Щоденник Кактусовий_щоденник

  • Автор теми Автор теми Kaktusyatko
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 103
  • Перегляди Перегляди 4K
не відкладай на завтра те що можеш зробити сьогодні)
Чесно, не можу. от сьогодні точно не можу ні я, ні вони. Я вже і так розказала декому за сьогодні. Два рази один день признаватися - важко.
Ладно, піду я заллю кипʼяток в термос і ляжу спать аби не наробити біди.
Всім надобраніч
 
Чесно, не можу. от сьогодні точно не можу ні я, ні вони. Я вже і так розказала декому за сьогодні. Два рази один день признаватися - важко.
Ладно, піду я заллю кипʼяток в термос і ляжу спать аби не наробити біди.
Всім надобраніч
Доброго ранку. Ой та нема там нічого страшного. Зранку встала стакан коньяку прийняла і пішла всім розказала. Прийшла ще стакан і спати:) во рецепт:)
 
Доброго ранку. Ой та нема там нічого страшного. Зранку встала стакан коньяку прийняла і пішла всім розказала. Прийшла ще стакан і спати:) во рецепт:)
А кіпьяток де в цьому рецепті? Там же автор кіпьяток пішла в термос наливать
 
Хата в залоге… сурово. Первоочередно закрыть это. Все остальное мелочи…

Если не секрет- сколько по заставе осталось отдать, и какая сумма бралась?
 
кипяток в термос то зачем? оО
Відключення в країні…

Доброго ранку. Ой та нема там нічого страшного. Зранку встала стакан коньяку прийняла і пішла всім розказала. Прийшла ще стакан і спати:) во рецепт:)
Не, я не пʼю мені від того ніякого ні задоволення ні полегшення

Спати то конешно інтєрєсно але хто ж за мене буде навчання проходить і роботу шукать другу? Та і сімʼя не дачть. Будуть дзвонити гірше колекторів, приіїдуть
 
Дякую, а ви як розумію були в такій же ситуації? Як тоді розбиралися з мфо, без банкрутства, просто чекати пропозицій закриття за тіло і так далі, вірно?
Так, була. Для себе банкрутство розглядаю лише на випадок, якщо буде велика сума заборгованності по судам.
Чекати і за можливості закривати на вигідних для Вас умовах.
 
🤣🤣🤣 апдейт - поки нема світла - шукаю ж швидко роботу/підробіток і на одному з каналів що я бачу - технофінанс набирає працівників)))
Бляя, скоро в країні залишаться офіси і стягнення.

Так, була. Для себе банкрутство розглядаю лише на випадок, якщо буде велика сума заборгованності по судам.
Чекати і за можливості закривати на вигідних для Вас умовах.
Дякую, мені пан strom ще не відписував тож і не знаю як діяти далі. Щоб говорити з батьками (та і для себе) мені треба хоч якийсь план. Бо все може закінчитися лікарнею. А от то вже гайки.
Тому ну поки бізнеспозика не писала нікуди, може джвонили але я трубку не беру.
Селфікредит написали про протермінування, але поки в письмі штраф 00.00 (ну сьогодні перший день).
От доречі що мені цікаво по банкрутству - написано що маю попереджати контрагентів що проходжу банкрутство. Але якщо я, поипустимо працюю на апворку - як це взагалі робиться тоді і чи робиться? Чи це тільки якщо в тебе договори україна/україна? От мене цей момент напрягає бо звісно що із банкрутством хрін хто хоче співпрацювати. Тобто це ти собі прям відрізаєш дохід.

О, і ще - звертаюся до загального розуму чату.
Хто мені може підказати щодо робіт (свою стару я виконувати вже не можу бо вигоріла вщент але якщо там хтось щось монтує - зі свого боку підкажу, і якщо тут є іт і фінансові працівники підказую одразу - дофіга роботи (і ремоут) є на сайтах великих медіакомпаній (нетфлікс, дісней, ввс і так далі, і в них є міжнародні вакансії тіко треба ловить).
Так от, є конкретні питання, більше мабуть по зп - чи справжню кажуть
Логістика - чи правда там від 35000-90000?
Чат менеджер у дейтингову агенцію - то якийсь скам як я розумію?
Пардон що питання наівні але я якось варилася в своїй сфері 10+ років і доварилася(((
 
Останнє редагування:
Дякую, мені пан strom ще не відписував тож і не знаю як діяти далі. Щоб говорити з батьками (та і для себе) мені треба хоч якийсь план. Бо все може закінчитися лікарнею. А от то вже гайки.
Тому ну поки бізнеспозика не писала нікуди, може джвонили але я трубку не беру.
Селфікредит написали про протермінування, але поки в письмі штраф 00.00 (ну сьогодні перший день).
От доречі що мені цікаво по банкрутству - написано що маю попереджати контрагентів що проходжу банкрутство. Але якщо я, поипустимо працюю на апворку - як це взагалі робиться тоді і чи робиться? Чи це тільки якщо в тебе договори україна/україна? От мене цей момент напрягає бо звісно що із банкрутством хрін хто хоче співпрацювати. Тобто це ти собі прям відрізаєш дохід.
Такі нюанси про банкрутство я Вам не підкажу, це вже розпитаєте арбітражного керуючого
Я б почала з себе, прийняти остаточне рішення виходити в протермінування, визначити, кого закривати першими (наприклад, Бізнес позику). Відповідати на дзвінки і спілкуватись з ними, як на мене, робити собі тільки гірше, тому ігнор і концентрація на роботі і якіхось приємностях для себе.
Щодо батьків важко щось порадити, Вам видніше, як з ними краще.... Я за те щоб казати правду, загалом спокійно, впевнено, борги це далеко не найстрашніше в житті і не варто робити з того трагедію, ну да такий непростий період життя, але він закінчиться і багато чому навчить. Я розумію, що Ви за них переживаєте, спробуйте донести, що ситуація контрольована, Ви знаєте як з нею впоратись, а вони можуть допомогти Вам моральною підтримкою і повним ігнором кредиторів.
 
Ні, ні лудоманії, ні інших залежностей нема. Навіть не палю. Просто не могла працювати нормально кілька років через депресію.
Депресія як окрема хвороба чи наслідок іншої? Я також опинилася в боргах із-за хвороби, неврологія, з моїм діагнозом, по закону, мали б давати пожиттєво 3 робочу группу інвалідності , на практиці - отримують її одиниці. Звичайно що я також була в депресії кілька років, коли основна хвороба прогресувала, потім і працездатність втратила, потім було тривале відновлення... Зараз все набагато краще, в житті настала якась стабільність, борги виплачую, на щастя у мене все не настільки критично порівняно з Вашою ситуацією. Якщо депресія у Вас основна хвороба - загалом розумію про що мова, на своє нещастя я "в темі" неврології та психіатрії, співчуваю, можу порадити хіба що добре читати постанови МОЗ про те, які ліки маєте право отримувати з мінімальною доплатою/по програмі "доступні ліки" і якщо сімейний лікар не бажає виписувати рецепти по цим постановам МОЗ - міняйте лікаря, знаю що є сімейні лікарі, які рецепти випишуть юридично як має бути, звичайно залежить від обласного фінансування, але краще спробувати. Лікувати хронічну хворобу повністю за свій рахунок, роками завжди дорого.
 
точно))))))))))
я себе купил туристическую плитку и 4 газовых баллончика. чайник и еду разогревает на ура когда нет света)ну так, але ж воно смердить, оце ставити все треба, яекати. А тут - термос відкрив, гарячою водою кашу чи чай залив - ну краса. Тіко на каву треба ставити воду на вогонь.

Такі нюанси про банкрутство я Вам не підкажу, це вже розпитаєте арбітражного керуючого
Я б почала з себе, прийняти остаточне рішення виходити в протермінування, визначити, кого закривати першими (наприклад, Бізнес позику). Відповідати на дзвінки і спілкуватись з ними, як на мене, робити собі тільки гірше, тому ігнор і концентрація на роботі і якіхось приємностях для себе.
Щодо батьків важко щось порадити, Вам видніше, як з ними краще.... Я за те щоб казати правду, загалом спокійно, впевнено, борги це далеко не найстрашніше в житті і не варто робити з того трагедію, ну да такий непростий період життя, але він закінчиться і багато чому навчить. Я розумію, що Ви за них переживаєте, спробуйте донести, що ситуація контрольована, Ви знаєте як з нею впоратись, а вони можуть допомогти Вам моральною підтримкою і повним ігнором кредиторів.
Дякую, сьогодні чи завтра скажу. Якось треба навіть для себе зрозуміти що казати. А я і сама поки не розумію що робити далі.

Депресія як окрема хвороба чи наслідок іншої? Я також опинилася в боргах із-за хвороби, неврологія, з моїм діагнозом, по закону, мали б давати пожиттєво 3 робочу группу інвалідності , на практиці - отримують її одиниці. Звичайно що я також була в депресії кілька років, коли основна хвороба прогресувала, потім і працездатність втратила, потім було тривале відновлення... Зараз все набагато краще, в житті настала якась стабільність, борги виплачую, на щастя у мене все не настільки критично порівняно з Вашою ситуацією. Якщо депресія у Вас основна хвороба - загалом розумію про що мова, на своє нещастя я "в темі" неврології та психіатрії, співчуваю, можу порадити хіба що добре читати постанови МОЗ про те, які ліки маєте право отримувати з мінімальною доплатою/по програмі "доступні ліки" і якщо сімейний лікар не бажає виписувати рецепти по цим постановам МОЗ - міняйте лікаря, знаю що є сімейні лікарі, які рецепти випишуть юридично як має бути, звичайно залежить від обласного фінансування, але краще спробувати. Лікувати хронічну хворобу повністю за свій рахунок, роками завжди дорого.
Як окрема хвороба. В мене спочатку був епізод ендогенної ( у бабусі виявляється в той самий вік була), пролікували, а потім через два тижні почалося вторгнення. Ну і півроку я на залишках здоровʼя протрималася а потім все почало валитися - забуваю все, помилки тупі через неуважність і так далі +звісно що депресивна симптоматика повернулася. Зараз вже я якось вигрібла, періодично приймаю ліки, не всі але вже зараз як є. Але тепер борги. Ну що ж поробиш, буду з ними розбиратися.
Просто проблема насправді в тому що до кінця мою депресію ніхто серйозно не сприймав, ну і відповідно від мене очікується що я вигрібаю і в мене все ок). А тепер в черговий раз треба сказати що не ок, та ще й з наслідками. За ліки в курсі, але ті що мені підходять - тільки купувати, плюс там свої моменти є з ними. Зараз трохи є, а там гляди я і тренінг пройду і буде стабільна робота. Ну і фріланс докупи.

Дякую всім за підтримку, так дійсно трохи легше.
Знаєте, але ж отака кількість кредитів та і взагалі таких проблем із контролем імпульсів вона ще через стигму.
Це так само як з булінгом - поки мовчиш і боїшся сказати - проблема росте.
Бо ми всі типу «незламні» а по факту ми всі у важкі часи і всім важко.
 
Останнє редагування:
Дякую, сьогодні чи завтра скажу. Якось треба навіть для себе зрозуміти що казати. А я і сама поки не розумію що робити далі.


Як окрема хвороба. В мене спочатку був епізод ендогенної ( у бабусі виявляється в той самий вік була), пролікували, а потім через два тижні почалося вторгнення. Ну і півроку я на залишках здоровʼя протрималася а потім все почало валитися - забуваю все, помилки тупі через неуважність і так далі +звісно що депресивна симптоматика повернулася. Зараз вже я якось вигрібла, періодично приймаю ліки, не всі але вже зараз як є. Але тепер борги. Ну що ж поробиш, буду з ними розбиратися.
Просто проблема насправді в тому що до кінця мою депресію ніхто серйозно не сприймав, ну і відповідно від мене очікується що я вигрібаю і в мене все ок). А тепер в черговий раз треба сказати що не ок, та ще й з наслідками. За ліки в курсі, але ті що мені підходять - тільки купувати, плюс там свої моменти є з ними. Зараз трохи є, а там гляди я і тренінг пройду і буде стабільна робота. Ну і фріланс докупи.
Співчуваю, практично всі хвороби ЦНС, що по неврології, що психіатрії - лікуюються пожиттєво, з рецедивами і ремісіями, у більшості наука не знає як лікувати причину і лікують наслідки( Доведеться сказати батькам все як є, квартира у заставі і це просто ппц, вибачайте. Без їх допомоги ризикуєте "зірватись в прірву" у всіх сенсах. Мої батьки знають про кредити, ВП не всю правду, я і не приховувала, але у мене суми набагато менші, з нинішнім законодавством термінової фінансової допомоги родичів не потребую, але судова практика, закони міняються, тож дію по ситуації.

Просто проблема насправді в тому що до кінця мою депресію ніхто серйозно не сприймав, ну і відповідно від мене очікується що я вигрібаю і в мене все ок). А тепер в черговий раз треба сказати що не ок, та ще й з наслідками.
Знаєте, але ж отака кількість кредитів та і взагалі таких проблем із контролем імпульсів вона ще через стигму.
Родичі можуть взагалі ніколи не прийняти всерйоз Вашу хворобу, просто прийміть цей факт. Для них це як клеймо, "гниле яблуко в корзині" і доказ того, що з такими проблемами їхні внуки-правнуки також будуть стикатись. Щось доказувати - часто марна справа, у будь-якому випадку вони або знайдуть нелогічне пояснення (в дитинстві іграшка впала на голову/мама при вагітності прийняла 1 таб аспірину), або зроблять Вас винуватою(наробилась на сидячій роботі), або скажуть що Ви все собі вигадали. Прийміть як є, зараз головне - зберегти квартиру і тут явно потрібна допомога.
 
Останнє редагування:
Співчуваю, практично всі хвороби ЦНС, що по неврології, що психіатрії - лікуюються пожиттєво, з рецедивами і ремісіями, у більшості наука не знає як лікувати причину і лікують наслідки( Доведеться сказати батькам все як є, квартира у заставі і це просто ппц, вибачайте. Без їх допомоги ризикуєте "зірватись в прірву" у всіх сенсах. Мої батьки знають про кредити, ВП не всю правду, я і не приховувала, але у мене суми набагато менші, з нинішнім законодавством термінової фінансової допомоги родичів не потребую, але судова практика, закони міняються, тож дію по ситуації.


Родичі можуть взагалі ніколи не прийняти всерйоз Вашу хворобу, просто прийміть цей факт. Для них це як клеймо, "гниле яблуко в корзині" і доказ того, що з такими проблемами їхні внуки-правнуки також будуть стикатись. Щось доказувати - часто марна справа, у будь-якому випадку вони або знайдуть нелогічне пояснення (в дитинстві іграшка впала на голову/мама при вагітності прийняла 1 таб аспірину), або зроблять Вас винуватою(наробилась на сидячій роботі), або скажуть що Ви все собі вигадали. Прийміть як є, зараз головне - зберегти квартиру і тут явно потрібна допомога.
Ну з квартирою я поки в протермінування не виходила. І не вийду.
А з мфо і банками - ну так, буде неприємні часи але треба пережити. Батькам дзвонила але чесно, не наважилася, і так в них сьогодні проблеми в ремонті були, а я їх знаю, там треба обережно.
З іншого боку - ідея банк вже маю,прострочення, бізнеспозика вже написали першого листа.
Піду читати далі форум хто і коли дзвонить. В мене ще є один максимум два дні до того як почнуть дзвонити оточенню. Але я зі своїми діагнозами теж можу нєрви переносити лише дозовано бо буде стадія «картон». Тому - не сьогодні.
Пішла коротше читать хто там і коли дзвоне.

Оце моя хвороба... я розумію що то не смішно але це мій діагноз.
Не зрозуміло яка саме хвороба, але якщо вам незручно відповідати то я не наполГаю
 
. Але я зі своїми діагнозами теж можу нєрви переносити лише дозовано бо буде стадія «картон». Тому - не сьогодні.
Пішла коротше читать хто там і коли дзвоне.
Майте на увазі, у таких як ми, з різними хворобами по неврології та психіатрії - пожиттєвий ризик рецидиву з найрізноманітніших причин. І найважче - знаходити баланс між потаканням (вибачайте за мій бєларускій😁) своїй хворобі і прийняттям своїх певних обмежень. У моєму випадку - це був біль у скутих м'язах і необхідність багато рухатись, бо самі по собі ліки не повністю допомагали, або ж побічки при підвищенні дози. Також - нічні зміни на роботі (Ви питали за логістику, пару років назад було: ставка трохи більше мінімалки, а премія по результатам роботи, без досвіду перші місяці важко, бо вічно вилазять нюанси, про які не могли знати, але все-одно стали крайньою, бо у керівника бізнес ясне діло в більшому пріоритеті, ніж "моральний стан" 1 новенького підлеглого, скажем так).

Парадокс моєї депресії був у тому, що це стало "поштовхом від дна", тоді я повністю усвідомила всю катастрофу своїх проблем по неврології і нарешті почала приймати рішучі, серйозні, важкі рішення. І вони дали результати про які я тоді, на глибині депресії і на піку основної хвороби, і мріяти не сміла)
 
Майте на увазі, у таких як ми, з різними хворобами по неврології та психіатрії - пожиттєвий ризик рецидиву з найрізноманітніших причин. І найважче - знаходити баланс між потаканням (вибачайте за мій бєларускій😁) своїй хворобі і прийняттям своїх певних обмежень. У моєму випадку - це був біль у скутих м'язах і необхідність багато рухатись, бо самі по собі ліки не повністю допомагали, або ж побічки при підвищенні дози. Також - нічні зміни на роботі (Ви питали за логістику, пару років назад було: ставка трохи більше мінімалки, а премія по результатам роботи, без досвіду перші місяці важко, бо вічно вилазять нюанси, про які не могли знати, але все-одно стали крайньою, бо у керівника бізнес ясне діло в більшому пріоритеті, ніж "моральний стан" 1 новенького підлеглого, скажем так).

Парадокс моєї депресії був у тому, що це стало "поштовхом від дна", тоді я повністю усвідомила всю катастрофу своїх проблем по неврології і нарешті почала приймати рішучі, серйозні, важкі рішення. І вони дали результати про які я тоді, на глибині депресії і на піку основної хвороби, і мріяти не сміла)
О так, я в депресії теж багато чого переосмислила, розумію про що ви. Про рецидиви - в курсі, добре що є таблетки і їх багато, добре що підібрали бо вже думала на тмс йти чи на електро.
Але вам важко, приблизно уявляю про що ви. Тримайтесь і нехай ремісія буде довгою а ліки діючими і доступними
 
Назад
Угорі