Вопрос юристам или может кто нибудь сталкивался.
- Автор теми Vados Вынос мозга МФО
- Дата початку
- Відповіді 30
- Перегляди 2K
прочитайте закон про споживче кредитування - там прописана черговисть зарахування коштив по кредитному рахунку - спершу вони йдуть на тило кредиту, а там дальше расписано. Но все банки у нас так и делают - во всяком случае по договорам, заключенным после вступления в силу закона про споживче кредитування.
прочитайте закон про споживче кредитування - там прописана черговисть зарахування коштив по кредитному рахунку - спершу вони йдуть на тило кредиту, а там дальше расписано. Но все банки у нас так и делают - во всяком случае по договорам, заключенным после вступления в силу закона про споживче кредитування.
Значит если договор МФО имеет вид споживчого креднтування - то порядок разнисения оплаты не правильный и в суде из за этого можно признать договор не действительным. Если были пролонгации - их МФО должно вернуть, а я должен вернуть тело кредита.
Я правильно понимаю?
любой украинский закон имеет подвох), спрятанный специально в интересах тех или иных бизнес групп
Такой подвох есть и законе про споживче кредитування - его действие распространяется на договора, сроком действия от 30 дней
а у мфо как мы все хорошо знаем - он в подавляющем большинстве случаев меньше. Следовательно под действие закона про споживче кредитування они не попадают
Спасибо за ответ.
Нехай договір був на 30 днів і не підпадав під закон. Але ж пролонгація вносить зміну в термін дії договору. Чи не так?
я не юрист, то компетентної відповіді на це надати не можу, але читав багато судових справ, там якщо відповідач захищається і посилається на норми цивільного права, то суд бере це до уваги і рахує кінцеву сумму боргу з розрахунку тіло +50 відсотків і не більше, тобто виходить, що може бути і буває так.
После пролонгации чаще всего делают новый договор.
Потрібно дивитися документи. Чи то був оформлений новий договір. Але зразу виникає питання, чи ви його підписували одноразовим електронним ідентифікатором - думаю, що ні.
Якщо пролонгація без укладення договору - і він довше 30 днів, тоді так - договір підпадає про закон про споживче кредитування. І 99% що платежі зараховано неправильно
В любому випадку потрібно вимагати всі документи і вивчати, лише тоді будувати стратегію
Я читав декілька рішення по різних конторах, в тих випадках які ви описали, то дійсно суд списує значну частину штрафів, оскільки там по справах тіло (нехай) 2000, а шарага просить фактично 15+ тис. На мій погляд, в цих справах люди просто будують стратегію на відмові, і згоді платити лише за рішенням суду. Що в певній мірі теж доволі дієво.
Ну в мене ситуація така: є договір, а після пролонгації додаток до договору, що підверджує зміну дати. Плюс, сума перевищує мін. зарплату на момент укладання. З таких міркувань, я й подумав, що раз договір з додатком є, сума і термін (після пролонгації) підпадає під дію закону про споживче кредитування.
Тому дійсно, ви праві стосовно обчислення сум і платежів. Єдиний нюанс чи можна від цього відштовхуватись для судових справ, оскільки у відзив можна написати що така-то контора хоче якусь суму, а я не згідний бо є пролонгації і договір, а отже і новий розрахунок (і в суді можна це використати).
Ось такий документ був підкріплений:
Останнє редагування:
на мою думку, виходить, що так, ваш договір діє довше 30 днів
ви особливо так не переймайтеся, поки та шарага до якогось суда дойде, якщо взагалі десь дойде, то ви про неї встигните забути, згадати, та ще раз забути
ну ця шарага в мене не одна, я з ними не спілкуюсь, але точно знаю що колись десь там суд буде. Тому найкраще підготуватись, самому розібратись, зібрати документи, скріни, і т.д. А вже як прийде час то з юристом з цього зліпити стратегію. Принаймі, якщо такий хід моїх думок і дій правильний, то можливо і іншим людям, що робили пролонгацію це допоможе, бо зможуть в суді обгрунтувати хибність розрахунків, і зрізати якщо не всю то хоч 60-70% (якщо ще брати до уваги неправильно начислену пеню).
Дякую!
А подпись вы сами убрали или додаток не был подписан двумя сторонами?Я читав декілька рішення по різних конторах, в тих випадках які ви описали, то дійсно суд списує значну частину штрафів, оскільки там по справах тіло (нехай) 2000, а шарага просить фактично 15+ тис. На мій погляд, в цих справах люди просто будують стратегію на відмові, і згоді платити лише за рішенням суду. Що в певній мірі теж доволі дієво.
Ну в мене ситуація така: є договір, а після пролонгації додаток до договору, що підверджує зміну дати. Плюс, сума перевищує мін. зарплату на момент укладання. З таких міркувань, я й подумав, що раз договір з додатком є, сума і термін (після пролонгації) підпадає під дію закону про споживче кредитування.
Тому дійсно, ви праві стосовно обчислення сум і платежів. Єдиний нюанс чи можна від цього відштовхуватись для судових справ, оскільки у відзив можна написати що така-то контора хоче якусь суму, а я не згідний бо є пролонгації і договір, а отже і новий розрахунок (і в суді можна це використати).
Ось такий документ був підкріплений:
я би радив почитавати реєєстр, зберігати виграшні та програшні справи по тим чи іншим шарагам, я принаймні, роблю так, думаю потім знадобиться, в мене в архіві є багатенько різних справ, треба тепер їх структурувати якось...
там ніде немає підпису. ні на договорі, ні на тих додатках. тим більше я вручну це не підписував, але код чи ецп відсутній.
ну я так і зробив. просто там існує закономірність. Навіть якщо відповідач з голим писком прийде в суд і скаже два слова, то йому суд зрізає незаконно нарахованні відсотки і пеню. Але на жаль, більшість справ йдуть одним сценарієм, де люди банально ні відзив не написали, ні в суд не прийшли. Єдина користь з реєстру, це приблизно зрозуміла механіка дій шараг, оскільки вони самі зазвичай подають 3 документи: договір, первинний бухгалтерський документ (і то сумнівної якості і походження), і можуть ще надати "підтвердження" що кудись комусь прийшло смс з кодом.
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За ст. 6 ЗУ «Про електронний документ та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Відносини, пов`язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Исходя из вышеизложенного документы не имеющие подписи не имеет юридическую силу.
але тоді цей новий договір не підписаний вами виходить
много у Вас лично таких решений судов?
Вот поэтому, когда я жаловалась в нацком, я писала, что МФО утверждает, что между ним и мною существует кредитный договор. Я не признавала договор, тем более, что на мой запрос, мне договор не прислали.
