Мабуть і я вже готова розповісти свою історію. Я теж вляпалась в мікрозайми... Починалось все як у всіх безобідно. "Терміново потрібні кошти
не вистачає дожити до зп" (зараз розумію звісно, що з тої самої маленької зп віддала 1,5 запозичені сумми а потім більше... більше... і більше) Не давала спокою думка, як??? Як можна було в таке вляпатись
? Ти* ж бачила які там відсотки?!!!... Потім майже вилізла, економила на всьому, лишалось зовсім трохи і скоро я буду вільна від боргів... Але...
Зіграла роль моя доброта, коли людина (здавалося б близька) ледь не на колінах просить в борг до зп, розповідаючи сльозливу історію... А я не маючи тої сумми, знову лізу в МФО наївна (БУЛА!), бо не при отриманні зп, не через місяць, не через три... Ніхто нічого не віддав мені... А відсотки йшли і МФО додавались(
Минув певний час і я, як та ображена дівчинка яка задовбалась працювати на відсотки мікрозаймів. Вирішую ПЕРЕСТАТИ ПЛАТИТИ, та і не маю більше змоги, бо куди вже там??? Зп вже навіть на всі % не вистачає, а дитя/комунальні/їжа/особисті забаганки, то вже взагалі відійшло все на другий план. Ну і готуюсь до найгіршого...
Пройдено було все... Від стану "де взяти кошти?", обзвону коллекторів з погрозами мені, рідним, близьким + фотоколлажі. До кількох виконавчих написів, блокування карток, страху працювати офіційно... І як наслідок нервового зриву
Саме страшне в період продзвонів коллекторів, то мій емоційний стан! Нерви не витримували. Мене тіліпало від чужих номерів які дзвонили вже на нову (звісно ж) сімку. Страх перед рідними. Страх розмовляти на цю тему, навіть з тими хто в курсі вже. Страх відкрити поштову скриньку, бо там знову пачка листів від мфо... Нерви потягнули за собою хвороби. Навіть вже маючи можливість звернутись до юриста, соромно і страшно було навіть йому це розповісти. Рівень стресу був максимальний. Розрядку шукала на цьому форумі... Побачивши тему "психологічна підтримка" захотілося таки з кимось поговорити, з кимсь хто в такій же ситуації, але морально сильніший, можливо доросліший... Досі пам'ятаю фрагмент діалогу
-а как Вы с коллекторами разговариваете когда звонят?
-под настроение! Если плохое - на ... посылаю, если хорошее песни им пою!
Досі вдячна цій людині, мене все ще тіліпало, але настрій піднявся/
При виконавчих написах здавалось все скінчилось... Картки заблоковані, ок! Не велика проблема, можна ж користуватись налічкою
Але це до банкротства фірми, на якій була можливість отримувати зп в конверті, а потім пошук нової роботи... На новій офіційній роботі пощастило (видихнула), їх банк НЕ заблокував мені картку
(але і страх що це трапиться нікуди не зник, що аванс, що зп знімала відразу ж, повністю). Деяка тривожність таки лишилась і неможливість використовувати картку теж утворювала дискомфорт, термінали стали прям рідними
На данний момент пройшло вже декілька років, життя інше в іншій країні, інші проблеми... В борг більше не беру і не даю, життя навчило, дякую. І ось сьогодні згадалось... Загуглила своє ім'я.
А там... Все ті ж виконавчі написи від Дорошкевич... Руки затряслись, як наче щойно дізналась, та відпустило швидко.
Зараз маю бажання вирішити цю проблему) тож запитаю, можливо хтось знає?
Чи є у цих виконавчих написів строк дії? Можливо мені вже і вирішувати нічого не варто?
не вистачає дожити до зп" (зараз розумію звісно, що з тої самої маленької зп віддала 1,5 запозичені сумми а потім більше... більше... і більше) Не давала спокою думка, як??? Як можна було в таке вляпатись? Ти* ж бачила які там відсотки?!!!... Потім майже вилізла, економила на всьому, лишалось зовсім трохи і скоро я буду вільна від боргів... Але...Зіграла роль моя доброта, коли людина (здавалося б близька) ледь не на колінах просить в борг до зп, розповідаючи сльозливу історію... А я не маючи тої сумми, знову лізу в МФО наївна (БУЛА!), бо не при отриманні зп, не через місяць, не через три... Ніхто нічого не віддав мені... А відсотки йшли і МФО додавались(
Минув певний час і я, як та ображена дівчинка яка задовбалась працювати на відсотки мікрозаймів. Вирішую ПЕРЕСТАТИ ПЛАТИТИ, та і не маю більше змоги, бо куди вже там??? Зп вже навіть на всі % не вистачає, а дитя/комунальні/їжа/особисті забаганки, то вже взагалі відійшло все на другий план. Ну і готуюсь до найгіршого...
Пройдено було все... Від стану "де взяти кошти?", обзвону коллекторів з погрозами мені, рідним, близьким + фотоколлажі. До кількох виконавчих написів, блокування карток, страху працювати офіційно... І як наслідок нервового зриву
Саме страшне в період продзвонів коллекторів, то мій емоційний стан! Нерви не витримували. Мене тіліпало від чужих номерів які дзвонили вже на нову (звісно ж) сімку. Страх перед рідними. Страх розмовляти на цю тему, навіть з тими хто в курсі вже. Страх відкрити поштову скриньку, бо там знову пачка листів від мфо... Нерви потягнули за собою хвороби. Навіть вже маючи можливість звернутись до юриста, соромно і страшно було навіть йому це розповісти
. Рівень стресу був максимальний. Розрядку шукала на цьому форумі... Побачивши тему "психологічна підтримка" захотілося таки з кимось поговорити, з кимсь хто в такій же ситуації, але морально сильніший, можливо доросліший... Досі пам'ятаю фрагмент діалогу-а как Вы с коллекторами разговариваете когда звонят?
-под настроение! Если плохое - на ... посылаю, если хорошее песни им пою!
Досі вдячна цій людині, мене все ще тіліпало, але настрій піднявся/
При виконавчих написах здавалось все скінчилось... Картки заблоковані, ок! Не велика проблема, можна ж користуватись налічкою
Але це до банкротства фірми, на якій була можливість отримувати зп в конверті, а потім пошук нової роботи... На новій офіційній роботі пощастило (видихнула), їх банк НЕ заблокував мені картку (але і страх що це трапиться нікуди не зник, що аванс, що зп знімала відразу ж, повністю). Деяка тривожність таки лишилась і неможливість використовувати картку теж утворювала дискомфорт, термінали стали прям ріднимиНа данний момент пройшло вже декілька років, життя інше в іншій країні, інші проблеми... В борг більше не беру і не даю, життя навчило, дякую. І ось сьогодні згадалось... Загуглила своє ім'я.
А там... Все ті ж виконавчі написи від Дорошкевич... Руки затряслись, як наче щойно дізналась, та відпустило швидко.
Зараз маю бажання вирішити цю проблему) тож запитаю, можливо хтось знає?
Чи є у цих виконавчих написів строк дії? Можливо мені вже і вирішувати нічого не варто?
так виконавче провадження) та дякую Вам за відповідь