Звичайно, розуміти наслідки та інші процеси, що стосуються боргів у МФО (мікрофінансових організаціях) надзвичайно важливо, але й не менш корисним буде дізнатися про витоки створення та набування популярності даних компаній. Адже не знаючи та не аналізуючи минулих подій, ми не можемо прогнозувати майбутні, що пов'язані з поведінкою мікрофінансових організацій. Тож нумо трошки відмотаємо час та подивимось, як все починалось!
Спираючись на офіційний сайт НАБУ, ми можемо зробити висновок, що мікрофінансові організації (МФО) – це “небанківські установи, що здійснюють фінансову діяльність у сфері мікрокредитування населення на комерційних засадах”. Подібні компанії надають позики у розмірі невеликих сум (зазвичай до 20 тисяч гривень) на строк до 30 днів.
Також існують організації, які дають кредит на більший строк (декілька місяців) та на дещо більші суми (зазвичай до 50 тисяч гривень).
Виглядає досить непогано, чи не так? Але ж існує й інша сторона, яка полягає у непомірно високих процентах та штрафах, постійних погрозах від колекторів, психоемоційного пресингу та й в багатьох інших малоприємних моментах, що явно не відповідають чинному законодавству.
Ну а якщо серйозно, то одним з успішних першопрохідників цієї справи можна назвати саме мікрофінансову організацію “Moneyveo”, яка була офіційно зареєстрована у 2013 році 23-літнім Михайлом Лизанцем та його колегою Віктором Тополовим, який до речі є колишнім народним депутатом. Також слід згадати компанії “КредитМаркет” та “Швидко Гроші”, які з'явилися на світ відповідно аж у далекому 2008 р. та 2010 р.
Але тоді великого розголосу дані компанії не отримали.
Проте більшу популярність мікрофінансові організації отримали вже приблизно у 2017 році, адже до цього люди у скрутних ситуаціях частіше зверталися до послуг ломбардів чи банків. Тим паче дана МФО та її конкуренти користувалися та іноді й зараз практикують дуже ефективну маркетингову систему по типу “приведи друга”.
Працює це наступним чином: коли умовний Вася створює особистий кабінет у МФО, він отримує індивідуальний промокод чи посилання, який потім використовує його друг. Внаслідок цього, Вася та його друг отримують, наприклад, по 100 гривень. Подібна схема добре працює, адже люди завжди любили “халяву”. Також до цього слід додати й агресивну рекламу у ЗМІ, яка захопила майже весь інтернет.
Також до таких популярних “старичків” можна додати й наступні компанії:
Причиною такого швидкого росту мікрофінансових організацій стали кризові ситуації в нашій країні, а саме пандемія COVID-19 та війна. Адже багато людей залишилися без грошей для існування, а це ідеальні обставини для розвитку МФО.
Отже, є в цьому питанні щось стабільне, щось, що пройшло через всі роки існування МФО та буде й надалі. Як Ви вже певно зрозуміли це моральний пресинг від працівників МФО та колекторських компаній. До речі є дуже цікава стаття на цю тему, а саме “Коллекторология: от девяностых и до сегодня”.
З часом мікрофінансові організації почали практикувати виконавчі написи нотаріуса стосовно своїх боржників, які були не дуже законними. Але з початку війни вони заборонені, тож наразі єдине, що вони можуть зробити - це подати на Вас в суд.
Так, звичайно МФО й раніше мали подібну судову практику, але це було досить рідко. Сьогодні ж, оскільки судова справа залишилися єдиним законним способом вилучити з Вас борг, мікрофінансові організації стали активними учасниками судових процесів.
Тож, як бачите, МФО постійно еволюціонують та змінюються, але це не означає, що треба опускати руки, а навпаки - продовжувати боротьбу та відстоювати свої права!
МФО - це…
Можливо, трохи й дивно на даному форумі розповідати, що таке МФО, але для повноти нашого історичного екскурсу все ж таки зупинимось й на цьому питанніСпираючись на офіційний сайт НАБУ, ми можемо зробити висновок, що мікрофінансові організації (МФО) – це “небанківські установи, що здійснюють фінансову діяльність у сфері мікрокредитування населення на комерційних засадах”. Подібні компанії надають позики у розмірі невеликих сум (зазвичай до 20 тисяч гривень) на строк до 30 днів.
Також існують організації, які дають кредит на більший строк (декілька місяців) та на дещо більші суми (зазвичай до 50 тисяч гривень).
Виглядає досить непогано, чи не так? Але ж існує й інша сторона, яка полягає у непомірно високих процентах та штрафах, постійних погрозах від колекторів, психоемоційного пресингу та й в багатьох інших малоприємних моментах, що явно не відповідають чинному законодавству.
Як все починалось?
І створив Бог планету й світло, а згодом й людей, які в свою чергу створили МФО. Ну це якщо коротко й глобальноНу а якщо серйозно, то одним з успішних першопрохідників цієї справи можна назвати саме мікрофінансову організацію “Moneyveo”, яка була офіційно зареєстрована у 2013 році 23-літнім Михайлом Лизанцем та його колегою Віктором Тополовим, який до речі є колишнім народним депутатом. Також слід згадати компанії “КредитМаркет” та “Швидко Гроші”, які з'явилися на світ відповідно аж у далекому 2008 р. та 2010 р.
Але тоді великого розголосу дані компанії не отримали.
Проте більшу популярність мікрофінансові організації отримали вже приблизно у 2017 році, адже до цього люди у скрутних ситуаціях частіше зверталися до послуг ломбардів чи банків. Тим паче дана МФО та її конкуренти користувалися та іноді й зараз практикують дуже ефективну маркетингову систему по типу “приведи друга”.
Працює це наступним чином: коли умовний Вася створює особистий кабінет у МФО, він отримує індивідуальний промокод чи посилання, який потім використовує його друг. Внаслідок цього, Вася та його друг отримують, наприклад, по 100 гривень. Подібна схема добре працює, адже люди завжди любили “халяву”. Також до цього слід додати й агресивну рекламу у ЗМІ, яка захопила майже весь інтернет.
Також до таких популярних “старичків” можна додати й наступні компанії:
- “MyCredit” (2015);
- “AlexCredit” (2017);
- “КредитМаркет” (2008);
- “CCloan” (2015);
- “Швидко Гроші” (2010);
- “Cashpoint” (2011);
- “CreditKasa” (2013).
А що зараз?
Якщо говорити про сьогодення, то можна впевнено сказати, що мікрофінансовий бізнес “розквітає”. Так, за інформацією офіційного сайту НАБУ ми бачимо, що лише у 2021 році було зареєстровано аж 1963 небанківські фінансові установи. А оскільки МФО “розмножуються” досить швидко й активно, то наразі їх ще більше.Причиною такого швидкого росту мікрофінансових організацій стали кризові ситуації в нашій країні, а саме пандемія COVID-19 та війна. Адже багато людей залишилися без грошей для існування, а це ідеальні обставини для розвитку МФО.
Робота з боржниками
На тему “вибивання” грошей з боржника можна розмовляти досить довго, тож пройдемося по найголовніших моментах.Отже, є в цьому питанні щось стабільне, щось, що пройшло через всі роки існування МФО та буде й надалі. Як Ви вже певно зрозуміли це моральний пресинг від працівників МФО та колекторських компаній. До речі є дуже цікава стаття на цю тему, а саме “Коллекторология: от девяностых и до сегодня”.
З часом мікрофінансові організації почали практикувати виконавчі написи нотаріуса стосовно своїх боржників, які були не дуже законними. Але з початку війни вони заборонені, тож наразі єдине, що вони можуть зробити - це подати на Вас в суд.
Так, звичайно МФО й раніше мали подібну судову практику, але це було досить рідко. Сьогодні ж, оскільки судова справа залишилися єдиним законним способом вилучити з Вас борг, мікрофінансові організації стали активними учасниками судових процесів.
Тож, як бачите, МФО постійно еволюціонують та змінюються, але це не означає, що треба опускати руки, а навпаки - продовжувати боротьбу та відстоювати свої права!
