Отже, звернувся до мене клієнт, який як пізніше виявилось, вже самостійно подав відзив.
У відзиві він особисто написав, що визнає борг і готовий сплатити певну суму. Я у відповіді на відзив та додаткових поясненнях пішов далі і поставив під сумнів сам факт укладення договору.
Суд вибрав середню позицію.
«Деал Фінанс Груп» нарахував відсотки за ставкою 2,5% на день протягом 120 днів — тобто далеко поза межами 30-денного строку кредитування.
Обґрунтування: договір передбачав можливість пролонгації, а правила надання позики (розміщені на сайті) — автоматичне продовження строку.
Суд ці аргументи відхилив. По-перше, правила на сайті не підписані відповідачем і не є частиною договору — немає доказів, що саме ця версія правил існувала на момент отримання кредиту. По-друге, сам договір не передбачає автоматичної пролонгації: вона відбувається лише за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди, підписаної одноразовим ідентифікатором. Жодної такої угоди позивач до суду не надав.
Позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила: право нараховувати відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Нараховувати їх далі можна лише якщо пролонгація оформлена і доведена.
Отже: 8 900 грн × 2,5% × 30 днів = 6 675 грн — і лише ця сума підлягає стягненню як відсотки.
Я у запереченнях поставив під сумнів факт укладення договору і отримання коштів. Але суд застосував принцип заборони суперечливої поведінки: сам відповідач у власноручному відзиві визнав борг і просив задовольнити позов частково.
Це урок про послідовність позиції: що клієнт написав у відзиві особисто — це теж доказ, і суд його враховує.
Тож, будь ласка, не треба так робити))) не подавайте самостійно відзив, коли плануєте або вже звернулись за юридичною допомогою)))
Таким чином загальні початкові вимоги позивача вдалося зменшити на 24022 грн.
Відсотки нараховані поза межами строку кредитування — це прийом, який зустрічається у багатьох МФО. Вони посилаються на «правила» зі свого сайту або на умови пролонгації — але не надають підписаної додаткової угоди. Без неї суд не має підстав виходити за межі 30 днів.
Ця справа також нагадує про важливість послідовності: позиція клієнта і позиція його представника мають бути узгоджені від самого початку.
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось з вашою ситуацією.
У відзиві він особисто написав, що визнає борг і готовий сплатити певну суму. Я у відповіді на відзив та додаткових поясненнях пішов далі і поставив під сумнів сам факт укладення договору.
Суд вибрав середню позицію.
«Деал Фінанс Груп» нарахував відсотки за ставкою 2,5% на день протягом 120 днів — тобто далеко поза межами 30-денного строку кредитування.
Обґрунтування: договір передбачав можливість пролонгації, а правила надання позики (розміщені на сайті) — автоматичне продовження строку.
Суд ці аргументи відхилив. По-перше, правила на сайті не підписані відповідачем і не є частиною договору — немає доказів, що саме ця версія правил існувала на момент отримання кредиту. По-друге, сам договір не передбачає автоматичної пролонгації: вона відбувається лише за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди, підписаної одноразовим ідентифікатором. Жодної такої угоди позивач до суду не надав.
Позиція Великої Палати Верховного Суду підтвердила: право нараховувати відсотки припиняється після спливу строку кредитування. Нараховувати їх далі можна лише якщо пролонгація оформлена і доведена.
Отже: 8 900 грн × 2,5% × 30 днів = 6 675 грн — і лише ця сума підлягає стягненню як відсотки.
Я у запереченнях поставив під сумнів факт укладення договору і отримання коштів. Але суд застосував принцип заборони суперечливої поведінки: сам відповідач у власноручному відзиві визнав борг і просив задовольнити позов частково.
Це урок про послідовність позиції: що клієнт написав у відзиві особисто — це теж доказ, і суд його враховує.
Тож, будь ласка, не треба так робити))) не подавайте самостійно відзив, коли плануєте або вже звернулись за юридичною допомогою)))
Таким чином загальні початкові вимоги позивача вдалося зменшити на 24022 грн.
Відсотки нараховані поза межами строку кредитування — це прийом, який зустрічається у багатьох МФО. Вони посилаються на «правила» зі свого сайту або на умови пролонгації — але не надають підписаної додаткової угоди. Без неї суд не має підстав виходити за межі 30 днів.
Ця справа також нагадує про важливість послідовності: позиція клієнта і позиція його представника мають бути узгоджені від самого початку.
Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний — розберемось з вашою ситуацією.
