Отже, районний суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» і стягнув з клієнтки 77 932 грн — 16 500 грн тіла і 61 432 грн відсотків.
В апеляційній скарзі я зосередився на двох речах: чи доведено, що клієнтка підписала договір, і чи доведено, що вона отримала гроші.
Апеляційний суд погодився з обома аргументами. Рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач стверджував, що договір підписаний одноразовим ідентифікатором «XBVN-2687». Єдиний документ, який це нібито підтверджував, — довідка щодо дій позичальника, складена самим первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
В апеляційній скарзі я вказав: цей документ є одностороннім і не може вважатися належним доказом того, що ідентифікатор отримала та використала саме відповідачка. Позивач зобов'язаний довести послідовність дій: надіслання коду на контакт відповідачки, його отримання та введення нею. Жодного з цих доказів у справі немає.
Апеляційний суд підтримав цю позицію, посилаючись на практику Верховного Суду — зокрема ключову постанову КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19: обов'язок ідентифікації підписанта лежить на позивачеві. Без цього довідка кредитора — не доказ.
Позивач надав платіжне доручення без відмітки банку та виписку з особового рахунку, складену самим ТОВ «Юніт Капітал».
Апеляційний суд констатував: ані перший, ані другий документ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Платіжне доручення без банківської відмітки — це розпорядження на переказ, а не підтвердження його здійснення. Виписка, складена самим позивачем, — похідний документ, а не первинний.
Номер картки в матеріалах справи — лише маскований. Встановити, чи належить вона відповідачці, — неможливо.
Апеляційний суд зафіксував ще один наслідок: оскільки не доведено ні укладення договору, ні видачі грошей — первісне зобов'язання, права за яким передавались у ланцюжку факторингу, відсутнє. Відступлення права вимоги є похідним від основного зобов'язання. Немає зобов'язання — немає і права вимоги у ТОВ «Юніт Капітал».
Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову на 77 932,80 грн відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зобов'язане сплатити клієнтці 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Тож, довідка кредитора про власні дії і платіжне доручення без банківської відмітки — це не доказова база. Це її імітація. Апеляційний суд цю різницю побачив.
Вітаю клієнтку з повною перемогою)))
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось, чи є підстави для апеляції.
В апеляційній скарзі я зосередився на двох речах: чи доведено, що клієнтка підписала договір, і чи доведено, що вона отримала гроші.
Апеляційний суд погодився з обома аргументами. Рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач стверджував, що договір підписаний одноразовим ідентифікатором «XBVN-2687». Єдиний документ, який це нібито підтверджував, — довідка щодо дій позичальника, складена самим первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
В апеляційній скарзі я вказав: цей документ є одностороннім і не може вважатися належним доказом того, що ідентифікатор отримала та використала саме відповідачка. Позивач зобов'язаний довести послідовність дій: надіслання коду на контакт відповідачки, його отримання та введення нею. Жодного з цих доказів у справі немає.
Апеляційний суд підтримав цю позицію, посилаючись на практику Верховного Суду — зокрема ключову постанову КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19: обов'язок ідентифікації підписанта лежить на позивачеві. Без цього довідка кредитора — не доказ.
Позивач надав платіжне доручення без відмітки банку та виписку з особового рахунку, складену самим ТОВ «Юніт Капітал».
Апеляційний суд констатував: ані перший, ані другий документ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Платіжне доручення без банківської відмітки — це розпорядження на переказ, а не підтвердження його здійснення. Виписка, складена самим позивачем, — похідний документ, а не первинний.
Номер картки в матеріалах справи — лише маскований. Встановити, чи належить вона відповідачці, — неможливо.
Апеляційний суд зафіксував ще один наслідок: оскільки не доведено ні укладення договору, ні видачі грошей — первісне зобов'язання, права за яким передавались у ланцюжку факторингу, відсутнє. Відступлення права вимоги є похідним від основного зобов'язання. Немає зобов'язання — немає і права вимоги у ТОВ «Юніт Капітал».
Рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову на 77 932,80 грн відмовлено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зобов'язане сплатити клієнтці 4 542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Тож, довідка кредитора про власні дії і платіжне доручення без банківської відмітки — це не доказова база. Це її імітація. Апеляційний суд цю різницю побачив.
Вітаю клієнтку з повною перемогою)))
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось, чи є підстави для апеляції.
