Правомірність дій юриста, який надава захист в суді

  • Автор теми Автор теми Prince
  • Дата початку Дата початку
  • Відповіді Відповіді 44
  • Перегляди Перегляди 3K
Чого б тоді не вказати в договорі, повернення коштів клієнту за негативне рішення суду?
Бо гонорар сплачується в залежності від складності справи та за обсяг наданої правової допомоги, витрачений час, а не за результат.
Результат, рішення суду це наслідок того, за що клієнт вже розрахувався.
Prince, доречі задайте питання адвокату чому порушив вимоги процесуального законодавства та не клопотав перед судом, та не надав докази щодо повернення судових витрат за надання правової допомоги.
У зв'язку з бездіяльністю адвоката чи то навмисного ухилення від сплати податків, вам завдані збитки пов'язані з не отриманням рішення на вашу користь, в частині стягнення судових витрат.
 
Останнє редагування:
Бо гонорар сплачується в залежності від складності справи та за обсяг наданої правової допомоги, витрачений час, а не за результат.
Результат, рішення суду це наслідок того, за що клієнт вже розрахувався.
Так, я в курсі. То було питання скоріш риторичне. Просто цікаво: як за гарний результат, так ще й доплати. А що з негарним результатом буде? Повернуть частину коштів? Звісно ні
 
Так, я в курсі. То було питання скоріш риторичне. Просто цікаво: як за гарний результат, так ще й доплати. А що з негарним результатом буде? Повернуть частину коштів? Звісно ні
Ви точно в курсі. Так вийшло, писав для всіх!
 
904/4507/18 протилежна цій постанові ВПВС ? цікаво..
Дякую, пропрацював додатково питання.
Судова практика була не однозначна.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що виключна правова проблема полягає у відсутності чітких правових підходів у питанні можливості віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху». Обґрунтовуючи підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в частині стягнення додаткової винагороди адвоката за досягнення позитивного рішення у справі у розмірі 5 000 грн, керувалися тим, що за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг. Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 462/9002/14-ц, від 3 липня 2019 року у справі № 757/20995/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 826/8107/16, від 10 липня 2019 року у справі № 912/2391/16. Разом з тим у постанові Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 401/1466/15ц застосовано дещо інший правовий підхід, а саме: відмова сплатити винагороду, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов. Отже, існує істотна різниця між тим, на що розраховував позивач, укладаючи цей договір, і тим, що в дійсності він отримав. Такі ж правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13.

Вищевказана судова практика була змінена в 2020 році.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру суми, на яку судом у справі буде зменшена заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогам) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначений у договорі "гонорар успіху" за формою його обчислення не є фіксованим розміром та не відповідає вимогам чинного законодавства.
 
Останнє редагування:
Назад
Угорі