З власного досвіду скажу, що краще розповісти все чесно.
Я в третій раз вляпалась вже. І перші два рази я теж приховувала, постійно нервувала, брехала, бо боялася дзвінків, осуду і т.д. В перший раз це взагалі тягнулося півтора роки, і стільки грошей я злила на пролонгації і перекредитування, аби тільки не дзвонили нікому. Дурна була! Все одно всі дізналися. Так, чоловік кричав, ми сварились, майже розлучились. Але! Згодом все перетерлося. Батьки тоді теж буи в розпачі, мама в шоці. Зараз, на третій раз, я змогла вчасно зупинитись і все розповіла чоловіку. Не кричав, підтримав, і навпаки похвалив, що я розповіла йому, не стала тягнути це сама, і стало набагато легше морально. Принаймні, він розуміє, чому я не беру слухавку, коли мені дзвонять і т.п. І не треба видумувати нічого. Чоловік питав, навіщо влізла (хоча вже була близька до того, щоб закрити все попереднє лайно), вислухав. І сказав, що разом впораємось. Тож раджу набратися сил, і поговорити з ним.
Вам треба заспокоїтися, читайте форум щодня зранку (я так робила перші дні прострочки) - особисто мені це давало підтримку і віру в те, що з цим можна впоратись. І що ні в якому разі не треба вестися на всі ті дзвінки і повідомлення від мфо. Набратись терпіння і чекати пропозицій, паралельно збирати гроші. І почати закривати з тих, хто найбільш неадекватний.