G_Czar
Перевірений
G_Czar не надав(-ла) жодної додаткової інформації.
«Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата. Ось вам казочка від форумчанина.». Ну як казочка, так, билина.
Почну здалеку: все як у всіх, в переважній більшості тут присутніх – купа боргів в МФО та банках. Все почалося з кредитки в Приваті, яку я ще у 2017 році отримав та користувався, вчасно повертаючи гроші. Але, всьому є кінець як-то кажуть.
В 2019 році з роботи звільнили, поки влаштувався на нову вийшов на прострочки по Привату (це близько двох місяців). Не придумав нічого розумніше – оформив кредитку в Альфі. І от, влаштувався на нову роботу вже з двома кредитками. А потім пішло-поїхало: почався локдаун, на новій роботі спочатку відправили на простій, потім взагалі звільнили, потім захворів близький родич, треба було грошей чимало…
Так чи інакше, вже в 2020 році я трохи занурився в МФО, але в тому ж році влаштувався на досить хорошу роботу і намагався потроху закривати все. Та з’явилась дівчина (згодом яка стала дружиною), потім дитина, потім купа побутових проблем, це якщо не вдаватись в усі подробиці.
І так, майже за рік я опинився в борговій ямі по самі вуха. Страх про те, що оточення (сім’я, колеги) дізнається про мої борги повністю затьмарював свідомість, здоровий глузд, інстинкт самозбереження, і я пролонгував все, перекредитовувався як міг. Однак, тільки з часом я зрозумів, що попри мої дві вищі освіти (одна з яких профільна юридична), наявність (вже на момент піку проблем отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) статусу адвоката, я звичайнісінький дурень.
Невеличка ремарка: дуже шкодую, що дізнався про форум вже занадто пізно. Не вистачало психологічної підтримки та звичайних порад… Проте, маємо що маємо.
Так от, станом на жовтень 2021 року я мав заборгованість (це виключно по тілу, відсотки немає сенсу писати):
- Манівео 25 000 (відступили ще у 2022 році до Таліон Плюс)
- Слон Кредит 18 050
- Мілоан 20 000
- Тенго 10 000
- КредитАп 4 000
- Містер Кеш 20 000 (відступили наприкінці 2021 року до Фінфорсу)
- СС Лоун 20 000 (відступили наприкінці 2021 року до Фінфорсу)
- Смартівей 8 000
- Алекскредит 14 000
- Майкредит 14 600 (відступили через місяць прострочення до Сіроко)
- Сос кредит 13 050
- Кошельок 8 000
- Кешбері 7 500
- Глобал Кредит 3 800
- КФ.ЮА 5 800 (в тому році відступили Фаст Фінансу)
- Дінеро 15 000
- Укрпозика 7 500
- Кешпоінт 5 000 (в тому році відступили Вердикт Капіталу)
- Кредит7 15 000 (в тому році відступили Росвен Інвест)
- Качай Гроші 8 000
- Маніфою 6 700
- Ізікеш 3 000
- Кредит Плюс 20 000
- ПриватБанк 26 800
- Ощадбанк 5 000
- Укрексімбанк 5 000
- Пумб 10 000
- А-Банк 5 000
- Ідея банк 15 000
- Альфабанк 38 000
- Оксі банк (Спортбанк) 17 000
Загалом, тільки тіло по всім кредитам вийшло на той час під 400 000 гривень. Сидів я тоді у вересні 2021 року, коли прострочки тільки починались, і думку гадав: а що далі робити? Як у всьому зізнатись близьким?? Чесно вже інколи і про самогубство від відчаю думав, але сім’я та дитина зупиняли.
Прийшов до свого керівника і все розповів про ситуацію та про ср*ку, яка намічається у моєму житті. На що отримав купу неепістолярних висловів, та фразу «ти ж адвокат, ти голова, давай головою і думай своєю, а ми допоможемо чим зможемо».
Так от і дійшов я до єдиного (на мій погляд) вірного рішення – подаватись в суд на відкриття провадження про неплатоспроможність. Ця ідея визрівала давно, просто я її підсвідомо відкидав, сподіваючись розрулити борги самостійно. Та потім дослухався до свого розуму (ще раз кажу – про форум тоді не знав, дізнався про нього вже коли запустив процес банкрутства).
Перше, що я тоді зробив – знайшов толкового арбітражного керуючого (най пробачить мене Strom, про форум я не знав), ми все проговорили, проконсультувались.
Друге – максимально детально вивчив наявну судову практику, щоб бути готовим до всього.
Третє – десь тиждень морально себе маринував на розмову з рідними та дружиною, щоб пояснити ситуацію та шлях до її вирішення.
Четверте – знову ж таки, детально декілька місяців (під постійним безперебійним натиском МФО) готував документи для суду. На моє щастя ні моя родина, ні мої колеги від мене не відвернулись та підставили своє плече допомоги у вирішенні мого питання, за що я безмежно всім вдячний.
І от, у грудні 2021 року суд за моєю заявою відкрив провадження про визнання мене неплатоспроможним (банкрутом). Для мене це було справжнє полегшення (я тоді дурний ще думав, що зможу витягти своїх кредиторів «на арену суду» і всіх об’єднати в провадженні про банкрутство, щоб вирішити питання в правовому полі).
Арбітражник дуже добре та виважено робив свою роботу. Однак, з перелічених вище кредиторів свої вимоги вчасно заявили (та взагалі заявили) тільки Фінфорси (і то за одним з викуплених кредитів).
Я тоді просто був у шоці… Оскільки після отримання ухвали про відкриття провадження (я спеціально замовив в суді 40 засвідчених копій) я направив абсолютно всім кредиторам і поштою і на електронні адреси листи про відкриття провадження (правило добросовісного боржника). Однак, переважна більшість відповідала формулюванням «та ми підтерлися тою ухвалою, давай нам бабоси», а от деякі з переляку списали мої борги (про комічність ситуації можу розповісти окремо).
Так от, повернемося до судового розгляду. Суд визнав вимоги Фінфорсів тільки в частині тіла кредиту, проценти відхилив. Склали з кредитором та арбітражником план реструктуризації, ухвалою суду той план затвердили та я щомісяця сплачую по 1 500 гривень.
Якби не війна, то план затвердили ще на початку 2022 року. Однак через воєнний стан розгляд справи призупинили та тільки в серпні 2022 року я отримав ухвалу про затвердження плану реструктуризації.
З часу відкриття провадження про банкрутство жодного виконавчого напису та/або позову в мій бік зроблено не було. Однак шквал дзвінків, листів та погроз не вщухає. Інколи спілкуюсь з дзвонарями, намагаюсь проводити лікбез з норм Кодексу України з процедур банкрутства, але це як горохом об стіну: «Ви парушєлі статью 525 ЦеКа», «Ні адін закон нє асвабаждаєт от атветственнасти» і все в такому роді.
Дехто з кредиторів, дізнавшись про банкрутство взагалі припинив терор, на деяких вплинули скарги в НБУ, але таких меншість. Так і живемо зараз.
Мене заспокоює те, що з точки зору закону я захищений від протиправних посягань та спроб стягнення з мене грошей поза межами провадження про банкрутство. А також те, що я як спеціаліст зміг допомогти сам собі в даному питанні (не без допомоги арбітражника звичайно, але все ж таки).
З нетерпінням чекаю наступного місяця, там буде останній платіж по плану реструктуризації. Потім звернусь до суду зі звітом про виконання реструктуризації, суд закриє провадження, визнає мене особою, що звільнена від боргів, а вимоги конкурсних кредиторів ,які не заявили свої вимоги у справі визнає погашеними.
Щодо останнього кроку обов’язково відзвітую та скину потім відповідну ухвалу суду.
Всім гарного дня, якщо будуть питання – відповім.
Почну здалеку: все як у всіх, в переважній більшості тут присутніх – купа боргів в МФО та банках. Все почалося з кредитки в Приваті, яку я ще у 2017 році отримав та користувався, вчасно повертаючи гроші. Але, всьому є кінець як-то кажуть.
В 2019 році з роботи звільнили, поки влаштувався на нову вийшов на прострочки по Привату (це близько двох місяців). Не придумав нічого розумніше – оформив кредитку в Альфі. І от, влаштувався на нову роботу вже з двома кредитками. А потім пішло-поїхало: почався локдаун, на новій роботі спочатку відправили на простій, потім взагалі звільнили, потім захворів близький родич, треба було грошей чимало…
Так чи інакше, вже в 2020 році я трохи занурився в МФО, але в тому ж році влаштувався на досить хорошу роботу і намагався потроху закривати все. Та з’явилась дівчина (згодом яка стала дружиною), потім дитина, потім купа побутових проблем, це якщо не вдаватись в усі подробиці.
І так, майже за рік я опинився в борговій ямі по самі вуха. Страх про те, що оточення (сім’я, колеги) дізнається про мої борги повністю затьмарював свідомість, здоровий глузд, інстинкт самозбереження, і я пролонгував все, перекредитовувався як міг. Однак, тільки з часом я зрозумів, що попри мої дві вищі освіти (одна з яких профільна юридична), наявність (вже на момент піку проблем отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) статусу адвоката, я звичайнісінький дурень.
Невеличка ремарка: дуже шкодую, що дізнався про форум вже занадто пізно. Не вистачало психологічної підтримки та звичайних порад… Проте, маємо що маємо.
Так от, станом на жовтень 2021 року я мав заборгованість (це виключно по тілу, відсотки немає сенсу писати):
- Манівео 25 000 (відступили ще у 2022 році до Таліон Плюс)
- Слон Кредит 18 050
- Мілоан 20 000
- Тенго 10 000
- КредитАп 4 000
- Містер Кеш 20 000 (відступили наприкінці 2021 року до Фінфорсу)
- СС Лоун 20 000 (відступили наприкінці 2021 року до Фінфорсу)
- Смартівей 8 000
- Алекскредит 14 000
- Майкредит 14 600 (відступили через місяць прострочення до Сіроко)
- Сос кредит 13 050
- Кошельок 8 000
- Кешбері 7 500
- Глобал Кредит 3 800
- КФ.ЮА 5 800 (в тому році відступили Фаст Фінансу)
- Дінеро 15 000
- Укрпозика 7 500
- Кешпоінт 5 000 (в тому році відступили Вердикт Капіталу)
- Кредит7 15 000 (в тому році відступили Росвен Інвест)
- Качай Гроші 8 000
- Маніфою 6 700
- Ізікеш 3 000
- Кредит Плюс 20 000
- ПриватБанк 26 800
- Ощадбанк 5 000
- Укрексімбанк 5 000
- Пумб 10 000
- А-Банк 5 000
- Ідея банк 15 000
- Альфабанк 38 000
- Оксі банк (Спортбанк) 17 000
Загалом, тільки тіло по всім кредитам вийшло на той час під 400 000 гривень. Сидів я тоді у вересні 2021 року, коли прострочки тільки починались, і думку гадав: а що далі робити? Як у всьому зізнатись близьким?? Чесно вже інколи і про самогубство від відчаю думав, але сім’я та дитина зупиняли.
Прийшов до свого керівника і все розповів про ситуацію та про ср*ку, яка намічається у моєму житті. На що отримав купу неепістолярних висловів, та фразу «ти ж адвокат, ти голова, давай головою і думай своєю, а ми допоможемо чим зможемо».
Так от і дійшов я до єдиного (на мій погляд) вірного рішення – подаватись в суд на відкриття провадження про неплатоспроможність. Ця ідея визрівала давно, просто я її підсвідомо відкидав, сподіваючись розрулити борги самостійно. Та потім дослухався до свого розуму (ще раз кажу – про форум тоді не знав, дізнався про нього вже коли запустив процес банкрутства).
Перше, що я тоді зробив – знайшов толкового арбітражного керуючого (най пробачить мене Strom, про форум я не знав), ми все проговорили, проконсультувались.
Друге – максимально детально вивчив наявну судову практику, щоб бути готовим до всього.
Третє – десь тиждень морально себе маринував на розмову з рідними та дружиною, щоб пояснити ситуацію та шлях до її вирішення.
Четверте – знову ж таки, детально декілька місяців (під постійним безперебійним натиском МФО) готував документи для суду. На моє щастя ні моя родина, ні мої колеги від мене не відвернулись та підставили своє плече допомоги у вирішенні мого питання, за що я безмежно всім вдячний.
І от, у грудні 2021 року суд за моєю заявою відкрив провадження про визнання мене неплатоспроможним (банкрутом). Для мене це було справжнє полегшення (я тоді дурний ще думав, що зможу витягти своїх кредиторів «на арену суду» і всіх об’єднати в провадженні про банкрутство, щоб вирішити питання в правовому полі).
Арбітражник дуже добре та виважено робив свою роботу. Однак, з перелічених вище кредиторів свої вимоги вчасно заявили (та взагалі заявили) тільки Фінфорси (і то за одним з викуплених кредитів).
Я тоді просто був у шоці… Оскільки після отримання ухвали про відкриття провадження (я спеціально замовив в суді 40 засвідчених копій) я направив абсолютно всім кредиторам і поштою і на електронні адреси листи про відкриття провадження (правило добросовісного боржника). Однак, переважна більшість відповідала формулюванням «та ми підтерлися тою ухвалою, давай нам бабоси», а от деякі з переляку списали мої борги (про комічність ситуації можу розповісти окремо).
Так от, повернемося до судового розгляду. Суд визнав вимоги Фінфорсів тільки в частині тіла кредиту, проценти відхилив. Склали з кредитором та арбітражником план реструктуризації, ухвалою суду той план затвердили та я щомісяця сплачую по 1 500 гривень.
Якби не війна, то план затвердили ще на початку 2022 року. Однак через воєнний стан розгляд справи призупинили та тільки в серпні 2022 року я отримав ухвалу про затвердження плану реструктуризації.
З часу відкриття провадження про банкрутство жодного виконавчого напису та/або позову в мій бік зроблено не було. Однак шквал дзвінків, листів та погроз не вщухає. Інколи спілкуюсь з дзвонарями, намагаюсь проводити лікбез з норм Кодексу України з процедур банкрутства, але це як горохом об стіну: «Ви парушєлі статью 525 ЦеКа», «Ні адін закон нє асвабаждаєт от атветственнасти» і все в такому роді.
Дехто з кредиторів, дізнавшись про банкрутство взагалі припинив терор, на деяких вплинули скарги в НБУ, але таких меншість. Так і живемо зараз.
Мене заспокоює те, що з точки зору закону я захищений від протиправних посягань та спроб стягнення з мене грошей поза межами провадження про банкрутство. А також те, що я як спеціаліст зміг допомогти сам собі в даному питанні (не без допомоги арбітражника звичайно, але все ж таки).
З нетерпінням чекаю наступного місяця, там буде останній платіж по плану реструктуризації. Потім звернусь до суду зі звітом про виконання реструктуризації, суд закриє провадження, визнає мене особою, що звільнена від боргів, а вимоги конкурсних кредиторів ,які не заявили свої вимоги у справі визнає погашеними.
Щодо останнього кроку обов’язково відзвітую та скину потім відповідну ухвалу суду.
Всім гарного дня, якщо будуть питання – відповім.
