Отже, в березні до мене звернувся клієнт вже після того, як справа пройшла першу інстанцію.
Спочатку він скористався послугами іншого юриста, однак після подання заяви про перегляд заочного рішення —результат його не влаштував: суд все одно стягнув 157 621 грн за чотирма мікрокредитами на загальну суму 50 200 грн.
Я подав апеляційну скаргу і зосередився на тому, що перша інстанція оминула: ТОВ «ФК «ЄАПБ» по жодному з чотирьох договорів не довів, що взагалі має право вимагати ці гроші.
Апеляційний суд погодився. Рішення скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Вітаю клієнта з повною перемогою!
А тепер більш детальніше:
Позивач прийшов до суду з чотирма кредитними договорами і чотирма договорами факторингу. На перший погляд — повний пакет. Але я перевірив кожну ланку окремо.
Кредит № 1 — «Стар Файненс Груп», 14 900 грн. Договір факторингу від травня 2024 року. Позивач не надав жодного доказу оплати за ним. За практикою Верховного Суду, без підтвердження оплати неможливо вважати, що право вимоги перейшло до нового кредитора.
Кредит № 2 — «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 10 000 грн. Тут — найяскравіший приклад. Кредит укладено у січні 2024 року. Договір факторингу, за яким борг нібито перейшов до ЄАПБ, підписаний у червні 2021 року — тобто за два з половиною роки до того, як цей кредит взагалі виник. Борг, якого ще не існувало, передати неможливо. Апеляційний суд констатував: на момент укладення факторингу зобов'язання між кредитором і клієнтом ще не виникло, а отже ЄАПБ є неналежним позивачем за цим кредитом.
Кредити № 3 і № 4 — «Аванс Кредит», 5 300 грн і 20 000 грн. Ті самі проблеми: договори факторингу без доказів оплати. Підстав вважати, що ЄАПБ законно набув права вимоги, — немає.
По всіх чотирьох договорах висновок однаковий: позивач не довів своє право вимагати кошти з мого клієнта.
Апеляційний суд з цим повністю погодився - врешті скасував рішення районного суду та ухвалив нове судове рішення, повністю відмовити в задоволені вимог ЄАПБ.
Клієнт прийшов до мене після того, як вже втратив першу спробу — заява про перегляд заочного рішення не дала результату, оскільки суд ухвалив рішення, яким стягнув з клієнта 157 000 грн.
Апеляція стала останнім інструментом. Вона спрацювала — але лише тому, що я знав, де саме шукати і що саме доводити.
Звертайтесь Адвокат Тарас Підодвірний, будемо розбиратисьсь, які є у Вашій справі підстави для захисту.
Спочатку він скористався послугами іншого юриста, однак після подання заяви про перегляд заочного рішення —результат його не влаштував: суд все одно стягнув 157 621 грн за чотирма мікрокредитами на загальну суму 50 200 грн.
Я подав апеляційну скаргу і зосередився на тому, що перша інстанція оминула: ТОВ «ФК «ЄАПБ» по жодному з чотирьох договорів не довів, що взагалі має право вимагати ці гроші.
Апеляційний суд погодився. Рішення скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
Вітаю клієнта з повною перемогою!
А тепер більш детальніше:
Позивач прийшов до суду з чотирма кредитними договорами і чотирма договорами факторингу. На перший погляд — повний пакет. Але я перевірив кожну ланку окремо.
Кредит № 1 — «Стар Файненс Груп», 14 900 грн. Договір факторингу від травня 2024 року. Позивач не надав жодного доказу оплати за ним. За практикою Верховного Суду, без підтвердження оплати неможливо вважати, що право вимоги перейшло до нового кредитора.
Кредит № 2 — «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 10 000 грн. Тут — найяскравіший приклад. Кредит укладено у січні 2024 року. Договір факторингу, за яким борг нібито перейшов до ЄАПБ, підписаний у червні 2021 року — тобто за два з половиною роки до того, як цей кредит взагалі виник. Борг, якого ще не існувало, передати неможливо. Апеляційний суд констатував: на момент укладення факторингу зобов'язання між кредитором і клієнтом ще не виникло, а отже ЄАПБ є неналежним позивачем за цим кредитом.
Кредити № 3 і № 4 — «Аванс Кредит», 5 300 грн і 20 000 грн. Ті самі проблеми: договори факторингу без доказів оплати. Підстав вважати, що ЄАПБ законно набув права вимоги, — немає.
По всіх чотирьох договорах висновок однаковий: позивач не довів своє право вимагати кошти з мого клієнта.
Апеляційний суд з цим повністю погодився - врешті скасував рішення районного суду та ухвалив нове судове рішення, повністю відмовити в задоволені вимог ЄАПБ.
Клієнт прийшов до мене після того, як вже втратив першу спробу — заява про перегляд заочного рішення не дала результату, оскільки суд ухвалив рішення, яким стягнув з клієнта 157 000 грн.
Апеляція стала останнім інструментом. Вона спрацювала — але лише тому, що я знав, де саме шукати і що саме доводити.
Звертайтесь Адвокат Тарас Підодвірний, будемо розбиратисьсь, які є у Вашій справі підстави для захисту.
