Я не могу....

  • Автор теми Автор теми Татьяна gof
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 87
  • Перегляди Перегляди 2K
У неё что не тема то паника.
Более полугода на форуме - а толку ноль.
Возможно этот форум совсем не то что ей нужно.
Если постоянно только подтирать сопли, ничего не изменится.
Соглашусь! Разница между мной и ней коллосальная!!!Я тоже полгода на форуме!)) Уже!
 
У неё что не тема то паника.
Более полугода на форуме - а толку ноль.
Возможно этот форум совсем не то что ей нужно.
Если постоянно только подтирать сопли, ничего не изменится.
Можливо вона не може зрозуміти ситуацію і далі платить, я просто не читала кожну її тему, але як кажуть всякі є і всяких треба)ось нам хочаби є де пофлудити
 
Можливо вона не може зрозуміти ситуацію і далі платить, я просто не читала кожну її тему, але як кажуть всякі є і всяких треба)ось нам хочаби є де пофлудити
То почитайте...
А тоді висновки робіть...
 
Не дуже зрозуміла, є хтось з форуму що справді пішов на такий крок?
Були такі,..відкачували. рятували...
Зараз їх давненько немає на форумі. Або ми не пересікалися в темах.)))
Не слідкую за ними)))
 
Були такі,..відкачували. рятували...
Зараз їх давненько немає на форумі. Або ми не пересікалися в темах.)))
Не слідкую за ними)))
Боляче думати, що таке має місце бути (
То почитайте...
А тоді висновки робіть...
Переглянула кілька повідомлень, без коментарів
 
Я не такий старожил, але хочеться щоб люди більше вірили в свої сили ніж в голос телефоні
Ми всі як один за це цілком і повністю.
Проте в кожного своє бачення і відповідно ставлення до цього.
Дехто занадто себе жаліє і воліє чути лишень заспокійливі слова і побажання.
Нажаль для життя, яким воно є, цього замало...
 
Ми всі як один за це цілком і повністю.
Проте в кожного своє бачення і відповідно ставлення до цього.
Дехто занадто себе жаліє і воліє чути лишень заспокійливі слова і побажання.
Нажаль для життя, яким воно є, цього замало...
Я пам'ятаю себе, з початку скільки разів я і розуміла, що досить , закривала ,йшла в прострочка, закривала знову і так по кругу, потім колаж на маму, обдзвони і розуміння що більше вони від мене нічого не отримають, спокій , потім мене на другий день Великодня дуже гарно привітали через 4 місяці прострочки, знову колаж обдзвон знову і тоді реально руки опустилися і дурні думки накрили і зараз ще бувають напади паніки, але розумію що жаліти себе не треба пізно соплі витирати вже
 
Назад
Угорі