Отже, кредит в розмірі 11 000 грн клієнтка отримала у лютому 2020 року строком на 30 днів під 1,75% на день.
Це підтвердив і ПриватБанк — на запит суду надав виписку про зарахування коштів на картку.
Але далі почалося головне. З 136 288 грн заявлених відсотків переважна більшість була нарахована після закінчення 30-денного строку кредиту — аж до лютого 2023 року, тобто майже три роки. Колектори вважали це законним, посилаючись на п. 3.5. договору.
Тож, я проаналізувавши той самий договір і побачив інше: п. 3.5. прямо посилається на Додатки № 3 та № 4, які мали визначати умови понадстрокового нарахування відсотків. Цих додатків у справі не було.
Представники колектора в суді підтвердили: їх просто не існує.
Без додатків — немає підстав для нарахування відсотків поза строком кредитування.
Суд також застосував позицію Великої палати Верховного Суду: після спливу строку кредитування право нараховувати договірні відсотки припиняється.
Понадстрокові нарахування — це вже відповідальність за прострочення, яка регулюється іншою нормою.
А вимоги про стягнення процентів як відповідальності колектор до суду навіть не заявляв.
Як результат, отримали рішення суду: стягнути 16 773,10 грн, з яких 11 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 773,10 грн – заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами. Колектор отримав рівно 11% від суми, з якою прийшов до суду.
Окремо - судовий збір у розмірі 277,94 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 845,00 грн, таким чином вдалося зменшити загальні вимоги на 154 814,46 грн.
Дякую клієнтці за довіру та вітаю з перемогою)))
