Отже, Дарницький районний суд міста Києва задовольнив позов колекторів, навіть не перевіривши головного. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» вимагала 35 103,60 грн за кредитом, який ТОВ «Лінеура Україна» нібито видало моїй клієнтці у вересні 2021 року — 12 600 грн на 30 днів під 1,9% на день. Кредит двічі продовжувався, повернутий не був, право вимоги перейшло до колектора за договором факторингу.
У суді першої інстанції я наполягав: позивач не довів, що кошти взагалі були перераховані. Жодної банківської виписки, жодного платіжного доручення — нічого, що підтверджувало б рух грошей по рахунку. Суд цей аргумент проігнорував і задовольнив позов на підставі договору та розрахунку заборгованості, складеного самим же позивачем.
Тож, я подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд зробив те, чого не зробив районний: уважно подивився на доказову базу.
Колектори принесли договір, паспорти споживчого кредиту, додаткові угоди про продовження, договір факторингу, акт передачі реєстру боржників і власноруч складений розрахунок заборгованості. Цей пакет справляє враження. Але жоден із цих документів не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує фактичне перерахування коштів.
Розрахунок заборгованості, створений самим позивачем, таким доказом не є. Договір підтверджує умови, але не факт виконання.
Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Якщо районний суд вирішив справу не на вашу користь — це ще не вирок. Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний.
У суді першої інстанції я наполягав: позивач не довів, що кошти взагалі були перераховані. Жодної банківської виписки, жодного платіжного доручення — нічого, що підтверджувало б рух грошей по рахунку. Суд цей аргумент проігнорував і задовольнив позов на підставі договору та розрахунку заборгованості, складеного самим же позивачем.
Тож, я подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд зробив те, чого не зробив районний: уважно подивився на доказову базу.
Колектори принесли договір, паспорти споживчого кредиту, додаткові угоди про продовження, договір факторингу, акт передачі реєстру боржників і власноруч складений розрахунок заборгованості. Цей пакет справляє враження. Але жоден із цих документів не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує фактичне перерахування коштів.
Розрахунок заборгованості, створений самим позивачем, таким доказом не є. Договір підтверджує умови, але не факт виконання.
Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Якщо районний суд вирішив справу не на вашу користь — це ще не вирок. Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний.
