Доброго дня усім, дорогі наші форумчанє)) Хочу поділитись своєю історією і підтримати від усієї душі, всіх-всіх, хто цього потребує. На форумі вже давно, напевно десь пару тижнів просто читала, потім вже зареєструвалась і читала-читала, як ото книжки читають "запоєм", так і я - форум.
Почалось все ще з кінця 2017 року, коли я вночі за допомогою поліції ушла від свого гражданського чоловіка , із-за того,що простягав руки і т.д. Залишилась сама, в чужому місті, ні рідні, ні батьків,нікого немає,бо я переїхала по суті у чуже для мене місто, без елементарних речей,таких як рушник,посуд і т.д., тільки пару сумок з речами. Світ,звичайно,не без добрих людей, на перший час приютила подруга , потім зйомна квартира , комуналка офігенно дорога, плюс оренда. Зарплата маленька, не хватало. Мої батьки і бабуля допомогали мені ,як могли, присилали гроші і на оренду і на комуналку. Але ж як стидно перед ними, що я така доросла "корова", а гроші в них беру, бо не в змозі сама себе прокормити((((( Золота було дофіга(((( Почалося все із толі Манівео,толі Алекса,не пам'ятаю вже точно , влітку 2018. Все із=за того ж стида перед мамою попросить гроші, бо небуло. І понеслось..... Спочатку брала і закривала потім повністю, не лонгірувала. Потім із-за цих процентів, які треба сплатити було за користування кредитом, почало виходити тільки лонгірувати, В ітогє, 25+ мфчмо, із яких тільки пару пішло на мої потреби, все остальне пішло на пролонгації. Ну протрималась я так до березня 2019 року. І тут зрозуміла,що все,тупік, приплили. Грошей нема, платити немає чим, ступор(((( Все остальне,як під копірку : недоспані ночі,перестала їсти , на роботі почали шептатись, що я чимось серйозно хвора, бо дуже вес втратила, судорожні попитки взяти кредит у банках,щоб позакривати всі чмошні конторки і платити тільки банку , попитки знайти часних кредиторів по об'явах в інтернеті (дякую Богу,що відвів,бо ще б на мошенніків нарвалась) , відповідала на всі дзвінки,бо наївно думала,що як я відповідаю, рідних не знайдуть. І тут попала я на форум. Я вже не знаю, як молитись, що я потрапила сюди, бо вже не знаю,чим би кінчилось це. Спочатку просто читала. Бачила,що радили признатись зразу батькам, бо потім буде набагато гірше, але все ніяк не могла переступити цей поріг(((( Це все до пори,до времені.... Звонок від мами... Топ кредит розповіли все, мама почала ще їх допитувати,бо я спирала все на аферістів.... І от тут мене прорвало, я так не плакала вже давно, через сльози вже пояснювала батькам , як взяла,для чого, скільки заплатила, відправила ссилку на цей форум, заскрінила деякі статті, скинула, єдине,що батьки сказали мені : д*pa,чого раніше не призналась, ми б трубку не брали. До чого я це все веду. Ви не уявляєте,яке це полегшення....... Як легко і просто тоді стає на душі, коли говориш правду,коли не треба увілівать, щось видумувать..... Прийшов час зіграти на випередження. На роботі я чесно призналась дівчині,яка відповідає на стаціонарні телефони, все як на духу, і яка переплата, і що це незаконно,і т.д. Тепер вона або зразу ложе трубку, або взагалі переводить телефон на факс, тільки сміємся з нею з цих ідіотів. Раз ще подзвонили начальнику комерційного відділу, він сказав, що ніякої інфи про мене не дає. Ну і чоловік, повна підтримка, змінив мені сімку, правда ми ще офіційно не оформили відносини, того його не знайшли ще, і це все почалось ще до нього, але навіть і слова кривого не сказав.
Тепер до чого це все я веду. Дорогі наші новачки, ті,хто тільки ступив на цей путь, ті ,кого накриває відчаєм і в кого виникають страшні думки про суїциди і т.д., та і так,всі-всі, в ого тяжко на душі. Із власного опиту скажу, найперше заспокойтесь, і признайтесь чесно батькам,рідним,чоловіку/дружині, саме скажіть правду, не видумуйте, бо коли звонить одне-два чмошних,ще можна сперти на аферюг, а якщо начинається треш, то все це виглядає неправдоподобно, і до всього добавиться ще образа на Вашу брехню, а довіру тоді ой як нелегко буде відновити. Повірте, такого полегшення на душі Ви ще не ощущали. Так, мами,папи по головці не погладят, можливо знадобиться якийсь час, що б вони це прийняли і осознали, це і від віку залежить, від багатьох факторів. Говоріть,показуйте форум, пояснюйте. Повірте, зразу зявляються сили жити і боротись з цим злом. По друге, скажіть на роботі, теж, як є на справді. Якщо керівництво і колеги адекватні, то Вам немає чого боятись. А якщо ні - ну от Вам і пінок під п'яту точку змінити життя, знайти нову,кращу роботу на більші гроші , які Ви будете тратити на себе!! На сім'ю!! На дітей!! Я вже говорила, якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє відношення до неї! Ніхто нічого Вам, Вашим рідним,близьким не зробить, всі страхи знаходяться в нас в голові!! І починати впершу чергу треба з себе!. Якщо Ваше оточення буде бачити Вас впевненою в собі людиною, то і вони будуть відшивать цих звонілок. А взагалі то, вся ця ситуація - це дуже гарний фільтр, вона покаже Вам , хто справжній, а кого в Вашому житті і не повинно бути.
Я сама до цього довго шла, це велика робота над собою! Зато зараз я можу дозволити собі і в ресторан, і купити щось, і ще багато-багато того, в чому обділяла себе,свою сім'ю,дитину і т.д.
Це все просто неприємність в нашому житті,яку треба пережити, просто треба сісти і задуматись над тим, що в житті є набагато страшніші речі. От наприклад, в моєї однокласниці померла доча, було всього 13 років, оце страшно!!! У однокласниці моєї доці рак крові, оце біда!! А ту якійсь голос із телефону.... Пвірте, от тоді в голові все кардинально міняється і починаєш цінити кожну мить свого життя!
Пробачте, що багато букв і сумбурно написано, хотілсь виложить всі свої мислі і переживання)) А ще хочеться всіх Вас обнять і сказать,що все буде отлічно, у мене, у Вас всіх, бо просто по інакшому і бути не може!!!
