У Мене враження, ніби ви описали мою ситуацію. Стан такий же. І з мамою (теж після інфаркту) недавня смерть батька . Страх за рідних, знайомих, друзів. Боргів по самі вуха. Ніби тримаюся, але іноді рідні гірші колекторів. Брат зранку влаштував скандал чому до нього телефонують, чому я нічого не вирішую , що я ні про що не турбуюся. Хіба ж хтось знає що робиться в людини у душі? Останні місяці ніби в пеклі. Постійний пошук грошей, страшні гроші на вітер, тепер грошей немає. Є прострочення. І людям треба віддати. І безвихідь. Як далі. Хочеться втекти від себе, а нікуди...Лише дитина, яка безневинно дивитися на мене з любов’ю додає сил. Теж дуже хочеться забути про МФО, про борги, про дзвінки, пояснення, брехню. Про все погане, яке сталося за останній час. Я вам щиро співчуваю, сама переживаю зараз таке. Надіюся, ми усі знайдемо вихід з ситуації. Треба триматися, якби важко не було.