Отже, ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до мого клієнта на 25 782,98 грн: 8 899,98 грн тіла кредиту, 16 883 грн відсотків.
4 450 грн штрафних санкцій "списали" самостійно.
Первісний кредитор — ТОВ «Селфі Кредит», договір нібито укладено 26 червня 2025 року на 8 900 грн на 360 днів під 1%/день. Право вимоги перейшло до «Юніт Капіталу» за договором факторингу від 27 січня 2026 року.
Я подав відзив: позивач не надав оригіналу електронного договору і не підтвердив, що кошти перераховував первісний кредитор.
Суд витребував оригінал — позивач не надав
Суд ухвалою від 22 вересня 2026 року витребував у «Юніт Капіталу»: оригінал електронного договору з КЕП уповноваженого працівника кредитодавця та кваліфікованою електронною позначкою часу; технічні дані про ідентифікацію відповідача, формування і введення одноразового ідентифікатора H390, його логічний зв'язок з конкретною редакцією договору; докази направлення укладеного договору відповідачу.
Позивач не виконав ухвалу — оригінал так і не надійшов.
Суд застосував ч. 5 ст. 100 ЦПК України: якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи ставить його достовірність під сумнів — такий доказ до уваги не береться. Паперова копія без метаданих, без підпису і без підтвердження доставки договору відповідачу не може замінити оригінал. Суд також зафіксував: не доведено, що номер мобільного телефону та електронна пошта, через які нібито надіслано ідентифікатор, належали саме відповідачу.
Переказ коштів — теж не підтверджено
Позивач не надав жодного первинного бухгалтерського документа — платіжної інструкції, квитанції, банківської виписки — який підтверджував би, що 8 900 грн перераховані саме з рахунків первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» і зараховані на картковий рахунок відповідача.
Суд вказав: за відсутності таких документів не виключається, що кошти зараховані іншою особою за дорученням або без такого — з будь-яких підстав. А отже, і належність права вимоги позивачу не доведена.
Суд окремо зазначив: перерахування коштів без підтвердження зменшення активів первісного кредитора може давати підстави для припущення про відмивання коштів під виглядом кредитування через небанківські платіжні системи.
У задоволенні позову на 25 782,98 грн відмовлено повністю)))
Борги, існування яких не доведено, платити не треба. Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний.
4 450 грн штрафних санкцій "списали" самостійно.
Первісний кредитор — ТОВ «Селфі Кредит», договір нібито укладено 26 червня 2025 року на 8 900 грн на 360 днів під 1%/день. Право вимоги перейшло до «Юніт Капіталу» за договором факторингу від 27 січня 2026 року.
Я подав відзив: позивач не надав оригіналу електронного договору і не підтвердив, що кошти перераховував первісний кредитор.
Суд витребував оригінал — позивач не надав
Суд ухвалою від 22 вересня 2026 року витребував у «Юніт Капіталу»: оригінал електронного договору з КЕП уповноваженого працівника кредитодавця та кваліфікованою електронною позначкою часу; технічні дані про ідентифікацію відповідача, формування і введення одноразового ідентифікатора H390, його логічний зв'язок з конкретною редакцією договору; докази направлення укладеного договору відповідачу.
Позивач не виконав ухвалу — оригінал так і не надійшов.
Суд застосував ч. 5 ст. 100 ЦПК України: якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи ставить його достовірність під сумнів — такий доказ до уваги не береться. Паперова копія без метаданих, без підпису і без підтвердження доставки договору відповідачу не може замінити оригінал. Суд також зафіксував: не доведено, що номер мобільного телефону та електронна пошта, через які нібито надіслано ідентифікатор, належали саме відповідачу.
Переказ коштів — теж не підтверджено
Позивач не надав жодного первинного бухгалтерського документа — платіжної інструкції, квитанції, банківської виписки — який підтверджував би, що 8 900 грн перераховані саме з рахунків первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» і зараховані на картковий рахунок відповідача.
Суд вказав: за відсутності таких документів не виключається, що кошти зараховані іншою особою за дорученням або без такого — з будь-яких підстав. А отже, і належність права вимоги позивачу не доведена.
Суд окремо зазначив: перерахування коштів без підтвердження зменшення активів первісного кредитора може давати підстави для припущення про відмивання коштів під виглядом кредитування через небанківські платіжні системи.
У задоволенні позову на 25 782,98 грн відмовлено повністю)))
Борги, існування яких не доведено, платити не треба. Зв'яжіться зі мною Адвокат Тарас Підодвірний.
