Національний банк України розглянув Ваші звернення від 03.06.2020,
надіслане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг, від 01.07.2010, від 02.07.2020 та скаргу від 13.07.2020
щодо перевірки діяльності ТОВ “ГРІН ФІКТОР”, ТОВ “КРЕДИТНА
УСТАНОВА “ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА”, ТОВ “ВЕЛЛФІН” і
повідомляє таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Статтею 7 Закону України “Про Національний банк України” (далі – Закон
про Національний банк) встановлено, що Національний банк України здійснює,
зокрема, такі функції: державне регулювання та нагляд на індивідуальній та
консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю
небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими
установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах,
визначених Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінпослуги) та іншими законами
України; захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а
також іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими
установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне
регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України.
2
Форми державного регулювання визначені статтею 20 Закону про фінпослуги, до яких належить зокрема нагляд за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та застосування заходів впливу. Основні завдання Національного банку України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг визначені статтею 27 Закону про фінпослуги, відповідно до якої до основних завдань Національного банку України належить здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері, захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг. Повноваження Національного банку України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових установ визначені статтею 28 Закону про фінпослуги. Принципи, якими повинен керуватися Національний банк України при здійснені нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, встановлені статтею 29 Закону про фінпослуги. До таких принципів, зокрема, належать законність, співмірність наглядових дій та обмеження надмірного регуляторного втручання. Національний банк України в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку. Основними напрямами нагляду Національного банку України в сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг є регулярне проведення оцінки загального фінансового стану небанківської фінансової установи, результатів її діяльності та якості корпоративного управління, системи внутрішнього аудиту (контролю) та управління ризиками, дотримання обов’язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Врегулювання спорів за договорами, які укладаються фінансовими установами з фізичними особами, не відноситься до функцій Національного банку.
Також, Національний банк України не має повноважень щодо здійснення контролю за виконання фінансововими установами рішень інших державних органів.
Надання кредитів, їх повернення, як встановлено статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), здійснюється виключно на договірних умовах.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені Законом України “Про споживче кредитування”.
При укладенні договору про споживчий кредит зазначаються умови, визначені статтею 12 Закону України “Про споживче кредитування”, зокрема:
3
порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом; інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; відповідальність сторін за порушення умов договору. При цьому у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Відповідно до статті 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зазначене встановлює неприпустимість примусу при вступі у договірні відносини та право вільно, виходячи із власних інтересів вирішувати, вступати йому у договірні відносини із банком і на яких умовах чи не вступати.
Втручання в договірні відносини, які виникають між кредитором та боржником на підставі кредитного договору, суперечитиме основним принципам цивільного законодавства, зокрема статтям 3, 626, 628, 1054 ЦК України.
Стосовно нарахування за кредитним договором у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) повідомляємо, що органами державної влади України вчиняються дії щодо мінімізації негативних наслідків у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Так, 29.05.2020 набув чинності Закон України № 591-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)”. Зазначеним Законом уносяться зміни до розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”, які звільняють позичальників від сплати неустойки (штрафів, пені) та інших платежів за прострочення виконання зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також забороняють кредитодавцям збільшувати процентну ставку за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальниками зобов’язань за договором про споживчий кредит у цей період.
Щодо переуступки права вимоги за договором, укладеним між Вами та ТОВ “ЛАЙМ МАНІ” на користь ТОВ “ГРІН ФІКТОР” повідомляємо, що
4
порядок та підстави заміни кредитора у зобов’язанні, зокрема, за кредитним договором регулюється нормами статей 512 – 519 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права грошової вимоги до третьої особи (боржника) відповідно до статті 1077 ЦК України здійснюється за договором факторингу. Факторинг згідно статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансолвих послуг” визначається фінансовою послугою, яка згідно статті 5 цього закону надається фінансовими установами з урахуванням вимог ЦК України. Відповідно до ліцензії (розпорядження Нацкомфінпослуг від 30.08.2018 № 1506) ТОВ “ГРІН ФІКТОР” має право здійснювати операції з надання послуг з факторингу. Щодо проведення перевірок та застосування заходів впливу повідомляємо, що порядок та підстави проведення інспекційних перевірок діяльності учасників ринку фінансових послуг визначені статтею 30 Закону про фінпослуги. Порядок та умови застосування заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг (крім зазначеної в абзаці другому частини першої статті 21 цього Закону) встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (стаття 40 Закону про фінпослуги).
При цьому до підстав, за наявності яких Національний банк України має право здійснити перевірку/застосувати заходи впливу не відносяться звернення та скарги фізичних осіб. Водночас, за змістом Ваших звернень йдеться про факти вчинення щодо Вас представниками небанківських фінансових установ певних дій, які мають ознаки неправомірних, зокрема розголошення персональних даних, надходження телефонних дзвінків з погрозами. Тому, вважаємо за необхідне наголосити, що згідно зі статтею 22 Закону України “Про захист персональних даних” контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють такі органи: 1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 2) суди. З метою захисту гарантованих Конституцією прав і свобод, статтею 3 ЦК України встановлена неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини. Відповідно до статті 291 ЦК України ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи, крім випадків, передбачених Конституцією України. Право на особисте життя та його таємницю регулюється статтею 301 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на
5
збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою. Статтею 302 ЦК України встановлено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Більш того, за вчинення незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу або за вчинення незаконної зміни такої інформації передбачена кримінальна відповідальність згідно ст. 182 Кримінального кодексу України.
Також, звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до статті 189 Кримінального кодексу України вимоги про погашення кредитної заборгованості, особливо у разі, якщо такі вимоги супроводжуються погрозами, мають ознаки вимагання, є кримінальним правопорушенням.
При отриманні таких вимог, погроз тощо, у тому числі телефоном, рекомендуємо Вам звертатись до правоохоронних органів з відповідними заявами, оскільки боротьба із злочинністю відноситься до їх функцій. Стосовно відмови ТОВ “ВЕЛЛФІН” у прийнятті та розгляді Вашого звернення повідомляємо, що відповідно до статті 24 Закону України “Про звернення громадян” особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій (стаття 28 Закону про звернення).
Стосовно нарахування плати за користування кредитом повідомляємо, що відповідно до статі 21 Закону України Про споживче кредитування у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
6
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;
штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, для отримання детальної інформації про Вашу заборгованість перед фінансовими установами, у т. ч. нарахованих відсотків, штрафів, пені, перегляду умов виконання зобов’язань перед ними та здійснення перерахунків у разі необхідності, Вам необхідно звертатися безпосередньо до фінансових установ, з якими у Вас укладені договори.
Підсумовуючи вищевикладене зазначаємо, що усі питання, які виникають внаслідок укладених договорів, вирішуються сторонами, а у випадку недосягнення домовленості спори розглядаються у судовому порядку. Законодавство України, а саме положення статті 55 Конституції України та статей 15, 16 ЦК України, визначає порядок вирішення спорів, закріплює право осіб на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів. Статтею 124 Конституції України та статтею 5 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Цей лист підписано з накладанням кваліфікованого електронного підпису згідно із статтею 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункт 23 статті 1 Розділ І Закон України “Про електронні довірчі послуги”). Національний банк України здійснює державне регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації у банківській системі (стаття 5 Розділу ІІ Закону України “Про електронні довірчі послуги”. Акредитований Центр Сертифікації Ключів НБУ (АЦСК НБУ) надає підписувачу кваліфіковану електронну довірчу послугу формування, перевірки та підтвердження чинності
7
сертифікату електронного підпису (стаття 9 Закону України “Про електронні довірчі послуги”).
З повагою
Начальник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг
Ольга ЛОБАЙЧУК
Настасия, на основании каких документов Вы писали жалобу в НБУ? От чего отталкивались?
Захист прав споживача ,и пеня что 700% больше чем кредит ,Про споживче кредитування
Настасия, на основании каких документов Вы писали жалобу в НБУ? От чего отталкивались?
притом приложила по Велфин что был акт нарушений наложен
