Щоденник Ну раз всі пишуть, то я за компанію

[Искатель]

Та шо ж ты недоверчивый такой?)))

Я тут не причем)

 

[Admin]

я он сам собі не завжди вірю))

В тему.

- ты вообще никому не доверяешь?
- нет
- и себе?
- и себе!
- но почему? Как можно самому себе не доверять?!
- ты знаешь... Хотел перднуть, а усрался... Как после этого можно себе доверять?...

 

[Искатель]

І правильно, нефіг кому попало вірити))) я он сам собі не завжди вірю))

А вот сейчас верю)

 

[Gwynblaidd]

В тему.

- ты вообще никому не доверяешь?
- нет
- и себе?
- и себе!
- но почему? Как можно самому себе не доверять?!
- ты знаешь... Хотел перднуть, а усрался... Как после этого можно себе доверять?...

Вот, вот. Довіряй але перевіряй))

 

[Искатель]

Вот, вот. Довіряй але перевіряй))

Ну не на людях же...

 

[Gwynblaidd]

Ну не на людях же...

Так тож кому як подобається. Є люди яким подобається коли при них когось провіряють. Тут головне консенсус )

 

[ОльгаР]

Эх такой связный текст. Красивый украинский язык. Чистый. Богатый эпитетами и литературными заморочками, знаки припенания на своих местах. Даже сленг введен 'литературно' и Вы искали работу упаковщика? ....

 

[Gwynblaidd]

Эх такой связный текст. Красивый украинский язык. Чистый. Богатый эпитетами и литературными заморочками, знаки припенания на своих местах. Даже сленг введен 'литературно' и Вы искали работу упаковщика? ....

Ага) або різноробочого чи продавця. Я люблю робити роботу руцями.

 

[Либерталия]

 

[Fireandice]

Ага то точно ?

 

[ОльгаР]

Ага) або різноробочого чи продавця. Я люблю робити роботу руцями.

С травмированной спиной, долгами по мфо, и высокой культурой письменной речи.... возможно стоит пересмотреть предпочтения ?))))) Оставить работу руцями в категории хобби

 

[lily]

Привіт всім. Почитав я тут щоденники і ,шо логічно, багато з них дуже сумні. Зрозуміло, що люди стикаються з дуже прикрими ситуаціями, і емоції в них від цього дуже негативні. В самого було багато всякого мотлоху в голові. Тому вирішив поділитись своєю історією. (Після того як дописав, сам охренів, що стільки тексту з мене вийшло))))
Одружений, дітей не є. Дружина дуже адекватна і тямуща дівчина, але ми досить такі різні люди, що в принципі і веде нас в сторону розлучення. (Основна причина, це мої мудакуваті витрибеньки) Попри те ми нормально спілкуємось і підтримуємо одне одного, живучи на орендованій у знайомих квартирі. Від початку стосунків домовились , що спільний бюджет буде лише додатковим мотивом для чвар, тому скидаємось лише на спільні витрати, а далі кожен як хоче так і .... танцює)) Але історія не про це , хоча контекст дасть змогу краще зрозуміти головного персонажа цієї оповідки. Себто мене.
В жовтні 2018 я пішов працювати в ландшафтний дизайн. Неофіційно. Відповідно ЗП давали лише за робочі дні, ніякої тобі оплачуваної відпустки чи лікарняних. Вже в середині листопада випав на два тижні з роботи. Застудив сідничний нерв . Віддавало в попереку. Болі були ще ті (похід від ліжка до туалету і назад видавався на правду геройським вчинком, гідним як мінімум оспівування в міфах чи епічній баладі))). Два тижні без роботи = два тижні без зарплати.Але якось з тим впорались. А потім прийшла зима. В ландшафті з січня по березень ловити взагалі нема що. Але то я тепер знаю, а тоді мені обіцяли що роботи буде валом. Прибирати сніг, знімати новорічні декорації, пересаджувати хвойні рослини і ще купа іншої роботи. Я повірив і сидів, чекаючи дзвінка. (Я донедавна був дуже наївним і довіряв навіть мало знайомим людям , якщо ті до мене нормально відносились) Подзвонили мені в кінці лютого. За цей час встиг взяти дві тисячі в єнотів, а потім ще три в мукредит, щоб повернути єнотам. Специфіка тої роботи в тому, що платили ніби й нормально (на той час 52грн за годину, максимум 8-10год в день) але в державні чи церковні свята або дощові дні ти не працюєш , навіть якщо це, скажімо, середа (день Одіна, якщо раптом хто не знав, ))) . Бо клієнти теж хочуть відпочити. Та й хрін з ними. Почались пролонгації. В квітні пішов з тої компанії і почав працювати на двох хлопак, які трохи раніше чкурнули звідтіля ж і почали самі на себе працювати. Неофіцно, звісно. Пацани платили вже шістсот в день, але специфіка роботи не змінилась. З теоретичних 25 робочих днів на місяць, рідко коли бувало більше 15-17. ЗП щоденна, витрати теж. Відкладати не вдавалось (напевно тому, що так і не навчився поводитись з грішми.) Пролонгації мукредитам тягнулись. Зізнатись комусь , який я придурошний не вистачало сміливості. Так тягнулись тижні, місяці. Нед Старк часто казав "Зима близько" і вона прийшла. В грудні спитав у пацанів чи шукати на зиму роботу. У відповідь отримав запевнення що роботи "хоть жопою жуй". Повірив. За січень працював чотири чи п'ять днів, за лютий від сили півтора тижні. За цей час відкрив ще один кредит у єнотів, закрив ним кредит мукредитів, відкрив у них знову кредит і закрив ним єнотів. Знову майже рік пролонгації. В кінці листопада їздили на об'єкт в Карпати, відстудив там другий нерв, правда цього разу віддавало в ногу, а не в поясницю, тому ще тиждень ішачив, не розуміючи якого дідька так тягне ногу, і чого вона періодично німіє. Сімейний прописав вже знайомий курс уколів, і сказав забути на два тижні про роботу. Грудень вилетів. Знову взяв в єнотів кредит. 10 к. Закрив мукредитів. Вирішив не ламати ті самі граблі стабільними наступаннями і почав шукати роботу. Локдаун трохи підгадив. Та й іти на меншу ставку ніж я мав, не дуже хотілось. Як і не хотілось іти на якусь роботу, яка б добила мою двічі за три роки відстуджену спину. Колись працював консультантом в "елітному" (якщо можна називати елітним магазин, в якому є і хенесі хо і стограмівка з перцем) алкашному, вирішив пошукати роботу продавцем. Декілька співбесід, два стажування. Ефект - ніякий. Пробувався і на кухню і на доставку і на склади. Або морозили, або умови були відверто паскудні, або приходячи на співбесіду на посаду комплектувальника, ти раптово дізнавався, що зараз треба лише вантажників, з зп вполовину меншою, ніж вказана у вакансії комплектувальника. Нарешті в травні влаштувався на склад, пакувальником. Але, але. На той момент МФО було вже не 1 а 29. Сума лише тіл 165к грн. А через два тижні почались перші протермінування. І паніка. Хоча ні паніка почалась трохи раніше. Коли усвідомив, що схема перестала працювати. Розумів, що колись перестане, але надія штука досить оманлива. Хвиля за хвилею, почали прилітати панічні напади, які змінювались на повну апатію до всього і переходили у сопливе жаління себе. Правда, думок про суїцид чи втечу світ за очі не було, з ними я розібрався ще в підлітковому віці , усвідомивши , що це просто скине мої головняки, на когось іншого. Когось, хто не заслуговує розгрібати моє лайно. І я натомість не отримаю того відчуття задоволення і спокою, коли сам з цим розберусь. Але страх. Страх від незнання того, яку відповідальність доведеться нести. Страх від усвідомлення неминучої розмови з близькими. Страх невизначеності близького і далекого майбутнього. Страх. Це дуже підступна штука. Він з'їдає набагато сильніше, ніж сама проблема. Але з ним є дуже дієвий спосіб боротьби. Знання і правда (майже правда також підійде, у деяких особливих випадках.) Важливо вчасно зупинитись і хоча б спробувати поглянути на ситуацію збоку. А тоді рити , рити, рити всюди де можна дізнатись щось корисне. Захистивши себе щитом знань страх потрохи перестане дошкуляти. З'явиться впевненість. І вона допоможе відкритись перед всіма, хто тобі важливий. Допоможе підібрати слова, щоб їх заспокоїти. І себе. Вкотре. Найбільша помилка якої можна припуститися, це не розповісти вчасно. Цих гнид потрібно випередити. Бо перша отримана інформація краще сприймається і має більшу вагу в сенсі довіри. Ні в якому випадку не дозволяйте близьким почути про ваші проблеми не від вас. Це підірве ваші стосунки набагато сильніше ніж сама ситуація в яку ви втрапили. Я , нажаль, не зі всіма встиг переговорити вчасно, і донести до людей свою точку зору, а не тих шкуродерів. Тепер замість страху і паніки я знаю чого мені очікувати та як діяти. Я в протермінуваннях приблизно місяць, але труколер світить мені заблокованими дзвінками частіше ніж я годину перевіряю. Ми з дружиною вже встигли поржати з колажів якогось пацихріна Єгора (я так розумію що укр колект, хоча він не представлявся) Ті близькі яких попередив я взагалі не паряться і не ведуться на тих шакалів, а просто шлють їх або рубають лебедя. Інші трохи нервують, але постійні повторення і роз'яснення, дають змогу їх заспокоювати. Дякуючи цьому форуму і історіям місцевих, я з кожним днем стаю все спокійнішим та все більш підкованим в даній сфері.
Поки я в режимі, "маєш вільну хвилину, перевір ЄРБ", потрохи намагаюсь відкладати на толкового юриста і працюю над саморозвитком і додатковими джерелами надходження коштів.
Як раптом траплятиметься щось цікаве, чи будуть якісь думки чи питання, буду й надалі їх викладати.
Дякую , якщо осилили мої графоманські потуги)))) зустрінемось на форумі.
Якщо читаючи мою історію вам здалось , що ми знайомі, то ви напевно помилились, або гарно шифруєтесь)))) тим не менше буду радий і особистій переписці.

Не бойтесь! Долги отдают только трусы!

 

[Gwynblaidd]

С травмированной спиной, долгами по мфо, и высокой культурой письменной речи.... возможно стоит пересмотреть предпочтения ?))))) Оставить работу руцями в категории хобби

Та робота на якій я зараз працюю, фізично не важка абсолютно, хоча я все таки працю на складі. Але там до біса зручний для мене графік (2/2). Маю тепер більше вільного часу на саморозвиток)))))

Не бойтесь! Долги отдают только трусы!

Я більше вже й не боюсь. Дякуючи форуму в тому числі. Але стосовно того що віддають лише боягузи, трішки не погоджуюсь.

 

[Junna]

Оффтоп

Прослеживается ерудованість і освіченість?))

 

[Gwynblaidd]

Не бойтесь! Долги отдают только трусы!

Виховання, оточення, особисті переконання такі ж важливі в цьому плані як і страх

 

[lily]

Та робота на якій я зараз працюю, фізично не важка абсолютно, хоча я все таки працю на складі. Але там до біса зручний для мене графік (2/2). Маю тепер більше вільного часу на саморозвиток)))))

Я більше вже й не боюсь. Дякуючи форуму в тому числі. Але стосовно того що віддають лише боягузи, трішки не погоджуюсь.

?

?

Вообще то я пошутила! Но как в говорится есть доля правды!

?

Вообще то я пошутила! Но как в говорится есть доля правды!

А отдавать или нет решение каждого человека!

 

[Gwynblaidd]

Вітання всім з днем конституції))))) сьогодні отримав смс від євоші. В честь свята пропонують оплатити 17100 замість 23620. Це з 6к тіла і майже 2к відсотків. За 1 місяць прострочки. При*їв з їх апетитів))) вони тепер від мене щось отримають або чарез суд або по гарантійці за тіло))) буду мати трохи більше часу , зведу собі решту сараїв в список по черговості оплати. Основними критеріями будуть: мозковиносність, настирність, буйна фантазія. Євоші автоматом в кінці списку)))
Ще раз вітання всім)

 

[Morfius]

Ще раз вітання всім

 

[Gwynblaidd]

Любий щоденнику, шось я на тебе підзабив, негоже так робити, вибач))) На форумі я вже два з хвостиком місяці. За цей час я перевірив акаунт, настрочив пів тисячі повідомлень, поспілкувався з купою цікавих людей, фантазьорів, грибоїдів і консервних банок. Начитався багато корисної інформації, наржався з групових тролінгів , спробував морально підтримати кілька новачків, побавився в роздавача моральних пєндюлєй, (як писав класик української драматургії "не вірю я у силу слова а вірю в силу пі***лєй"). Нажаль є люди, до яких інакше не дійде інформація, вірніше, без пеньдюля вона навідріз відмовляється засвоюватись . Завдяки ситуації яка трапилась зі мною через мою дурну голову, я зміг переосмислити трохи речей зі свого життя. А може це так починається криза середнього віку, не знаю. Тим не менше, в мене тепер є повноцінне хоббі, я перестав себе мучити моральним гризінням. Мої філософські заганяння знаходять відгук в людей, і дехто навіть хотів би мати мене за психолога. Жартома , звісно, але такі речі не можуть не тішити самолюбство і піднімати самооцінку. За це я щиро вдячний форуму і його учасникам. Толкові поради від досвідчених людей дають свої плоди. Я змінив сімку, і тепер абортовані матеріали зі смітника біля кабінету гінекології, садять своїми дзвінками батерю старенької нокії, що абсолютно ніяк не турбує мене і мого мі а 3))) люблю читати смс, які приходять від шараг, це тепер стабільна вечірня розвага. Форум замінив мені соцмережі, з яких я видалися ще за довго до протермінувань, і тепер я тут частий і стабільний пасажир))). Особливої подяки , як на мене заслуговує адмістрація форуму і юристи. Ви дуже сильно допомагаєте в сенсі моральної підтримки та доступного пояснення юридичної сторони питання і планування подальших дій. Ви круті.
Морфіус, Ніка Літвіненко, Дівуля, Гато, Ігнат Ланістер, Лібертарія, Шарлотта, Нео (та що не з матриці) Адмін, На все буде ок, Іскатєл , і всі решта (бо отак сходу не всі ніки тримаються в голові))) ви шикарні люди))) я тішусь , що таки потрапив у цю спільноту, бо без вас було б набагато важче і гірше. Наразі , не маю більше чого сказати)))

 

[Nana все будет Ок]

Любий щоденнику, шось я на тебе підзабив, негоже так робити, вибач))) На форумі я вже два з хвостиком місяці. За цей час я перевірив акаунт, настрочив пів тисячі повідомлень, поспілкувався з купою цікавих людей, фантазьорів, грибоїдів і консервних банок. Начитався багато корисної інформації, наржався з групових тролінгів , спробував морально підтримати кілька новачків, побавився в роздавача моральних пєндюлєй, (як писав класик української драматургії "не вірю я у силу слова а вірю в силу пі***лєй"). Нажаль є люди, до яких інакше не дійде інформація, вірніше, без пеньдюля вона навідріз відмовляється засвоюватись . Завдяки ситуації яка трапилась зі мною через мою дурну голову, я зміг переосмислити трохи речей зі свого життя. А може це так починається криза середнього віку, не знаю. Тим не менше, в мене тепер є повноцінне хоббі, я перестав себе мучити моральним гризінням. Мої філософські заганяння знаходять відгук в людей, і дехто навіть хотів би мати мене за психолога. Жартома , звісно, але такі речі не можуть не тішити самолюбство і піднімати самооцінку. За це я щиро вдячний форуму і його учасникам. Толкові поради від досвідчених людей дають свої плоди. Я змінив сімку, і тепер абортовані матеріали зі смітника біля кабінету гінекології, садять своїми дзвінками батерю старенької нокії, що абсолютно ніяк не турбує мене і мого мі а 3))) люблю читати смс, які приходять від шараг, це тепер стабільна вечірня розвага. Форум замінив мені соцмережі, з яких я видалися ще за довго до протермінувань, і тепер я тут частий і стабільний пасажир))). Особливої подяки , як на мене заслуговує адмістрація форуму і юристи. Ви дуже сильно допомагаєте в сенсі моральної підтримки та доступного пояснення юридичної сторони питання і планування подальших дій. Ви круті.
Морфіус, Ніка Літвіненко, Дівуля, Гато, Ігнат Ланістер, Лібертарія, Шарлотта, Нео (та що не з матриці) Адмін, і всі решта (бо отак сходу не всі ніки тримаються в голові))) ви шикарні люди))) я тішусь , що таки потрапив у цю спільноту, бо без вас було б набагато важче і гірше. Наразі , не маю більше чого сказати)))

Та фсе абыделась моего ника нэту??
Ну я рада что у Вас все ок))) Так держать