Отже, до мене звернулась клієнтка, з якої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» хотів стягнути 34 510 грн за кредитом в 10 000 грн, узятим у 2020 році на 30 днів. Відсотки — 24 510 грн — у 2,45 рази перевищували суму кредиту і майже в шість разів — відсотки за первісним графіком платежів.
Мною було підготовано відзив. Заперечення щодо неукладеності договору і переходу боргу суд не прийняв.
ПриватБанк, підтвердив: 10 000 грн зараховані на картку, емітовану саме на ім'я відповідачки. Цього виявилось достатньо.
Аргумент про відсотки спрацював — і повністю змінив суму.
Договір передбачав нарахування відсотків не більше 90 календарних днів після виникнення прострочення.
Але кредит тричі пролонгувався додатковими угодами зі стандартною ставкою 1,9% на день — і загальна сума відсотків у підсумку стала більшою за тіло кредиту в 2,45 рази.
Суд застосував принцип справедливості та пропорційності, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду і Конституційного Суду: умова, за якою сума відсотків перевищує 50% від суми кредиту у разі його невиконання, є несправедливою. Відсотки, що виконують санкційну функцію під маскою плати за користування кредитом, не можуть нараховуватись безмежно.
Суд самостійно визначив справедливий розмір — 5 000 грн, тобто рівно 50% від суми отриманого кредиту. Решта 19 510 грн — відхилена.
Таким чином, вимогу стягнути 34 510 грн зменшено до 15 000 грн, судовий збір з 2 662 грн до 1 157 грн, витрати на правову допомогу позичава з 8 000 грн до 1 739 грн.
Ця справа показує межу, яку суди все частіше застосовують до мікрокредитів: сума відсотків перестає бути платою за користування і стає несправедливим тягарем.
Але суд сам цю межу не шукає — він реагує на те, що заявлено і обґрунтовано у відзиві. Саме тому різниця між «платити 34 510 грн» і «платити 15 000 грн» — це різниця між відсутністю захисту і його наявністю.
Звертайтесь Адвокат Тарас Підодвірний, будемо розбиратисьсь, які є у Вашій справі підстави для захисту.
Мною було підготовано відзив. Заперечення щодо неукладеності договору і переходу боргу суд не прийняв.
ПриватБанк, підтвердив: 10 000 грн зараховані на картку, емітовану саме на ім'я відповідачки. Цього виявилось достатньо.
Аргумент про відсотки спрацював — і повністю змінив суму.
Договір передбачав нарахування відсотків не більше 90 календарних днів після виникнення прострочення.
Але кредит тричі пролонгувався додатковими угодами зі стандартною ставкою 1,9% на день — і загальна сума відсотків у підсумку стала більшою за тіло кредиту в 2,45 рази.
Суд застосував принцип справедливості та пропорційності, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду і Конституційного Суду: умова, за якою сума відсотків перевищує 50% від суми кредиту у разі його невиконання, є несправедливою. Відсотки, що виконують санкційну функцію під маскою плати за користування кредитом, не можуть нараховуватись безмежно.
Суд самостійно визначив справедливий розмір — 5 000 грн, тобто рівно 50% від суми отриманого кредиту. Решта 19 510 грн — відхилена.
Таким чином, вимогу стягнути 34 510 грн зменшено до 15 000 грн, судовий збір з 2 662 грн до 1 157 грн, витрати на правову допомогу позичава з 8 000 грн до 1 739 грн.
Ця справа показує межу, яку суди все частіше застосовують до мікрокредитів: сума відсотків перестає бути платою за користування і стає несправедливим тягарем.
Але суд сам цю межу не шукає — він реагує на те, що заявлено і обґрунтовано у відзиві. Саме тому різниця між «платити 34 510 грн» і «платити 15 000 грн» — це різниця між відсутністю захисту і його наявністю.
Звертайтесь Адвокат Тарас Підодвірний, будемо розбиратисьсь, які є у Вашій справі підстави для захисту.
