як не плачу. І не збираюсь. В суд не подав ніхто.

Люди есть люди. Разные они. и причины у всех разные. А истории одинаковые. И хорошо, что есть поддержка. И друзья верные и внимательные. И семьи, где не пинают, того, кто споткнулся, а помогают. Может, этот страшный период в жизни именно для проверки истинных людей на нашем пути. А случайные попутчики - они везде и всегда есть - пусть идут своей дорогой - надо отпустить и не жалеть. Больше будем ценить СВОИХ людей - родных, друзей. Все - равно, когда мы с вами выйдем из этой ситуации (А МЫ ОБЯЗАТЕЛЬНО ВЫЙДЕМ!!!!!), мы уже будем смотреть на многие вещи по- другому.

Я не могу сдержать слез. Родители - они и есть родители. В любом возрасте. А мы для них дети. У меня ситуация и ощущения такие же. Мама также отнеслась(папы уже нет). Здоровья Вам и Вашим родителям!

Дякую!!

 

[Black G]

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Спасибо вам, зарегистрировалась ради таких тем!)

 

[Allisa]

Всем привет , я читаю форум уже наверно пол года , вроде успокоилась , на многое не реагирую . Недавно пришёл сосед ко мне ,и когда я увидела его в глазок сразу поняла чего пришёл .показал мне смс где написано что он контрактное лицо и что звонят ему . Понятное дело что я его номер не давала . Я спокойно ему все объяснила , понял он меня или нет , не знаю . Не переживала совсем по этому поводу , и радовалась за себя что я в состоянии контролировать свои эмоции и больше не нервничать по этим поводам . Как сегодня мне звонит , какая-то папина бывшая коллега .После первого ее вызова я посмотрела по гетконтакт кто это ,вспомнила что она какая-то знакомая .и когда она второй раз меня набрала я взяла трубку . Думаю возьму трубку , скажу все нормально , никаких я номеров никому не давала и т.д. Она мне начала говорить что звонят всей ее семье . И что она напишет на меня заявление в полицию . Не к чему мы с ней в разговоре не пришли, она мне сказала что про вашу семью наслышана . Меня это так удивило . Ведь ей не первой дозвонилось , звонили многим с папиной работы и начальнику с бывшей работы . Все уважают моего отца и уважительно относятся к моей семье и все кому звонили поняли что не надо обращать на звонки и смс внимания . А эта сказала что если не прекратятся звонки она пойдёт писать заявление . И меня опять накрыло , я начала нервничала , не могу успокоиться , и нет , не из-за того что она сказала за заявление или что ей там звонят и пишут . А с фразы «я наслышана про вашу семью».Не знаю как себя успокоить , хотя адекватно понимаю что расстраиваться нечего , но внутри колотит , что кто-то сказал про мою семью что-то плохое .

 

[Fenichka]

Anna85, Вы молодец. Мне тоже пришлось маме признаться. Она сказала одно- почему сразу не скащала-, что проблема. Дешевле б было. Вообще треш. Удачи нам всем в борьбе с этими тварями.

 

[Руся]

дякую, сонце. Всім нам здоров'я і витримки.

Цей пост просто чудесний,мене аж від серця відлягло,що я себе так накручую..
Бо у мене проблема ,це коли дитинка боліє ,а я про цих придурків думаю..

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Так приємно було це читати,аж від серця відлягло)

 

[Nika25]

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Так вы погасили долги?

Так за душу все берет.Хочется вспомнить,что нехотела бы никогда вспоминать.Первые дни просрочки,ужас,страх,гандонеры звонящие в трубку,которые орали,гнобили,унижали.Узнаю что беременная,а мне уже40),душа горела,и один звон в голове все закрыть,где взять деньги,и что будет с нами.Разговор с ма мой,был очень тяжолый,но мама стала мне сильной опорой,таким тылом,стала понемногу возрощатся в реальность.Звонок колекторов мужу,тут вобще лучше не писать.Одному Богу известно как я устаяла весь этот ужас.Но время идет,страхи уляглись,дитеныш мой родился,муж угомонился,и все налажуется))),Я стала прибывать в хорошем настроении,и моим деткам это в пользу)))).Вот иногда только как сейчас читала автора,потом стихи,то немного накрыло.

Вы погасили долг?

 

[kira_kir]

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Спасибо огромное за Вашу историю! У меня очень похоже все, обязательное поговорю с мамой , надеюсь на ее поддержку, а если не поддержит , то так тому и быть, пройдёт время может , поймёт, хорошо у меня мой муж знает и поддерживает во всем ??

 

[YLIA97]

Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга((((

Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть.

І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.

Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали.

Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.

Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!

Дякую вам гарно за підтримку)